Справа № 991/9421/25
Провадження № 1?кс/991/9504/25
15 вересня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
перевіривши скаргу представника заявника Громадської організації «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення,
15.09.2025 до Вищого антикорупційного суду в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), надійшла скарга представника заявника Громадської організації «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі - ГО «ІНФОРМАЦІЯ_1») ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ? ЄРДР) відомостей після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Згідно із протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 15.09.2025 справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
Суть скарги
Скарга обґрунтована тим, що 12.09.2025 голова Громадської організації «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_3 звернулась до НАБ України про вчинення кримінального правопорушення головою Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області ОСОБА_4 та членами комісії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Втім, у порушення вимог ст. 214 КПК України, викладені у заяві відомості не були внесені до ЄРДР.
З урахуванням наведеного представник заявника прохав зобов'язати уповноважених осіб НАБ України внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 12.09.2025.
Мотиви слідчого судді
Перевіривши скаргу із долученими до неї матеріалами, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу слід повернути заявнику з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Підстави та порядок оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявник може оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318?380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий суд, встановлений законом.
Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду визначена ст. 331 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 331 КПК України передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці ст. 45 Кримінального кодексу України (далі - КК України), ст. 2062, 209, 201, 3662, 3663 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України .
Згідно з приміткою ст. 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. 210, 354, 364, 3641, 3652, 368?3692 цього Кодексу.
У пунктах 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України визначені умови, за наявності хоча б однієї з яких Вищому антикорупційному суду підсудні вищевказані кримінальні правопорушення, а саме:
(1) кримінальне правопорушення вчинено:
- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр?міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр?міністра України;
- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;
- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у п. 1?4, 5?11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»;
- особою вищого начальницького складу державної кримінально?виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
- керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
(2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), ст. 368, 369, 3692 КК України, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. 191, 2062, 209, 210, 211, 364, 410 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
(3) кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369, ч. 1 ст. 3692 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у п. 1 цієї частини.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 331 (ч. 2 ст. 331 КПК України ).
Отже, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду уповноважений розглядати скарги, подані у порядку ст. 303 КПК України, виключно у кримінальних провадженнях та щодо кримінальних правопорушень, віднесених до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Аналогічна норма закріплена у ч. 1 ст. 306 КПК України.
Обставини справи
15.09.2025 представник заявника ОСОБА_2 звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб НАБ України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР після отримання заяви голови ГО «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 12.09.2025.
Зі змісту заяви ОСОБА_3 вбачається, що остання повідомила НАБ України про кримінальне правопорушення, яке, на її думку, вчинене головою Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області ОСОБА_4 та членами комісії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Заявниця зазначила, що кримінальне правопорушення полягає у тому, що вказані особи умисно не подавали декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
Указане, на її переконання, може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3663 КК України.
Згідно з визначеним у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України переліком, голова та члени комісії Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області не відносяться до суб'єктів вчинення кримінального правопорушення, як умови підсудності справи Вищому антикорупційному суду.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга представника заявника ГО «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2 не відповідає передбаченим п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України умовам підсудності Вищому антикорупційному суду кримінальних правопорушень.
Будь?яких інших відомостей, які могли б свідчити про підсудність скарги слідчому судді Вищому антикорупційному суду, заявником не наведено.
З огляду на що, слідчий суддя вважає відсутніми передбачені п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України імперативні умови підсудності скарги представника заявника ОСОБА_2 Вищому антикорупційному суду.
Тому, на переконання слідчого судді, та відповідно до ч. 2 ст. 331 та ч. 1 ст. 306 КПК України скарга не підлягає розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду у порядку здійснення судового контролю під час досудового розслідування.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Водночас відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді у порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі викладеного та керуючись ст. 303, 304 КПК України,
Скаргу представника заявника Громадської організації «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви від 12.09.2025, - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1