м. Вінниця
15 вересня 2025 р. Справа № 640/16067/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601)
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Державної казначейської служби України (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо надання неповної, вичерпної відповіді на запит позивача від 26.07.2020 та грубого порушення вимог ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»; зобов'язання відповідача повторно розглянути по суті заяву позивача від 26.07.2020 та надати вичерпну обґрунтовану відповідь за власним підписом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 26.07.2020 скерував до відповідача запит, за змістом якого просив надати інформацію щодо поданого ним виконавчого листа №461/373/16-ц. Як вказує позивач, 03.09.2020 ним отримано лист-відповідь з неповною інформацією, не по суті порушеного питання, а також з порушенням строку розгляду, передбаченого ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Наведене зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2021 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19.07.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що запит позивача від 26.07.2020, в якому він просить повідомити про стан виконавчого листа про справі №461/373/16, не підпадає під дію Закону України «Про доступ до публічної інформації» та, відповідно, розглядався згідно за нормами Закону України «Про звернення громадян». Так, 26.08.2021 відповідачем надано відповідь на заяву позивача, в якій повідомлено про прийняття до виконання вищевказаного виконавчого листа, який обліковується у Казначействі з 06.04.2020 за бюджетною програмою «КПКВК 3504030». Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що надав позивачеві інформацію в повному обсязі, а тому заявлені вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
П. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-ІХ "Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26.09.2024), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абз. 4 цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.
На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/16067/21 передана на розгляд та вирішення Вінницькому окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід О.С.
Ухвалою від 05.03.2025 адміністративну справу № 640/16067/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії суддею Маслоід О.С. прийнято до свого провадження.
Вказана ухвала отримана сторонами по справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та довідкою про доставлення ухвали в електронний кабінет через підсистему «Електронний суд».
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
26.07.2020 позивач звернувся до відповідача із запитом, в якому просив надати інформацію «куди ДКСУ занапастила скерований позивачем виконавчий лист №461/373/16».
Листом від 26.08.2020 за вих.№5-11-11/14886 відповідач повідомив позивачеві, що у Казначействі за бюджетною програмою 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб» з 06.04.2020 обліковується виконавчий лист Залізничного районного суду міста Львова по справі №461/373/16. У Казначействі за бюджетною програмою обліковується невиконаних виконавчих документів на загальну суму 264,00 млн гривень, які надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа Залізничного районного суду міста Львова по справі №461/373/16. Враховуючи викладене вище, питання щодо перерахування коштів на користь позивача розглянеться Казначейством після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше виконавчого листа по справі №461/373/16. Додатково відповідач повідомив, що відповідно до норм діючого законодавства, Казначейство не наділене повноваженнями щодо збільшення обсягу бюджетних призначень та зміни черговості.
Вважаючи надану відповідачем інформацію неповною, такою, що не відповідає суті його запиту, а також наданою з порушенням строку, встановленого Законом України «Про доступ до публічної інформації», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права регламентовано Законом України "Про звернення громадян" та Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Ст. 5 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України "Про доступ до публічної інформації".
Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Сфера дії цього Закону не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ч. 1 ст. 19 України "Про доступ до публічної інформації").
Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
Ч. 1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Порядок розгляду і надання відповіді на запит визначено у ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Зокрема, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч. 1 ст. 20 Закону); у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч. 4 ст. 20 Закону).
Варто зауважити, що Закон України "Про доступ до публічної інформації" передбачає два види інформаційних відносин, на які його положення не поширюються: відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій та відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Одержавши запит на інформацію, який подано згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", проте який за своїм змістом є зверненням громадянина відповідно до Закону України "Про звернення громадян" розпорядник інформації повинен відмовити у задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам закону, та з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості розглянути запит за Законом України "Про звернення громадян".
Як убачається з матеріалів справи, 26.07.2020 позивач звернувся до відповідача із письмовим зверненням, у якому просив надати інформацію про стан виконавчого листа, поданого ним до Державної казначейської служби України. Зміст поданого документа свідчить, що позивач фактично порушив питання про виконання конкретного судового рішення стосовно нього особисто та просив повідомити про результати розгляду виконавчого документа, що безпосередньо стосується реалізації його суб'єктивних прав та інтересів.
Таким чином, звернення позивача було спрямоване на забезпечення реалізації його індивідуального права, а не на отримання публічної інформації загального характеру, яка знаходиться у володінні суб'єкта владних повноважень.
Відповідно, зазначене звернення не відповідає визначенню «запит на публічну інформацію» у розумінні ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а за своєю правовою природою є заявою, визначеною Законом України «Про звернення громадян».
Відповідач, розглянувши подане звернення, листом від 26.08.2020 повідомив позивача про облік його виконавчого листа у Державній казначейській службі за бюджетною програмою 3504030, а також поінформував про наявність значної кількості невиконаних виконавчих документів, які надійшли та були зареєстровані раніше, що унеможливлює першочергове здійснення виплат на користь позивача. Крім того, відповідач пояснив, що Казначейство не наділене повноваженнями щодо збільшення обсягів бюджетних призначень чи зміни черговості виконання виконавчих документів.
Відтак, відповідач надав інформацію по суті порушеного питання в межах своєї компетенції.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що звернення позивача від 26.07.2020 не підпадало під сферу дії Закону України «Про доступ до публічної інформації», а підлягало розгляду як звернення громадянина відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Відповідач, розглянувши його у цьому порядку, надав відповідь по суті звернення позивача.
Отже, підстави вважати дії відповідача протиправними через порушення вимог ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відсутні, а доводи позивача з цього приводу є необґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд констатує, що відповідачем не допущено порушення права позивача.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646)
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 15.09.2025 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна