15.09.2025
Справа № 522/17326/25
Провадження № 1-кп/522/3053/25
15 вересня 2025 року місто Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави у кримінальному провадженні №12025163520000404, відомості про яке внесено 20.06.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Овідіополь. Овідіопольського району, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 26.03.2018 Овідіопольським районним судом Одеської області, за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до покарнання у виді 5 років позбавлення волі. Звільнений 14.05.2021 року у зв'язку за відбуттям строку покарання;
-25.03.2025 Пересипським районним судом міста Одеси за ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
-09.06.2025 Приморським районним судом міста Одеси за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки;
-23.06.2025 Приморським районним судом міста Одеси за ч. 2 ст. 263 КК України на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на 5 років та у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України -
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025163520000404, відомості про яке внесено 20.06.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, те5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати і в необхідності продовження застосування запобіжного заходу покладається необхідність запобігання подальшим спробам: переховуватися від суду; незаконного впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти клопотання прокурора, посилаючись на те, що ризики прокурором не доведені. Просила застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не пов'язаний із утриманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника і просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28 липня 2025 року задоволено клопотання слідчого СВ Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» в строком 22.09.2025 року, включно, із визначенням розміру застави - 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Так, органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України. Відповідно до статті 12 КК України, злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України відноситься до категорії тяжких, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку доведеності його вини, продовжує існувати ризик того, що він може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
При цьому, суд зазначає, що в розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
За таких обставин, суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК, не можна визнавати недоведеним.
Водночас, в зазначеному кримінальному провадженні також існує ризик, передбачений п. 3) ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливий незаконний вплив обвинуваченого на свідків, які допитані під час досудового розслідування та в подальшому підлягають безпосередньому допиту судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на те, що у вказаному кримінальному провадженні свідки ще не були допитані, наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, об'єктивізується тим, що обвинувачений ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, законних джерел для існування не має, як і міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий, що характеризує особу обвинуваченого, як схильну до вчинення кримінальних правопорушень.
Суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Більш того, 23.06.2025 року ОСОБА_5 засуджений Приморським районним судом міста Одеси за ч. 2 ст. 263 КК України на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на 5 років та у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
При цьому, обставин передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом не встановлено.
Окрім того, суд також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується зокрема у вчиненні тяжкого злочину, що відповідно до вимог п.2) ч.5 ст.182 КПК України, передбачає визначення застави від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням положень п.2) ч.5 ст.182 КПК України, особи обвинуваченого, обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , суд вважає, що раніше визначений розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, у разі його внесення, буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти заявленим у клопотанні прокурора ризикам.
На підставі викладеного, виходячи з положень ст. ст. 176, 177, 178, КПК України, ст. ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи наявність наведених вище ризиків та обставин, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду, та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинувачуваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання ОСОБА_5 з утриманням його в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», під вартою строком до 12 листопада 2025 року, включно, із визначенням розміру застави.
Керуючись вимогами ст.ст. 8, 9, 177, 178, 183, 194, 199, 315, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою із визначенням розміру застави у кримінальному провадженні №12025163520000404, відомості про яке внесено 20.06.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Строк дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 12 листопада 2025 року, включно, з утриманням його в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», із визначенням розміру застави у якості альтернативного запобіжного заходу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1