Справа № 522/9613/25
Провадження № 2/522/355/25
12 вересня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - Науменко А.В.,
за участі секретаря судового засідання - Зелінська К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Державна міграційна служба України про встановлення факту, що має юридичне значення: належність до громадянства України
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Державна міграційна служба України про встановлення факту, що має юридичне значення: належність до громадянства України.
Ухвалою суду від 09.05.2025 року провадження по справі відкрито та призначено справу до судового розгляду.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Відповідно до ч.1ст.7 Закону України «Про громадянство України'особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
Відповідно дост. 25 Закону України "Про громадянство України"Міністерство закордонних справ України, посольства та консульські установи України здійснюють повноваження щодо прийняття рішень про встановлення належності до громадянства України відповідно достатті 3 цього Закону.
Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженогоУказом Президента від 27.03.2001 № 215/2001, визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України. Також, вказаним Порядком також визначений перелік документів, відповідно до якого визначається належність до громадянства України та органи, уповноважені на розгляд заяв з питань громадянства.
Абзацом першим пункту 1 Порядку № 215 передбачено, що для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.
Чинним законодавством України визначена як процедура перевірки належності до громадянства України, так і чіткий перелік державних органів, які мають відповідні повноваження. При цьому, суд не належить до таких органів.
Таким чином, для підтвердження факту належності до громадянства України та відсутності громадянства іншої держави законодавством передбачений не судовий, а інший порядок.
Закон України «Про громадянство України'визначає належність до громадянства України (стаття 3) і підстави для набуття громадянства України (стаття 6).
Згідно зістаттею 3 Закону України «Про громадянство України'громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинностіЗаконом України «Про громадянство України»(13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2,з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Закон України «Про громадянство України»(пункт 2 частини 1 статті 6, стаття 8) передбачає можливість набуття громадянства України за територіальним походженням. Особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно доЗакону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків, або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Пунктом 4 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно доЗакону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Суд зауважує, що Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень №215 від 27.06.2011 врегульоване питання стосовно переліку документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття громадянства України, оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними.
Питання стосовно розгляду заяв про належність до громадянства віднесено до компетенції саме органів міграційної служби, що перебачено розділ 1 п. 2 Порядку №215 - Заяви з питань громадянства оформлюються: про прийняття до громадянства України та про вихід з громадянства України - на ім'я Президента України; про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім'я керівника територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи; про оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім'я керівника територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи.
Отже, питання, які стосуються заяв про належність до громадянства віднесено до компетенції органів міграційної служби України.
З наведеного вбачається, що нормами матеріального права, зокремаЗаконом України «Про громадянство України» та Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень №215 передбачено спеціальний порядок (механізм) отримання (підтвердження) громадянства України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Державна міграційна служба України про встановлення факту, що має юридичне значення: належність до громадянства України, у зв'язку з тим що, для підтвердження факту належності до громадянства України та відсутності громадянства іншої держави законодавством передбачений не судовий, а інший порядок.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд, -
Закрити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Державна міграційна служба України про встановлення факту, що має юридичне значення: належність до громадянства України
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями)
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.В. Науменко