15.09.2025 Справа № 756/5379/24
Справа № 756/5379/24
№ 1-кп/756/707/25
15 вересня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
провівши судове засідання у кримінальному провадженні №12023100050004242 від 14.12.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Корсакові Сахалінської області російської федерації, громадянин України, здобув середню спеціальну освіту, працевлаштований у ТОВ «Стенанд» на посаді керівника, не одружений, без місця реєстрації в Україні, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 185 КК України,
В провадженні Оболонського районного суду міста Києва розглядається кримінальне провадження №12023100050004242 від 14.12.2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтримав його в повному обсязі, обґрунтовуючи ризиками, які передбачені ст. 177 КПК України: ризиком переховування, ризиком вчинення іншого кримінального провадження.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за місцем проживання знайомих обвинуваченого, за адресою: АДРЕСА_2 .
Обвинувачений підтримав позицію захисника.
Суд, вислухавши доводи сторін, доходить такого висновку.
Під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинувачених. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує, що на час здійснення судового провадження існують ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також відсутні стійкі соціальні зв'язки, а саме: не одружений, на утриманні не має неповнолітніх дітей, не має зареєстрованого місця проживання.
Так, ризик переховування обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 усвідомлює гіпотетичну міру покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення, та може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності.
Ризиком того, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що він після вчинення даного кримінального правопорушення на місце своєї роботи, не повернувся та обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину тому, перебуваючи на волі може продовжити свою злочинну діяльність.
Також, суд встановив що ОСОБА_3 не має стійких соціальних зв'язків, а саме: не одружений, на утриманні не має неповнолітніх дітей, не має зареєстрованого місця проживання, водночас працевлаштований у ТОВ "Стенанд" на посаді керівника.
Клопотання захисника стосовно зміни запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт не підлягає задоволенню з огляду на наявність наведених ризиків та суд звертає увагу, що ОСОБА_3 не має зареєстрованого та постійного місця проживання. Отже, обвинувачений не має місця проживання, за яким можна застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків та не може бути завідомо непомірним для них.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Для того, аби можна було вважати заставу такою, яку обвинувачений здатен внести та яка може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд повинен урахувати положення статей 177, 178 КПК України, а також раціонально співставити її розмір з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину, як і матеріальним станом обвинуваченого.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави.
Ураховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, стадію судового провадження, строк застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, а також те, що вирішення питання застосування альтернативного запобіжного заходу в виді застави є правом суду, останній вважає можливим при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 можливо продовжити також і розмір застави, яку обвинувачений має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, передбачені в ст. 194 КПК України і будуть вважатися такими, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На переконання суду, застава у розмірі 90 (дев'яноста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 272 520 (двісті сімдесят дві тисячі п'ятсот двадцять) грн 00 коп., встановлена для ОСОБА_3 здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а саме з'являтися за першою вимогою до суду; не відлучатися із міста Києва без дозволу суду; повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим та його представником у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності; докласти зусиль до пошуку роботи.
Враховуючи викладене, до спливу терміну тримання під вартою винести вирок суду у справі не можливо, обставини, що явилися підставою для взяття обвинуваченого під варту на даний час не змінилися, суд вважає недостатньо застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно останнього для запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, та необхідним продовжити останньому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13 листопада 2025 року.
Керуючись ст.ст.177, 370 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 13.11.2025 включно з альтернативою застави, яка призначена ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 27.03.2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а також для виконання конвойній службі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1