12 вересня 2025 року Справа 160/25590/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним рішення, стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить:
- визнати протиправним рішення Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49027, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21-А, код ЄДРПОУ 43315529) про відмову у нарахуванні та виплаті середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку, що викладене у листі від 01.09.2025 за вих. № 36205/14.5-19;
- стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49027, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21-А, код ЄДРПОУ 43315529) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку у сумі 51 619,70 грн.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України, з наступних підстав.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як визначено частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями КЗпП України.
Однак, суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 №240/532/20 висловлено правову позицію, відповідно до якої строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору в частині вимог, які стосуються несвоєчасного розрахунку при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України та відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах статті 233 КЗпП України.
Вказану позицію Судової палати Верховного Суду підтримано Верховним Судом у постановах від 07.02.2023 у справі №480/2878/22, від 09.03.2023 у справі №380/493/21, від 16.03.2023 у справі №160/20711/21, від 28.06.2023 у справі №560/11489/22, від 29.06.2023 у справі №640/13028/21, від 07.09.2023 у справі №160/914/23, від 28.09.2023 у справі №420/5436/22, від 31.10.2023 у справі №240/15141/22, від 23.11.2023 у справі №420/10397/23 та від 09.01.2024 у справі №620/3102/20.
У свою чергу перебіг строку звернення до суду про виплату середнього заробітку (грошового забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні розпочався з дати фактичного розрахунку з позивачем.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.12.2020 у справі №560/4006/19, від 22.01.2020 у справі №620/1982/19, від 11.02.2021 у справі №240/532/20, від 28.06.2023 у справі № 560/11489/22.
Суд звертає увагу, що, предметом даного спору є вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні.
Позивач в позовній заяві зазначає, що наказом Міжрегіонального управління № 6256-к від 22.08.2023, відповідно до частини першої статті 86 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 звільнено 31.08.2023 з вищезазначеної займаної посади за власним бажанням. Так, як відповідачем не було здійснено своєчасний розрахунок при звільнені з позивачкою, то рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 по справі № 160/30553/23 з Міжрегіонального управління було стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток у сумі 9 385,48 грн за час затримки по день фактичного розрахунку, який склав 20 робочих днів. Середньоденна заробітна плата позивачки склала 469,27 грн. Рішенням ДОАС від 10.09.2024 по справі № 160/31051/23 було зобов'язано Міжрегіональне управління нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2001 № 159 (далі - Порядок № 159), у зв'язку з порушенням відповідачем строків виплати заборгованості по заробітній платі за рішенням Адміністративного суду по справі № 160/3848/21. Дане рішення суду виконано - 12.06.2025.
Позовна заява направлена до суду 08.09.2025 (дата формування позовної заяви в системі «Електронний суд»).
Отже, зважаючи те, що з вимогою про стягнення з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку позивач звернулася 08.09.2025, тому позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з такими вимогами.
Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, однак заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску згідно з частиною шостою статті 161 КАС України не подав.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу слід подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
Частиною 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів, з моменту отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним рішення, стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку, - залишити без руху.
Позивачу в десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.
Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Неклеса