15.09.2025 Справа № 756/10432/25
Справа № 756/10432/25
№ 1-кп/756/1630/25
15 вересня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
провівши судове засідання у кримінальному провадженні №12025100120000126 від 26.05.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Караяшник Старобільського району Луганської області, громадянина України, маючого середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 02.05.2025 вироком Дарницького районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 185 до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 3 місяці,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,
В провадженні Оболонського районного суду міста Києва розглядається кримінальне провадження №12025100120000126 від 26.05.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтримав його в повному обсязі, обґрунтовуючи ризиками, які передбачені ст. 177 КПК України: ризиком переховування, ризиком впливу на представника потерпілого та свідків, ризиком вчинення іншого кримінального провадження.
Захисник заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, підтримав позицію свого захисника.
Суд, вислухавши доводи сторін, доходить такого висновку.
Під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинувачених. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує, що на час здійснення судового провадження існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також відсутні стійкі соціальні зв'язки, а саме: не одружений, на утриманні не має неповнолітніх дітей.
Так, ризик переховування обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 усвідомлює міру покарання за вчинене ним кримінального правопорушення, може навмисно переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, так який вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового терміну.
Ризиком того, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на представника потерпілого та свідків є те, що обвинуваченому відомо місце їх проживання, роботи, оскільки останній ознайомлений зі змістом протоколів допиту представника потерпілого та свідків. Обвинувачений шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід судового розгляду.
Також, на те, що ОСОБА_3 може вчиняти інші кримінальні правопорушення вказує, що обвинувачений офіційно не працевлаштований та відсутні дані про наявність законних джерел доходів, суспільно корисною працею не займається, не має стійких соціальних зв'язків, що свідчить про низький рівень правової свідомості та соціальної відповідальності обвинуваченого.
Клопотання захисника стосовно зміни запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, який не пов'язаний з позбавленням волі не підлягає задоволенню з огляду на наявність наведених ризиків та суд звертає увагу, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, не відомо його фактичне місце проживання та він раніше судимий.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків та не може бути завідомо непомірним для них.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Для того, аби можна було вважати заставу такою, яку обвинувачений здатен внести та яка може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд повинен урахувати положення статей 177, 178 КПК України, а також раціонально співставити її розмір з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину, як і матеріальним станом обвинуваченого.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави.
Ураховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, стадію судового провадження, строк застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, а також те, що вирішення питання застосування альтернативного запобіжного заходу в виді застави є правом суду, останній вважає можливим при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 можливо продовжити також і розмір застави, яку обвинувачений має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, передбачені в ст. 194 КПК України і будуть вважатися такими, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На переконання суду, застава у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн 00 коп., встановлена для ОСОБА_3 здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а саме з'являтися за першою вимогою до суду; не відлучатися із міста Києва без дозволу суду; повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим та його представником у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності; докласти зусиль до пошуку роботи.
Враховуючи викладене, до спливу терміну тримання під вартою винести вирок суду у справі не можливо, обставини, що явилися підставою для взяття обвинуваченого під варту на даний час не змінилися, суд вважає недостатньо застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно останнього для запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, та необхідним продовжити останньому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13 листопада 2025 року.
Керуючись ст.ст.177, 370 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 13.11.2025 включно з альтернативою застави, яка призначена ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 21.07.2025 року.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави звільнити обвинуваченого з-під варти та покласти на нього такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту постійного проживання без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) здати прокурору на зберігання свій паспорт, який дає право виїзду з України (за наявності);
5) утримуватись від спілкування зі свідками і представником потерпілого у цьому кримінальному провадженні;
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити строком два місяці з моменту внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в частині продовження запобіжного заходу протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а також для виконання конвойній службі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1