про забезпечення позову
м. Вінниця
15 вересня 2025 р. Справа № 120/12887/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
До суду надійшла заява про забезпечення позову від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом:
- зупинення дії рішення Політичної ради політичної партії "ВСЕУКРАЇНСЬКА ОБ'ЄДНАННЯ "БАТЬКІВЩИНА" № 06-11-541/16 від 08.08.2025 року про відкликання депутата Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області, ОСОБА_1 , обраного на місцевих виборах 25.10.2020 року, шляхом висування від Вінницької обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина", за народною ініціативою;
- зупинення дії рішення Політичної ради політичної партії "ВСЕУКРАЇНСЬКА ОБ'ЄДНАННЯ "БАТЬКІВЩИНА" № 06-11-541/17 від 08.08.2025 року про відкликання депутата Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області, ОСОБА_2 , обраного на місцевих виборах 25.10.2020 року, шляхом висування від Вінницької обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина", за народною ініціативою.
Мотивуючи необхідність забезпечення позову, представник заявника вказує на намір заявників звернення до адміністративного суду із позовом щодо оскарження рішень Політичної ради політичної партії "ВСЕУКРАЇНСЬКА ОБ'ЄДНАННЯ "БАТЬКІВЩИНА" № 06-11-541/16, № 06-11-541/17 від 08.08.2025 року про відкликання депутатів Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що прийняті всупереч чинним вимогам законодавства. Окрім того зауважує, що наслідком ухвалення рішення про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою є дострокове припинення повноважень депутата, який відкликається та визнання обраним наступного за черговістю кандидата у депутати. Вказав, у свою чергу, свідчить про те, що заявники не зможуть поновити свої повноваження депутата відповідної ради навіть у разі скасування судом вищевказаних рішень, оскільки законодавством не передбачено механізму дій у такому випадку.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами пунктів 2, 3 ст. 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вважає за необхідне повідомлення учасників справи, та виклик особи, яка подала заяву про забезпечення позову, а також вказує на відсутність необхідності для призначення її до розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Отже, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та аналізу положень чинного законодавства України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом приписів ч. 4, 5, 6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
З аналізу наведених норм слідує, що законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав.
Тобто необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З матеріалів заяви про забезпечення позову слідує, що оскаржувані рішення прийняті без врахування правових підстав для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, вичерпний перелік яких закріплений у ст. 37 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", відтак на думку заявників є неправомірними.
Суд вважає, що подана заявником заява та докази не дозволяють дійти беззаперечного висновку про наявність очевидних ознак протиправності рішень політичної партії "ВСЕУКРАЇНСЬКА ОБ'ЄДНАННЯ "БАТЬКІВЩИНА" щодо відкликання за народною ініціативою зазначених депутатів.
Проте оцінку обставинам справи та прийнятим рішенням, суд може надати лише за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.
Разом з тим суд акцентує увагу на тому, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, зважуються обставини, що містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті з огляду на формальність дотримання вимог.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Згідно приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у справі "Мікалефф проти Мальти" визнав можливість застосування ст. 6 Конвенції до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.
Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа "Меркіка та інші проти Мальти").
Відповідно до позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах висвітленій у постанові від 21.03.2023 року у справі № 260/3329/22 вказав, що чинне законодавство не передбачає відновлення за особою статусу депутата у випадку, якщо рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата буде визнано протиправним та скасовано судом, як і не передбачає підстав для подальшої втрати статусу іншим депутатом, наступним за черговістю кандидатом у депутати від місцевої організації політичної партії, який буде визнаний обраним депутатом. Зазначені правовідносини не є трудовими і не є відносинами з приводу проходження публічної служби, у яких передбачений механізм відновлення порушених прав працівника (службовця) у разі незаконного звільнення.
Центральна виборча комісія, яка організовує підготовку та проведення місцевих виборів, у своїх постановах неодноразово звертала увагу на відсутність у законодавстві ефективного механізму поновлення порушених виборчих прав у разі незаконного визнання обраним депутатом місцевої ради.
Отже, суд дійшов до висновку, що обрання наступного у черзі депутата ускладнить поновлення законних прав протиправно відкликаного депутата, у випадку задоволення позовних вимог заявника, з якими він має намір звернутися до суду.
Однак суд акцентує увагу на тому, що ненормативний акт, який вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктних прав та охоронюваних законом інтересів не може бути зупинений, оскільки обраний спосіб не забезпечить реального захисту порушених прав у випадку задоволення позову.
Спеціальним законом, що визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради є Закон України від 11.07.2002 року № 93-IV "Про статус депутатів місцевих рад".
Порядок відкликання депутата, який обраний від місцевої організації партії, за народною ініціативою визначений у статтях 38-41 цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) мають місцева організація політичної партії, від якої його обрано депутатом, а також громадяни України, які є виборцями відповідного виборчого округу.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 38 цього Закону на зборах (конференції) місцевою організацією політичної партії може бути прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради.
Згідно з ч. 7 ст. 41 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" вищий керівний орган політичної партії розглядає протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.
Відповідно до ч. 9 ст. 41 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" на підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, відповідна територіальна виборча комісія зобов'язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.
Як встановлено судом, рішення Політичної ради політичної партії "ВСЕУКРАЇНСЬКА ОБ'ЄДНАННЯ "БАТЬКІВЩИНА" № 06-11-541/16 та № 06-11-541/16 від 08.08.2025 року , - є рішенням вищого керівного органу політичної партії про відкликання заявників за народною ініціативою.
09.09.2025 року Тульчинська міська територіальна виборча комісія отримала зазначені рішення політичної партії.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 9 ст. 41 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" на підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п'ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов'язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.
Відтак, суд вказує, що із визначенням обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії, рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата втрачаю свою чинність, у зв'язку з його реалізацією.
Згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Положеннями ч. 4 ст. 72 КАС України, зокрема регламентовано право суду збирати докази з власної ініціативи.
Вказане право безпосередньо кореспондує ролі суду, що зобов'язує його з'ясовувати та досліджувати всі обставини справи, створюючи умови для реалізації процесуальних прав сторін, зберігаючи при цьому об'єктивність та неупередженість.
Так, відповідно до відомостей, що містять на офіційному веб-сайті Тульчинської міської територіальної громади, 15.09.2025 року опубліковано постанови Тульчинської міської територіальної виборчої комісії Тульчинського району Вінницької області від 13.09.2025 року № 2 та № 3 "Про визнання обраним депутатом Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області наступного за черговістю кандидата у депутуати", якими, у зв'язку їх надходженням рішень політичної партії "ВСЕУКРАЇНСЬКА ОБ'ЄДНАННЯ "БАТЬКІВЩИНА" № 06-11-541/17 та № 06-11-541/17 від 08.08.2025 року, визнано обраними наступними за черговістю кандидатів у депутати від політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" в територіальному окрузі № 1.
Таким чином, рішення політичної партії "ВСЕУКРАЇНСЬКА ОБ'ЄДНАННЯ "БАТЬКІВЩИНА" № 06-11-541/17 та № 06-11-541/17 від 08.08.2025 року - реалізовані, що унеможливлює їх зупинення.
Враховуючи зазначені доводи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у визначений спосіб.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Альчук Максим Петрович