м. Вінниця
15 вересня 2025 р. Справа № 120/2318/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону) (далі - відповідач) про (з урахуванням уточнених позовних вимог) визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем протиправно не було включено до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2021 роки. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою від 27.02.2025 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 18.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
03.04.2025 представником відповідача до суду подано відзив на адміністративний позов, яким заперечує заявлені позовні вимоги. Крім іншого зазначає про те, що грошова допомога на оздоровлення є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які розраховуються виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, а тому, відповідачем таку правомірно не включено до складу місячного грошового забезпечення позивача, при нарахуванні грошової допомоги для оздоровлення за 2015-2021 роки.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, позивач проходив військову службу у Державній прикордонній службі України.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 від 06.05.2015 року.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 листопада 2024 року № 924-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення штаб-сержанта ОСОБА_1 .
Згідно даних особистих карток грошового забезпечення позивача за 2015-2021 роки, останньому за вказаний період проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення: у березні 2015 року у розмірі 4521 грн, в липні 2016 року у розмірі 5198 грн, у лютому 2017 року у розмірі 5198 грн, у січні 2018 року у розмірі 5280 грн, у травні 2019 року у розмірі 11076,65 грн, у квітні 2020 року у розмірі 12780,75 грн, у жовтні 2021 у розмірі 12632,85 грн.
Також особисті картки заробітної плати позивача за 2015-2021 роки містять дані про виплату ОСОБА_1 винагороди за участь в АТО/ООС.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо невключення до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2021 роки, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII.
Згідно із частиною першою статті 2 цього Закону, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ).
Відповідно до статті 9 Закону №2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Пунктом 3 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ визначено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно із приписами абзацу 3 пункту 14 ст. 10-1 Закону №2011-XII, у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Пунктом 2 статті 15 Закону №2011-XII визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Із системного аналізу наведених вище положень законодавства слідує, що розмір грошової допомоги на оздоровлення розраховується виходячи із розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою КМУ №18 від 20.01.2016 «Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» постановлено, що за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується винагорода в порядку, визначеному керівниками відповідних державних органів.
Порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі АТО), інших заходах в умовах особливого періоду визначає Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 №188.
Відповідно до пункту 3 розділу І «Загальні положення» вказаної Інструкції, винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем проходження служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів начальників вищого рівня.
Як встановлено судом та випливає із даних особистих карток заробітної плати позивача за 2015-2021 роки, протягом періоду проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , позивач отримував винагороду за участь в АТО/ООС.
Спірним в межах даної справи є питання включення винагороди за участь в АТО/ООС до складу грошового забезпечення, як бази для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення.
При вирішенні даного спору суд враховує, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. Приймаючи постанову від 06.02.2019 у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Аналогічні правові висновки, що до складу місячного грошового забезпечення входить винагороди, які носять постійний, щомісячний характер ухвалено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17.
У постанові від 26.04.2024 у справі № 380/1169/20 Верховний Суд дійшов висновку, що надбавка за участь АТО виплачується щомісяця до дня звільнення з військової служби та має постійний (систематичний) характер, а тому відсутні підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення. Враховуючи наведене, винагорода за участь АТО входить до складу грошового забезпечення.
З огляду на викладене, суд приходить висновку, що надбавка за участь АТО/ООС включається до складу місячного грошового забезпечення військовослужбовців, а тому і повинна враховуватися при обчислені та виплаті грошової допомоги на оздоровлення.
Крім того, відповідач не надав суду доказів про те, що нарахування та виплата позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2021 роки із врахуванням у складі грошового забезпечення надбавки за участь АТО/ООС.
За таких обставин і правових підстав, суд вважає за необхідне забезпечити ефективний захист прав позивача шляхом визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 , які полягають у не включені до складу грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті позивачу з березня 2015 року по жовтень 2021 року включно, грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
У зв'язку із чим, відповідача належить зобов'язати здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2015-2021 роках, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.
Згідно із вимогами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Викладене свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Оскільки, позивач був звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у не включені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з березня 2015 року по жовтень 2021 року включно, грошової допомоги на оздоровлення.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з березня 2015 року по жовтень 2021 року включно грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )
Рішення суду сформовано: 15.09.2025.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна