25 серпня 2025 рокуСправа №160/12057/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
28.04.2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету на суму 30600,00 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в органах державної податкової служби та є платником податків за основним місцем обліку. В інтегрованих картках платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 30600,00 грн., який виник по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення закон, у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 30600,00 грн. Відповідно до вимог ст. 59 Податкового кодексу України по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 сформовано податкову вимогу №0002675-1307-0428 від 20.01.2022 року, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку та повернута на адресу контролюючого органу без вручення з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання». У зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 14 травня 2025 року. Також вказаною ухвалою суду відповідача зобов'язано надати додаткові докази в даній справі.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 року продовжено строк розгляду адміністративної справи на 30 днів.
18.07.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому вона зазначає наступне. Позовні вимоги відповідач визнає частково, а саме заперечує (не визнає) в частині застосування до неї та стягнення штрафних санкцій в розмірі 17000 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами 15.06.2021 року без наявності відповідної ліцензії. В іншій частині - позовні вимоги визнає. Позивач вважає, що оскільки вона не допускала порушення, за яке передбачене застосування фінансових санкцій абзацом 5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», рішення про стягнення з неї 17 000 грн. є протиправним. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
22.07.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій позивач спростовує доводи відповідача та зазначає наступне. Щодо суті заперечень відповідача в частині застосування та стягнення штрафних санкцій у розмірі 17 000 грн за роздрібну торгівлю тютюновими виробами 15.06.2021 року без наявності відповідної ліцензії, ГУ ДПС заперечує проти цих аргументів з наступних підстав. ГУ ДПС наполягає на тому, що рішення про застосування штрафних санкцій було прийнято на підставі зібраних матеріалів, які свідчать про факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами без ліцензії. Незважаючи на твердження відповідача про помилку в адресі, поліцією було складено протокол про адміністративне правопорушення за конкретною адресою - АДРЕСА_1 . Відповідач визнає, що за цією адресою знаходився магазин «БТ» та вказує, що мала ліцензію на продаж тютюнових виробів за цією адресою. ГУ ДПС зазначає, незалежно від того, хто саме здійснював продаж (продавчиня ОСОБА_2 ), відповідальність за порушення вимог законодавства щодо обігу підакцизних товарів несе суб'єкт господарювання, тобто відповідач як фізична особа-підприємець. Факт здійснення торгівлі без ліцензії, встановлений відповідними органами, є підставою для застосування фінансових санкцій згідно з абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Також зазначає, що оцінка податкового правопорушення, встановленого, зокрема, за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення. З урахуванням вищенаведеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Згідно з довідкою в.о. начальника відділу управління персоналом Євгенії Овчаренко від 11.08.2025 року №355 суддя Серьогіна Олена Василівна з 14.07.2025 року по 01.08.2025 року, з 04.08.2025 року по 08.08.2025 року, з 11.08.2025 року по 15.08.2025 року та з 18.08.2025 року по 22.08.2025 року перебуває у щорічній відпустці.
У зв'язку з перебуванням судді Серьогіної О.В. у відпустці, рішення суду ухвалено в перший робочий день судді 25.08.2025 року.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України визначено, що до обов'язків платника податків входить, сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.
Статтею 31 Податкового кодексу України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно із п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України).
Судом встановлено, що в інтегрованих картках платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 30600,00 грн., який виник по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення закон, у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну.
Так, адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення закон, у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну були прийняті наступні рішення:
- рішення про застосування фінансових санкцій №000252/04-36-09-02/ НОМЕР_1 від 15.11.2021 року на суму 23 800,00 грн;
- рішення про застосування фінансових санкцій №000105/04-36-09-02/ НОМЕР_1 від 04.05.2023 року на суму 6 800,00 грн.
Отже, по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення закон, у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну податковий борг складає 30600,00 грн.
Вказані рішення було направлено на адресу відповідача, а саме АДРЕСА_2 . Рішення про застосування фінансових санкцій №000252/04-36-09-02/ НОМЕР_1 від 15.11.2021 року повернулося на адресу відправника з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Рішення про застосування фінансових санкцій №000105/04-36-09-02/ НОМЕР_1 від 04.05.2023 року отримано особисто відповідачем 24.06.2023 року.
Згідно з Індивідуальними даними, реєстраційними даними, довідковими даними місцезнаходженням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 значиться: АДРЕСА_2 .
Згідно з п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Відповідно до п.42.3 ст.42 Податкового кодексу України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
При цьому доказів оскарження вищевказаних рішень в судовому порядку відсутні, а грошові зобов'язання визначені такими рішеннями відповідачем сплачені не були.
Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.
20.01.2022 року була сформована податкова вимога форми «Ф» №0002675-1307-0428 на суму 23840,89 грн.
Вказану податкову вимогу було направлено засобами поштового зв'язку за адресою місця знаходження відповідача, а саме 52100, Дніпропетровська область, П'ятихатський район, вул. Переїздна, буд. 52В, яку була повернуто за зворотньою адресою без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Доказів оскарження податкової вимоги в судовому порядку чи погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов'язаннями відповідач не надав.
Податковий борг відповідача з часу направлення податкової вимоги форми «Ф» №0002675-1307-0428 від 20.01.2022 року не переривався, податкова заборгованість не погашалась.
Згідно із п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно із п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 87.1 та 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно пп. 97.4.3 п. 97.4 ст. 97 Податкового кодексу України, особою відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.
Відповідно п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України - орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Щодо письмових пояснень відповідача в частині застосування та стягнення штрафних санкцій у розмірі 17 000 грн за роздрібну торгівлю тютюновими виробами 15.06.2021 року без наявності відповідної ліцензії, слід зазначити наступне.
В межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням-рішенням (рішенням), аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.06.2023 року по справі 160/13436/22.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Таким чином, судом встановлено, що узгоджена сума грошового зобов'язання своєчасно та в повному обсязі відповідачем не була сплачена, а тому сума податкового боргу платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за узгодженими податковими зобов'язаннями, які виникли по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення закон, у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну становить 30600,00 грн.
Також суд зазначає, що податкові строки давності встановленні ст. 102 ПКУ та за загальним правилом такий строк дорівнює 1095 дням (п. 102.1 ПКУ).
Проте, відповідно до п.522 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ перебіг строків давності, передбачений ст. 102 ПКУ, зупиняється на час дії карантину, який розпочався в Україні 12.03.2020 року та діяв по 30.06.2023 року.
Також, строк позовної давності в період дії правового режиму воєнного стану, введеного в Україні, було зупинено з 24.02.2022 року до 01.08.2023 року на підставі п. 102.9 ст. 102 ПК України, яка діяла по 01.08.2023 року.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає за необхідне їх задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету на суму 30600,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна