15.09.2025 Справа № 756/13327/25
Справа № 756/13327/25
№ 1-кп/756/1806/25
15 вересня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві Оболонського районного суду міста Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 16.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024100130000460 стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Києві, громадянин України, військовослужбовець В/Ч НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
28 серпня 2025 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшов затверджений прокурором обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 15 липня 2025 року зазначений обвинувальний акт передано судді ОСОБА_1 .
На 15 вересня 2025 року призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити справу до судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти призначення справи до судового розгляду.
Суд, вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт, вважає, що кримінальне провадження № 62024100130000460 від 16.03.2024, стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, підсудне Оболонському районному суду міста Києва, підстав для закриття кримінального провадження або його зупинення немає, підстав для повернення обвинувального акту відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України немає. Підстави, які б унеможливлювали призначення до судового розгляду відсутні.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу та підтримав у повному обсязі, обґрунтовуючи ризиками, які передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: ризиком переховування, впливати на потерпілого та свідків, ризиком вчинення іншого кримінального провадження.
Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу.
Щодо продовження запобіжного заходу, суд, вислухавши доводи сторін, приходить до наступного висновку.
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинувачених. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує, що на час здійснення судового провадження існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду вказує те, що, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років позбавленням волі, та знаючи про тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його судом винуватим, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, тим самим може вчинити ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На той факт, що обвинувачений може впливати на свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, вказує те, що перебуваючи не під вартою обвинувачений може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків
Також прокурор посилається на ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу обвинуваченого, ОСОБА_4 . Водночас, прокурором не надано жодного аргументу на підтвердження зазначеного ризику, тому суд вважає, що він є формальним і не обґрунтованим.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави.
За скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2025 року для працездатних осіб складає 3 028 гривень.
Для того, а би можна було вважати заставу такою, яку обвинувачений здатен внести та яка може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд повинен урахувати положення статей 177, 178 КПК України, а також раціонально співставити її розмір з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину, як і матеріальним станом обвинуваченого.
За наведених підстав, суд вважає можливим при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 застосувати альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі, яку обвинувачений має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільненим з-під варти та на нього може бути покладені обов'язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На переконання суду, застава у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися із населеного пункту постійного проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, здати прокурору на зберігання свій паспорт, який дає право виїзду з України (за наявності), утримуватись від спілкування зі свідками і потерпілими у цьому кримінальному провадженні.
З огляду на встановлені ризики, які не перестали існувати, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, суд вважає що клопотання прокурора стосовно ОСОБА_4 ,, слід задовольнити частково.
Враховуючи вище викладене, до спливу терміну тримання під вартою винести вирок суду у справі не можливо, обставини, що є підставою для взяття обвинуваченого під варту на даний час не змінилися, суд вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_4 , для запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України та необхідним продовжити ОСОБА_4 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13 листопада 2025 року
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 197, 369, 372, 392 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024100130000460 від 16.03.2024 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у приміщенні Оболонського районного суду м. Києва на 17 годину 00 хвилин 25 вересня 2025 року.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13 листопада 2025 включно.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_4 з-під варти.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави звільнити обвинуваченого з-під варти та покласти на нього такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту постійного проживання без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) здати прокурору на зберігання свій паспорт, який дає право виїзду з України (за наявності);
5) утримуватись від спілкування зі свідками і представником потерпілого у цьому кримінальному провадженні;
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити строком два місяці з моменту внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в частині продовження запобіжного заходу протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1