15.09.2025 Справа № 756/10830/25
Унікальний №756/10830/25
Провадження №2/756/6099/25
15 вересня 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,
розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з ТОВ «Авентус Україна» договору про надання фінансового кредиту №178370 від 02.06.2018 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 3500 грн із строком кредитування на 30 днів зі стандартною процентною ставкою 0,01% в день (3,65% річних).
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (правонаступником якого є позивач) укладено договір факторингу №1, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна».
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка складає 20599,67 грн та яку позивач просить стягнути на свою користь, а також судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24.07.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу 31.07.2025 направлялись позовні матеріали, які повернулися до суду без вручення з відміткою «за закінченням строку зберігання». Станом на 15.09.2025 відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило, як і не надходило інших заяв щодо предмету спору.
За наявності відомостей про направлення відповідачу позовних матеріалів та відсутності відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без виклику учасників.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.
З матеріалів справи убачається, що 02.06.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит №178370, за яким ОСОБА_1 отримав кредит 3500 грн із строком кредитування на 30 днів зі стандартною процентною ставкою 0,01% в день (3,65% річних).
Відповідно до п.3.1 загальних умов договору кредитної лінії, позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю суму наданого кредиту та сплатити всі відповідні договірні компенсації до останнього дня терміну сплати.
Згідно п.4.4 у випадку прострочення повернення суми кредиту за користування кредитом клієнт зобов'язаний сплатити товариству пеню у розмірі 3% від сум кредиту за кожний день прострочення починаючи з 4 дня прострочення, строк нарахування якої не може перевищувати 90 днів, на 4 день - додатково штраф у розмірі 100 грн, на 30 день - 300 грн, на 90 день - 500 грн.
Згідно зі ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак, ОСОБА_1 систематично не виконує взяті на себе за кредитним договором зобов'язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування, допустив заборгованість зі сплати кредиту у розмірі 20599,67 грн, що складається з: 3500 грн - заборгованість по тілу кредиту, 1890 грн - заборгованість за відсотками, 10350 грн - штрафи/пеня, 3% річних - 1417,89 грн, інфляційні втрати - 3441,78 грн.
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (правонаступником якого є позивач) укладено договір факторингу №1, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна».
На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.
Водночас, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача три відсотки річних та інфляційних втрат за порушення виконання зобов'язань за укладеним договором задоволенню не підлягають з огляду на п.п.15,18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими встановлено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. Крім того, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Як встановлено судом, постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 на усій території України з 12.03.2020 запроваджено карантин, який скасовано 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан, дію якого на момент розгляду справи не припинено.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким внесено вищевказані зміни, набув чинності 17.03.2022.
Отже, зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що відповідно до наданих позивачем розрахунків відповідачу нараховано три відсотки річних та інфляційних втрат за порушення виконання зобов'язань за період з 23.02.2019 по 23.02.2022, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, а саме: за період з 23.02.2019 по 11.03.2020 у розмірі 495,23 грн. та 377,76 грн відповідно, що підтверджується наступними розрахунками:
-інфляційні втрати: 15740 грн х 1,024 (23.02.2019 по 11.03.2020)-15740=377,76 грн;
-3% річних: 15740 грн х 3% х 312 (к-сть днів прострочення 23.02.2019-31.12.2019)/365/100 =403,63 грн; 15740 грн х 3% х 71 (к-сть днів прострочення 01.01.2020-11.03.2020)/365/100 =91,60 грн, а всього 495,23 грн.
Окрім цього, між ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» укладено договір №33 про надання правової допомоги від 22.03.2024, додаткову угоду від 22.03.2024, складено акт надання правничої допомоги від 18.07.2025 та детальний опис робіт, на підставі яких вартість надання правової допомоги (підготовка позовної заяви), склала 5000 грн, які у відповідності до п.4 акту сплачені у повному обсязі при підписанні відповідного акту.
За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому розмір судових витрат підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 032, 34 грн.
Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (Код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: м. Київ, вул. авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (Код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) заборгованість за договором про споживчий кредит №178370 від 02.06.2018 у розмірі 16612 (шістнадцять тисяч шістсот дванадцять) грн 99 коп., що складається з: 3500 грн - заборгованість по тілу кредиту, 1890 грн - заборгованість за відсотками, 10350 грн - штрафи/пеня, 3% річних - 495,23 грн, інфляційні втрати - 377,76 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, оф. 21) судовий збір у розмірі 1953,67 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (Код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8)витрати на правничу допомогу у розмірі 4032,34 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складено 15.09.2025.
Суддя: Олексій ДИБА