печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15684/25-к
04 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого ГСУ ДБР ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
старший слідчий ГСУ ДБР ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим Прокурор першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержання законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Слідчою групою Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000179 від 06.03.2025 за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника ГУ ДПС у Сумській області від 11.05.2021 № 151-о ОСОБА_8 з 12.05.2021 призначено на посаду начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Сумській області та підтверджено 5 ранг державного службовця.
Відповідно до вимог статей 19, 68 Конституції України ОСОБА_8 зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також неухильно їх додержуватись.
Згідно з підпунктом 41.1.1, пункту 41.1, статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи;
При цьому, у відповідності з пунктом 20.1.20 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право видавати ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Пунктом 1 Положення про Державну податкову службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (далі - Положення) визначено, що Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску
на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У пункті 3 Положення зазначено, що одним із основних завдань ДПС є реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно діючої посадової інструкції ОСОБА_8 від 14.09.2023 одним із основних його обов'язків на посаді начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Сумській області є забезпечення організації заходів щодо ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального.
У відповідності до статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_8 є працівником державного правоохоронного органу.
Отже, ОСОБА_8 , будучи працівником правоохоронного органу, відповідно до вимог Положення та посадової інструкції наділений правом у межах своєї компетенції приймати рішення, обов'язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, тобто відповідно до частини 3 статті 18 та пункту 1 примітки до статті 364 КК України, враховуючи пункт 2 примітки до статті 368 КК України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище, оскільки постійно здійснює функції представника влади та обіймає посаду, яка згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б".
Статтею 18 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, визначено, що кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно:
a) обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі чи будь-якій іншій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги, щоб ця посадова особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації чи державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги для ініціатора таких дій чи будь-якої іншої особи;
b) вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.
Згідно статей 3, 22, 24, 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_8 , як службовій особі - начальнику управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Сумській області, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язаний невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Окрім того, ОСОБА_8 , як службова особа є суб'єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, та в установленому законом порядку притягається до кримінальної відповідальності.
Разом з цим ОСОБА_5 , будучи колишнім співробітником податкових органів та усвідомлюючи вимоги зазначених вище актів законодавства, сприяв ОСОБА_8 в прихованому отриманні неправомірної вигоди від ОСОБА_9 за прийняття рішення щодо видачі останньому ліцензії на оптову торгівлю пальним.
Так ОСОБА_5 , 25.02.2025, під час спілкування у телефонній розмові через месенджер «WhatsApp» зі знайомим ОСОБА_9 , дізнався про наміри останнього створити (зареєструвати) підприємство та отримати ліцензію на оптову торгівлю пальним на території Сумської області. У зв'язку з цим ОСОБА_5 повідомив його про свого знайомого керівника ГУ ДПС у Сумській області - ОСОБА_8 , у сфері відповідальності якого безпосередньо в межах Сумської області перебуває напрямок діяльності підприємств, що здійснюють торгівлю паливом. У розмові ОСОБА_5 вказав ОСОБА_9 про можливість зазначеної особи за грошову винагороду допомоги йому у створенні підприємства для здійснення оптової торгівлі пальним, видачі йому ліцензії та подальшому сприянні в безперешкодній діяльності створеного підприємства, пояснивши що без відома ОСОБА_8 вказані дії той не зробить та не зможе працювати у відповідній сфері на території Сумської області, оскільки саме ця особа контролює діяльність усіх таких підприємств у зазначеному регіоні.
Після цього, у ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , який обіймає посаду начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Сумській області та наділений повноваженнями видавати ліцензії на право оптової торгівлі пальним суб'єктам підприємницької діяльності, у точно не встановлений досудовим розслідуванням час в період з 25.02.2025 по 14.03.2025, виник спільний злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди у значному розмірі від суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_9 , за видачу останньому ліцензії на оптову торгівлю паливом.
З метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , приблизно о 16:00 год. 14.03.2025, у ресторані «Кухня Поллі», що знаходиться на Голосіївському проспекті у місті Києві, зустрівся із громадянином ОСОБА_9 та запропонував йому за допомогою начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Сумській області ОСОБА_8 отримати ліцензію на оптову торгівлю паливом, для чого потрібно надати кошти в сумі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) доларів США, з яких 500 доларів винагорода ОСОБА_5 а інша сума у розмірі 4000 доларів США підлягає передачі ОСОБА_8 , на що громадянин ОСОБА_9 погодився, попередньо домовившись що грошова винагорода буде надана лише після підписання ОСОБА_8 своїм електронним цифровим підписом ліцензії на оптову торгівлю паливом.
У подальшому ОСОБА_9 , приблизно о 14:00 год. 21.03.2025, у місті Суми, поруч з будівлею ГУ ДПС у Сумській області, зустрівся з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , при чому останній в розмові зазначив про необхідність створення (реєстрації) або придбання ОСОБА_9 підприємства та обіцяв допомогти отримати для нього ліцензію, а з приводу передачі необхідної для цього суми коштів вказав звертатися виключно до ОСОБА_5 , представляючи його своєю довіреною особою в зазначених питаннях.
Тож ОСОБА_9 , виконуючи вказівки ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , 26.03.2025 придбав нове підприємство ТОВ «ТОП ТРАНС ЮА» (код ЄДРПОУ 44950759), а після сплати офіційних платежів, 31.03.2025 подав від вказаного підприємства до ГУ ДПС у Сумській області заяву для отримання ліцензії на торгівлю пальним, про що поінформував ОСОБА_5 , а той у свою чергу повідомив ОСОБА_8 .
Надалі, приблизно о 11:00 год. 02.04.2025, ОСОБА_9 виявив у своєму електронному кабінеті платника податків видану ГУ ДПС у Сумській області ліцензію на оптову торгівлю пальним, що свідчило про її підписання ОСОБА_8 . Про вказаний факт ОСОБА_9 поінформував ОСОБА_5 та згідно попередніх домовленостей того ж дня зустрівся з ним для передачі обумовленої суми неправомірної вигоди ОСОБА_8 .
Тож ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , на виконання їх спільного злочинного умислу, приблизно о 16:40 год. 02.04.2025, у власному автомобілі BMW Х5, д.н.з. НОМЕР_1 , на території паркувального майданчика біля магазину «Сільпо», за адресою: м. Київ, вул. Інженерна, 1, зустрівся зі ОСОБА_9 та отримав від останнього неправомірну вигоду в сумі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) доларів США, що згідно курсу НБУ становить 186 165 гривень та більш ніж у 100 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, за видачу придбаному ним для здійснення господарської діяльності підприємству - ТОВ «ТОП ТРАНС ЮА» (код ЄДРПОУ 44950759), ліцензії на оптову торгівлю паливом, про що ОСОБА_5 одразу поінформував ОСОБА_8 .
Одразу після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_5 та ОСОБА_8 були затримані.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у значному розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
У судовому засіданні з розгляду клопотання прокурор підтримав клопотання, посилаючись на викладені у ньому обставини.
У судовому засіданні з розгляду клопотання адвокат та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, просили відмовити, або зменшити розмір застави.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
03.04.2025 за вказаними обставинами злочинної діяльності, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Копії клопотання та доданих до нього матеріалів у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Крім того, згідно з п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя враховує ч. 5 ст. 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Слідчим у клопотанні та доданих документів, а також прокурором під час судового засідання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , стан здоров'я, матеріальний стан підозрюваного, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати встановленню істини кримінального правопорушення, в тому числі шляхом впливу на можливих свідків, знищувати речові докази.
Посилання підозрюваного та його захисника на відсутність обґрунтованої підозри та відсутність ризиків, повністю та беззаперечно спростовано долученими до клопотання про продовження запобіжного заходу документами та прокурором під час судового засідання.
Таким чином, підозрюваним та його захисником не було доведено наявність підстав у разі існування яких, слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Разом з тим, слідчий суддя вважає клопотання слідчого в частині визначення розміру застави 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 499 620 грн., належним чином необґрунтованим, а тому в цій частині клопотання слід відмовити.
При цьому, враховуючи ступень тяжкості інкримінованого підозрюваного кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування з працівниками ГУ ДПС у Сумській області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; Банк: Державна казначейська служба України м. Київ; р/р № UA 128201720355259002001012089.
Призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали…(назва суду)…від…(дата ухвали)…по справі №…, кримінальне провадження №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від…(дата та № квитанції).
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
• прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
• не відлучатися з населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
• повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
• утриматись від спілкування з працівниками ГУ ДПС у Сумській області;
• здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії ухвали до 30.05.2025 включно, в межах строку досудового розслідування.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз?яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державного департаменту України з питань виконання покарань має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1