м. Вінниця
15 вересня 2025 р. Справа № 120/2296/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до військова частина НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення за час затримки їх виплати з січня 2015 по день фактичної виплати 11.12.2024.
Ухвалою суду від 27.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
21.04.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідач зазначає, що ним здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 з вересня 2014 року по грудень 2022 року. При цьому на момент, коли мали бути виплачені спірні суми, був відсутній механізм нарахування відповідної компенсації на суми індексації. У зв'язку з цим слід врахувати, що у даних правовідносинах відсутні будь-які судові рішення, якими було б встановлено порушення строків виплати доходів позивачу, так само як і не встановлено порушення військовою частиною НОМЕР_1 обов'язку щодо нарахування та виплати грошового забезпечення. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку із затримкою їх виплати є передчасними.
Крім того, відповідач зауважує, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є звернення особи до підприємства, установи, організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-III та Порядку № 159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган може задовольнити таку заяву та виплатити таку компенсацію або відмовити у її задоволенні. Однак позивач не звертався до військової частини із заявою про нарахування та виплату йому компенсації, а військова частина, своєю чергою, не відмовляла у виплаті відповідної компенсації. Тому звернення позивача до суду з цим позовом є передчасним.
Також відповідач наголошує на тому, що на дату звільнення позивача заборгованості із виплати йому грошового забезпечення не існувало, а основне грошове забезпечення було виплачено у повному обсязі, що, на думку відповідача, додатково підтверджує безпідставність заявлених позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 15.08.2023 по 26.11.2024.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону № 924-ОС від 26.11.2024, позивача виключено зі списків особового складу.
Разом з тим, відповідно до довідки-розрахунку військової частини № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонного загону) щодо індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2014 по 31.12.2022, направленої до військової частини № НОМЕР_1 у межах виконання розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби від 03.03.2020 № Т/116-1743, встановлено, що за зазначений період позивачу під час проходження служби у військовій частині № НОМЕР_3 було нараховано, але не виплачено індексацію грошового забезпечення у загальному розмірі 27 277,70 грн.
Зазначена сума індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по лютий 2018 року була нарахована у розмірі 27 277,70 грн, що підтверджується архівною відомістю № 1 за 2024 рік на ім'я ОСОБА_1 . З урахуванням утримання військового збору сума до виплати склала 26 868,53 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 5244 від 09.12.2024.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати йому компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 по день фактичної виплати, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 за № 1153/2008, встановлено, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Частиною першою статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ч. 2 ст. 117 КЗпП України).
Відповідно до статті 3 Закону України від 19.10.2000 за № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ) сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За змістом статті 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Як слідує з аналізу норм Закону № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 за № 159, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17, від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19, від 15.10.2020 у справі № 240/11439/19 та від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20.
Разом з тим суд звертає увагу на постанови від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 24.01.2023 у справі № 200/10176/19-а, в яких Верховний Суд дійшов висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Виплата компенсації не обумовлюється зверненням із відповідною заявою, натомість обов'язок з її виплати виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів, а оскільки такий обов'язок відповідачем при виплаті позивачеві належних сум не дотримано, право позивача на виплату компенсації порушено.
Таким чином, твердження відповідача про передчасність звернення позивача до суду з відповідною заявою є юридично необґрунтованим та не відповідають наведеним нормам чинного законодавства та усталеній судовій практиці Верховного Суду.
Крім того, та обставина, що індексація грошового забезпечення позивачеві була фактично виплачено лише 09.12.224, у той час як обов'язок з її нарахування та виплати існував ще станом на день виключення зі списків особового складу (26.11.2024), свідчить про факт затримки у виплаті. Це є самостійною підставою для виплати компенсації відповідно до статей 3-4 Закону № 2050-III.
З огляду на викладене суд доходить до висновку, що відповідача слід зобов'язати нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, а саме за період з січня 2015 по день фактичної виплати грошового забезпечення.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 по 11 грудня 2024.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої суми компенсації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, а саме за період з січня 2015 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 )
Рішення суду сформовано: 15.09.2025.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна