11 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7107/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 18 червня 2025 року №О/р 907540148213 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»; зобов'язання перевести з 11 червня 2025 року на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ) з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 30 травня 2025 року №37 та №38, виданих Камінь-Каширською районною державною адміністрацією.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) та 11 червня 2025 року звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ «Про державну службу» (далі - №889-VІІІ). Однак рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 18 червня 2025 року о/р 907540148213 відмовлено у задоволенні заяви у зв'язку із недоцільністю переведення.
Позивач не погоджується із таким рішенням й вважає, що оскільки на момент звернення із заявою не перебував на державній службі, досяг необхідного пенсійного віку та наявний стаж (зокрема, понад 20 років на посадах державної служби до 01 травня 2016 року), то відповідно до Закону №889-VІІІ та за приписами статті 37 Закону №3723-ХІІ має право на призначення зазначеної пенсії в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі згідно з довідками від 30 травня 2025 року №37 та №38.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив (а.с.21-22). В обґрунтування цієї позиції вказав, що позивач з 01 жовтня 2017 року отримував пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, а з 14 травня 2020 року його переведено на пенсію відповідно до Закону №1058-ІV. Поряд з тим Закон №3723-XII (втратив чинність, окрім статті 37), Закон №889-VІІІ не передбачають проведення перерахунку пенсій державним службовцям у зв'язку із підвищенням заробітної плати державних службовців. Оскільки правові підстави для перерахунку пенсії на підставі поданих позивачем довідок відсутні, а переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ є недоцільним, то позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку як пенсіонер у ГУ ПФУ у Волинській області та з 01 жовтня 2017 року по 13 травня 2020 року отримував пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, а з 14 травня 2020 року його переведено на пенсію за віком згідно із Законом №1058-ІV, що не є спірним та підтверджено рішенням від 04 листопада 2017 року №907540148213 (а.с.29), рішенням від 19 травня 2020 року №907540148213 (а.с.30).
11 червня 2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перехід на пенсію за іншим законом (а.с.23), додавши довідку Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 30 травня 2025 року №37 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели кваліфікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за грудень 2023 року, та довідку від 30 травня 2025 року №38 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за грудень 2023 року (а.с.8).
Вказана заява позивача (вх. №1289 від 11 червня 2025 року) була розглянута ГУ ПФУ в Харківській області з прийняттям рішення від 18 червня 2025 року О/р 907540148213 про відмову у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку із недоцільністю, оскільки Закон №3723-XII (втратив чинність), окрім статті 37, що застосовується для призначення пенсії державним службовцям. Закон №889-VІІІ не містить норм, які передбачають проведення перерахунку пенсії державним службовцям, у тому числі у зв'язку із підвищенням заробітної плати державним службовцям (а. с. 10).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
До 01 травня 2016 року умови пенсійного забезпечення державних службовців визначалися Законом №3723-ХІІ.
Водночас 01 травня 2016 року набрав чинності Закон №889-VIII, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII визнано такими, що втратили чинність: Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
За приписами частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як - 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 (далі - Порядок №622), також установлено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII «Про державну службу»: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №822/524/18).
Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 15 грудня 2020 року у справі №560/2398/19, від 18 березня 2021 року у справі №500/5183/17, від 11 квітня 2023 року у справі №1.380.2019.003855.
Відповідач не заперечує права ОСОБА_1 на отримання пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, адже у період з 01 жовтня 2017 року по 13 травня 2020 року він отримував пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ.
З 14 травня 2020 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком згідно із Законом №1058-IV та цей спір виник через бажання позивача перейти на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з проведенням перерахунку пенсії на підставі довідок, виданих Камінь-Каширською районною державною адміністрацією від 30 травня 2025 року №37 та №38 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Відповідач оскаржуваним рішенням у такому переведенні відмовив з тих підстав, що пенсія позивачу за нормами статті 37 Закону №3723-ХІІ вже була призначена і повторного її призначення за тією ж нормою в межах пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII не потребує. Внаслідок переведення на пенсію державного службовця розмір пенсії буде меншим, ніж отримувана до такого переведення, а пенсія, призначена на підставі Закону №3723-ХІІ, перерахунку на підставі оновлених довідок не підлягає.
Отже, ключовим у цій справі є питання права особи, яка бажає перейти з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на отримання пенсії державного службовця, якщо їм вже призначалась така пенсія раніше, з проведенням перерахунку відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на підставі нових довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих за посадою, з якої особа звільнилася з державної служби, та встановлення наявності у неї відповідного суб'єктивного права.
Порушене у справі питання вже було предметом розгляду у Верховному Суді.
У постанові Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі №300/936/23 викладено правовий висновок, згідно з яким ані Закон №889-VIII, ані Закон №1058-IV не містять положень, які б передбачали підстави або механізм для перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною (збільшенням) розміру заробітної плати діючих службовців. Підстав для такого перерахунку не передбачає і стаття 37 Закону №3723-ХІІ, яка регламентує порядок призначення пенсії за віком державним службовцям.
Верховний Суд у згаданій постанові вказав, що враховуючи пряму дію закону в часі, до правовідносин щодо перерахунку пенсій застосовується законодавство, чинне на час, коли здійснюється перерахунок, а не те, яке діяло на час призначення пенсії. Оскільки законодавством не передбачено підстав та умов перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, тому у відповідача не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачки, на яку вона просила її перевести у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих державних службовців, а відтак не було підстав і для переведення на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ через зменшення розміру отримуваної пенсії.
Також Верховний Суд зазначив, що Рішенням Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року №3-р/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ зі змінами.
Згідно із пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року №3-р/2022 підпункт 1 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами.
Пунктом 3 резолютивної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України встановлено Верховній Раді України внормувати перерахунок розмірів пенсій суб'єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723-XII, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року №3-р/2022 правове регулювання перерахунку пенсії у майбутньому зазнає змін. Однак до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.
Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права були викладені у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі №520/6418/21.
У постанові від 25 липня 2025 року у справі №140/5363/24, керуючись указаними вище висновками, Верховний Суд також наголосив, що чинне законодавство України не встановлює правового механізму перерахунку пенсії, призначеної за нормами Закону №3723-ХІІ, у зв'язку зі зміною (збільшенням) складових заробітної плати. Визнання підпункту 1 пункту 2 розділу XI Закону №889-VIII таким, що не відповідає Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року №3-р/2022), не надає особі безпосереднього права на перерахунок пенсії без наявності відповідного законодавчого врегулювання механізму такого перерахунку. До моменту внесення Верховною Радою України відповідних змін, якими буде унормовано порядок реалізації цього права, вимоги про переведення особи на пенсію державного службовця та її перерахунок не можуть вважатися обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Повертаючись до обставин цієї справи та зважаючи на те, що ОСОБА_1 вже було призначено пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу», підстави вважати, що в цьому випадку йдеться про призначення такого виду пенсії за вказаним Законом вперше відсутні. У той же час, оскільки чинним законодавством України не передбачено перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців, то відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідок, виданих Камінь-Каширською районною державною адміністрацією від 30 травня 2025 року №37 та №38 після переведення на пенсію державного службовця.
Також суд зауважує, що вказані довідки видані Камінь-Каширською районною державною адміністрацією від 30 травня 2025 року №37 та №38, були видані за формою, визначеною додатками 4, 6 Порядку №622.
Поряд з тим пунктом 5 Порядку №622 обумовлено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Натомість відповідно до приписів пункту 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» №1058-IV позивачу за його заявою може бути поновлена виплата пенсії державного службовця, проте в розмірі, який було встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. За наявності права на отримання пенсії згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII, проте за відсутності підстав для перерахунку такої пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, вирішальним є саме розмір пенсії, на який матиме право позивач в разі її переведення на таку пенсію у порівнянні із отримуваним нею розміром пенсії за Законом №1058-IV.
Тож оскільки за результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що пенсія позивача за заявою від 11 червня 2025 року не може бути перерахована згідно із Законом №3723-XII на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 30 травня 2025 року №37 та №38, виданих Камінь-Каширською районною державною адміністрацією, а у разі переведення на таку пенсію розмір пенсійної виплати на підставі Закону №3723-XII буде меншим, ніж він отримує на цей час відповідно до Закону №1058-ІV, про що видно з пенсійних розрахунків (а.с.23, 31), то відсутні підстави визнавати рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 18 червня 2025 року О/р 907540148213 протиправним та воно не порушує прав позивача на вибір пенсії на вигідніших умовах, що є метою будь-якого перерахунку пенсії.
З урахуванням наведеного у задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, ідентифікаційний код юридичної особи 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк