Справа № 522/18433/25-Е
Провадження № 2/522/8152/25
15 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири та визнання майна особистою приватною власністю, -
До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири та визнання майна особистою приватною власністю.
Отримавши позовну заяву, суд перевіряє її відповідність вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Під час вивчення матеріалів указаної позовної заяви судом встановлено її невідповідність вимогам цивільного процесуального законодавства, з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.
Статтею 28 Цивільного кодексу України встановлено, що ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім'я фізичній особі надається відповідно до закону.
При цьому, законодавством України визначено можливість громадян мати подвійне прізвище. Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить особа.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем у позовній заяві її прізвище вказано як ОСОБА_1 , при цьому зі способу написання її прізвища неможливо встановити, чи є це прізвище подвійним, відтак позивачу слід уточнити своє прізвище.
Крім того, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, заявленої фізичною особою або фізичною особою підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлено у розмірі 3 028 грн.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як слідує із позовної заяви, позивач заявляє вимогу про визнання за нею права власності на частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , яка відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України є вимогою майнового характеру, та вимогу про визнання квартири АДРЕСА_1 особистою приватною власністю, яка є вимогою немайнового характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Позивачем у позовній заяві визначено ціну позову у розмірі 526 000 грн, проте на підтвердження вартості майна позивачем не надано жодного доказу.
Суд зауважує, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.
Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відтак, ціна позову, визначена позивачем у позовній заяві у розмірі 526 000 грн є такою, що не відповідає дійсній вартості спірного майна.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Отже у разі, якщо встановлена позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Тому, оскільки позивачем визначено ціну позову, яка не відповідає дійсній вартості спірного майна, суд, відповідно до положень ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», встановлює позивачу максимальну суму судового збору, що встановлена законом за подання позову майнового характеру фізичною особою, а саме у розмірі 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 140 грн з можливістю повернення суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Доказів сплати судового збору позивачем не надано.
Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір за вимогою майнового характеру у розмірі 12 112 грн (15 140 грн х 0,8) та за вимогою немайнового характеру 968,96 грн (1 211,20 грн х 0,8) та надати суду докази на підтвердження сплати судового збору.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач просить визнати за нею право власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , проте розмір такої частини позивачем у позовній заяві не визначено, а замість нього зазначено розділовий знак - знак питання.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Проте, доказів надсилання відповідачу копій поданих до суду документів відповідно до вимог ЦПК України матеріали позовної заяви не містять.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовна заява є такою, що подана без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків поданої позовної заяви.
Реквізити суду на оплату судового збору:
Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526 Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758 Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири та визнання майна особистою приватною власністю - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої позовної заяви.
У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА