Справа № 522/7254/25
Провадження № 1-кс/522/4797/25
12 вересня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025163520000126, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2025 а ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про накладення арешту,-
Слідчий СВ відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025163520000126, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2025 а ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про накладення арешту.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, було встановлено, що особа на ім'я ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , імовірно, вчиняли протиправні дії, поширюючи фішингові QR-коди.
Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , проведеного 07.08.2025 на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси, було виявлено та вилучено:
ноутбук марки «Acer» із зарядним пристроєм;
флеш-накопичувач «Samsung 64 gb»;
ноутбук марки «Lenovo» із зарядним пристроєм.
Враховуючи, що ці предмети могли бути знаряддям злочину, містити сліди правопорушення та мають значення речових доказів, слідчий клопоче про накладення арешту на це майно з метою забезпечення його збереження та подальшого дослідження, керуючись статтями 167, 170, 171 та 237 Кримінального процесуального кодексу України.
У судове засідання призначене на 12.09.2025 року з'явились власник майна ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_7 .
Під час судового засідання власник майна наполягав на відмові в задоволенні клопотання.
Прокурор в свою чергу, не заперечував проти повернення речей, не наполягав на задоволенні клопотання. Вказав, що необхідність арешту відпала після огляду зазначеного майна.
Дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Слідчий, чи прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладене арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно слід відмовити, так як прокурор не заперечував проти повернення вилучених речей та не наполягав на арешті, вказавши на відсутність необхідності в ньому після огляду майна.
Відповідно до статті 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання, якщо особа, яка його подала, не змогла довести необхідність такого арешту та наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 170 КПК, що в даному випадку не було зроблено.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025163520000126, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2025 а ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про накладення арешту - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1