10.09.2025
Справа № 522/23893/23
Провадження № 1-кп/522/1168/25
10 вересня 2025 року місто Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури про продовження строку обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 42023160000000042, відомості про яке внесено 27.01.2023р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджану, громадянина України, українця, який має вищу освіту, не працюючого, одруженого, на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.358 КК України,-
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023160000000042, відомості про яке внесено 27.01.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.358 КК України.
Прокурор у судовому засіданні подав клопотання про продовження обраного відносно ОСОБА_5 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Крім того, встановлені раніше ризики, передбачені у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшились і продовжують існувати.
Захисник ОСОБА_4 частково підтримав клопотання прокурора та звернувся до суду із клопотанням про зміну способу виконання запобіжного заходу застосованого відносно ОСОБА_5 . В обґрунтування клопотання зазначив, що обвинувачений протягом останніх двох місяців повністю виконував всі обов'язки, будь яких доказів протилежного сторона обвинувачення не має. Пояснив, що ОСОБА_5 має працювати, тому просив застосувати щодо нього домашній арешт у нічний час доби. Крім того, у зв'язку з закінченням строку договору оренди квартири, просив змінити адресу виконання запобіжного заходу з адреси: АДРЕСА_2 , на адресу: АДРЕСА_3 , оскільки його дружиною ще у липні місяці було укладено договір оренди квартири, яка розташована поруч з будинком де проживає обвинувачений.
Обвинувачений ОСОБА_5 частково підтримав клопотання прокурора, просив змінити цілодобовий домашній арешт на домашній арешт у нічний час доби та визначити нову адресу: АДРЕСА_3 .
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, оскільки відомості щодо іншого місця проживання обвинуваченого на теперішній час відсутні.
Розглянувши клопотання прокурора та заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
За змістом ст. 181 КПК України, якими суд керується в силу положень ч. 2 ст. 331 КПК, суд може продовжити строк тримання особи під домашнім арештом, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під домашнім арештом, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під домашнім арештом.
Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Суд враховує, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.07.2025 року скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 30.06.2025 року та застосовано до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 30.09.2025 року, який спливає.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується зокрема у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку доведеності його вини, продовжує існувати ризик того, що він може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також ризик можливого переховування обвинуваченого підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується саме в незаконному переправленні осіб через державний кордон, тобто є обізнаним щодо питання незаконного перетину кордону, і має можливість здійснити спроби до переховування за межами країни.
Крім того, як зазначив прокурор у судовому засіданні, під час обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_5 було виявлено сотні підроблених документів. Відтак, є підстави вважати, що обвинувачений може перетнути державний кордон за допомогою підроблених документів.
Разом з тим, суд вважає такий ризик мінімальним, так як обвинувачений має постійне місце проживання в м. Одесі та не порушував покладені на нього ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.07.2025 року обов'язки.
Водночас, в зазначеному кримінальному провадженні також існує ризик, передбачений п. 3) ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливий незаконний вплив обвинуваченого на свідків, які допитані під час досудового розслідування та в подальшому підлягають безпосередньому допиту судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, суд враховує, що свідки особисто знайомі із обвинуваченим ОСОБА_5 , відтак останній може вчиняти спроби схиляння їх до зміни показань у суді на свою користь.
З огляду на те, що у вказаному кримінальному провадженні свідки ще не були допитані, наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Суд вважає слушними посилання прокурора на те, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України).
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, об'єктивізується тим, що обвинувачений ОСОБА_5 не працевлаштований, відтак може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується, з метою заробітку не маючи постійного законного джерела доходу.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
Суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, одружений, утримує малолітню дитину, на території м. Одеси має постійне місце проживання, є громадянином України.
Окрім того, суд також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Суд зазначає, що належна процесуальна поведінка та відсутність порушень з боку ОСОБА_5 , покладених на нього обов'язків, не свідчить про істотне зменшення ризиків у кримінальному провадження, як про це стверджує сторона захисту, натомість підтверджує, що застосований ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.07.2025 року вид запобіжного заходу є таким, що достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.
Щодо клопотання сторони захисту про зміну адреси виконання запобіжного заходу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Згідно частини 4 цієї статті слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Під час судового засідання захисник ОСОБА_4 долучив до матеріалів справи копію договору оренди квартири за адресою: АДРЕСА_3 , у приватної особи від 15.07.2025 року, укладеного між ОСОБА_7 - дружиною обвинуваченого та ОСОБА_8 .
Відповідно до умов вказаного договору, термін його дії з 01 вересня 2025 року по 01 вересня 2025 року.
У судовому засіданні стороною захисту були надані пояснення, відповідно до яких обвинувачений ОСОБА_5 продовжує проживати за адресою, яка була визначена ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.07.2025 року, а саме: АДРЕСА_2 , однак строк дії договору оренди вказаного житла спливає та ОСОБА_5 бажає проживати зі своєю родиною.
Суд зазначає, що стороною захисту на підтвердження вказаних обставин не було надано договір оренди житла розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з метою перевірки стоку його дії. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 до теперішнього часу проживає за вказаною адресою, що свідчить про те, що строк дії договору оренди вказаного житла не закінчився або ж був продовжений.
Також суд звертає увагу на той факт, що договір оренди, укладений дружиною ОСОБА_5 - ОСОБА_7 датований 15 липня 2025 року. Тобто, вказані обставини були наявні під час перегляду попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 в апеляційному порядку. Разом з тим, як убачається зі змісту ухвали Одеського апеляційного суду від 30.07.2025 року, колегії суддів апеляційного суду вони повідомлені не були.
З огляду на те, що стороною захисту під час судового засідання не було надано доказів на підтвердження неможливості подальшого виконання обвинуваченим ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , клопотання захисника ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини у всій сукупності, зокрема доведеність стороною обвинувачення існування в зазначеному кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, що обвинувачений ОСОБА_5 не порушував умов обраного відносно нього запобіжного заходу, суд вважає, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту в повній мірі забезпечує виконання ним його процесуальних обов'язків, та буде достатнім для запобіганню зазначених ризиків, у зв'язку із чим вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити відносно ОСОБА_5 строк дії застосованого відносно нього ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.07.2025 року запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 177,178, 181, 314, 315, 370-372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 42023160000000042, відомості про яке внесено 27.01.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.358 КК України - задовольнити.
Строк обраного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , але з можливістю залишати житло у разі оголошення повітряної тривоги чи іншої небезпеки для життя та здоров'я обвинуваченого, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 06 листопада 2025 року, включно, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися за межі м. Одеси, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну способу виконання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_5 в частині адреси його виконання - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1