печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1505/25-а
пр. 2-а-5/25
14 липня 2025 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просить скасувати постанову від 20.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначає, що 20.09.2024 року офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенантом ОСОБА_2 було складено протокол № 308 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо громадянина ОСОБА_1 , а саме, за порушення ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Даний протокол містить коротку фабулу: «20.08.2024 року ОСОБА_1 приблизно о 09 год. 45 хв. співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Печерського району станції метро «Звіринецька» було вручено повістку № 1/1 від 20.09.2024 року з метою проходження медичної комісії на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за яку ОСОБА_1 поставив підпис у розписці. ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме відмовився від проходження медичного огляду, тим самим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що вчинено в особливий період. ОСОБА_1 повідомлено, що з розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться: 12 год. 00 хв. т 20.09.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .».
Щодо протоколу про адміністративне правопорушення.
В протоколі Відповідачем не вказано обґрунтованих доказів вчинення адміністративного правопорушення, а також, що Позивач є належним суб'єктом притягнення до адміністративної відповідальності, що справа розглянута відповідно до територіальної юрисдикції, доказів про наявність відомостей про належне повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи, а також дотримання інших вимог КУпАП щодо розгляду справи.
Щодо повісток.
Повістка для проходження військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) - вручається для проходження медичного обстеження, до повістки додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов'язаного. Після медкомісії у цій картці буде вказаний висновок військово-лікарської комісії про придатність чи непридатність до військової служби. Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Однак жодної повістки Позивачу не вручалось в руки, а лише вказували де поставити підписи не роз'ясняючи права на захист та можливості правильного отримання повістки та подальших дій.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Як виглядає повістка та які дані та інформація є в ній наявна позивачу невідомі. Також не надавався жодний акт про відмову про отримання повістки. Повістка нібито була видана 20.09.2024 року для прибуття 20.09.2024 року.
Щодо постанови про адміністративне правопорушення.
Постанова була винесена без участі позивача з порушенням вимог ст. ст. 268, 278 КУпАП згідно яких, під час відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Позивач зазначає, що майже весь день його тримали на території вказаного вище районного ТЦК, але не викликали на розгляд справи та не вручили копію постанови з додатками.
Вважає, що в постанові відсутні докази, що позивач дійсно був належним чином сповіщений про місце і час розгляду справи, а посадова особа, яка розглядала справу, перевірила наявність доказів такого сповіщення.
Позивачем не було отримано постанову про притягнення до адміністративної відповідальності згідно вимог ст. 285 КУпАП, а отже позивач був позбавлений можливості ознайомитись та детально оскаржити постанову.
Крім того, позивач зазначає, що згідно з довідкою № 4/248 від 11 грудня 2008 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 був визнаний обмежено придатним на підставі ст. 39В Наказу № 207 від 1999 року та в подальшому знятий з обліку військового комісаріату.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була розглянута за відсутності позивача, а відповідач не надав доказів про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду адміністративної справи. Таким чином, позивач незаконно був позбавлений можливості приймати участь у розгляді справи, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. Також Позивач був позбавлений права під час розгляду справи оспорити звинувачення у порушенні, що б зобов'язувало відповідача скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 КУпАП.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення та призначено справу до розгляду на 21.04.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2025 року розгляд справи відкладено на 26.05.2025 року.
23.05.2025 року до суду надійшов відзив представника відповідача, у якому він просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Відзив обґрунтований тим, що керівником відповідача був виданий наказ № 347 від 19.09.2024 року «Про організацію роботи груп оповіщення військовозобов'язаних» згідно якого було призначено на 20.09.2024 року групи оповіщення та визначено маршрути оповіщення на території Печерського району.
Працівники відповідача в складі груп оповіщення мали в своєму розпорядженні Витяг з Наказу № 347, посвідчення офіцерів та військові квитки, паспорти та посвідчення осіб уповноважених вручати повістки, портативні відеорегістратори для фіксації процесу оповіщення. Під час перевірки документів працівниками поліції та групою оповіщення позивачем для перевірки не був пред'явлений жодний військово-обліковий документ. У зв'язку з чим була здійснена перевірка даних за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів («Оберіг»). Саме це стало підставою передбаченою абз.2 п. 69 Порядку, згідно з якою особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію. Відповідно були підстави у працівників відповідача вручити позивачу повістку з метою звірки даних/проходження медичної комісії, що і було зроблено. Позивачу було виписано повістку у розписці якої позивач поставив свій підпис та добровільно прослідував до ІНФОРМАЦІЯ_6 для отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії. Позивач розумів, що саме ця повістка стосується саме нього, вимога з'явитися для проходження ВЛК була позивачем виконана в той же день, що зазначений у повістці.
Щодо підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відмови позивача від проходження медичної комісії та Акту про відмову в проходженні військово-лікарської комісії.
В матеріалах адміністративної справи № 308 міститься направлення № 1158 від 20.09.2024 року про направлення позивача для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період та картка обстеження та медичного огляду. Позивач відмовився від проходження медичної комісії, про що власноруч написав відповідну заяву. На підставі даної Заяви було складено акт про відмову у проходженні військово-лікарської комісії від 20.09.2024 року.
Позивач не вчинив жодних дій, які б свідчили про те, що він почав проходити медичну комісію, не надав лікарям жодних відомостей про стан свого здоров'я для належної перевірки медичними працівниками по базі HELSI, не надав жодної інформації про те, якими саме медичними документами він може та хоче підтвердити стан свого здоров'я чи наявність у нього захворювань, що мають значення для проходження ним військово-лікарської комісії.
На підставі заяви позивача про відмову від проходження ВЛК та його подальших дій, що характеризували його відмову від проходження від військово-лікарської комісії був складений Акт про відмову в проходженні військової лікарської комісії від 20.09.2024р. (Акт міститься в матеріалах адміністративної справи, що додається до відзиву).
Акт підписаний двома свідками, яких суд може викликати для дачі свідчень, що підтвердять відомості викладені в Акті.
Зазначені документи є доказами, що характеризують подію і склад адміністративного правопорушення, також документи містять відомості що викладені та підписані/ підтверджені Позивачем особисто щодо його відмови від проходження ВЛК та причин такої відмови. Зазначені документи додані до Протоколу № 308, та достатньою мірою встановлюють подію і склад правопорушення, містять відомості про свідків, та обставини адміністративної справи.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.05.2025 року розгляд справи відкладено на 14.07.2025 року.
Позивач у судове засідання не з'явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав до суду заяву, у якій просить розглядати справу без участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 20.09.2024 року офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенантом ОСОБА_2 було складено протокол № 308 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, а саме: ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, тим самим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що вчинено в особливий період.
20.09.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 було прийнято постанову № 308, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу що складає 17 000,00 грн.
У відповідності до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У випадках, передбачених частиною першою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.
Статтею 283 КУпАП визначено зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, а також вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, а саме п. 31 передбачено, що повістки мають право вручати, представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - у межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. На виконання положень Порядку керівником відповідача був виданий Наказ № 347 від 19.09.2024 року «Про організацію роботи груп оповіщення військовозобов'язаних», згідно з яким призначено на 20.09.2024 року групи оповіщення та визначено маршрути оповіщення на території Печерського району.
ОСОБА_1 отримав повістку № 1/1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 20.09.2024 року о 09:45 год., про що свідчить його підпис у розписці. ОСОБА_1 з'явився, згідно з повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_6 , але відмовився від проходження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відмовившись від проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 подав відповідну заяву від 20.09.2024 року. Жодних причин своєї відмови від проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, не зазначив у своїй заяві, як і обставин, які би могли пояснити таке його рішення.
За фактом відмови військовозобов'язаного ОСОБА_1 від проходження військово-лікарської комісії старшим офіцером мобілізаційного відділення ОСОБА_5 , у присутності свідків: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , складено акт про те, що ОСОБА_1 повідомлено, що він відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента № 65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», Указу Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з подальшим продовженням такого стану, на підставі направлення на проходження військово-лікарської комісії від 20.09.2024 року, виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 , повинен з 20.09.2024 року почати проходження медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_1 роз'яснено положення ст. 336 КК України про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. ОСОБА_1 відмовився отримувати направлення на проходження військово-лікарської комісії та ставити власноруч підпис в розписці.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднений Указ Президента України від 17 березня 2014 року N 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 65/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про загальну мобілізацію. Строк проведення загальної мобілізації продовжувався відповідними Указами Президента і триває на час розгляду справи судом
У відповідності до пункту 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з санкцією, передбаченою частиною третьою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, дії особи щодо ухилення (відмови) від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. А тому, дії позивача кваліфіковані відповідачем правильно.
Доводи сторони позивача про те, що право на захист було порушено, спростовується тим, що у протоколі № 308 від 20.09.2024 року ОСОБА_1 власним підписом підтвердив, що йому роз'яснено статтю 63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а також підтверджено його підписом про відсутність у нього заяв та клопотань.
Таким чином, на підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що оспорювана постанова є правомірною та підстави для її скасування відсутні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оспорювана постанова, ухвалена уповноваженою посадовою особою, в порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції статті КУпАП та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення, а тому підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, що відповідає правій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 та від 14.02.2018 по справі № 536/583/17.
Відповідачем на дотримання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, адже зміст оскаржуваної постанови відображає склад адміністративного правопорушення.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Ураховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати зі сплати судового збору належить віднести за рахунок позивача.
Керуючись статтями 5-7, 9, 77, 139, 241-246, 268, 271, 286 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 01.08.2025 року.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ