Справа №:755/12111/25
Провадження №: 2/755/9861/25
"08" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Онопрійчук Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, в якому просить суд: розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 14.07.2017 Дарницьким районним в м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в м. Києві, актовий запис № 1286; судові витрати покласти на відповідача.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 14.07.2017 уклала шлюб із відповідачем. У шлюбі народилися двоє дітей, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окрім цього, позивач є матір'ю неповнолітньої дитини з попереднього шлюбу - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після початку повномасштабної війни 2022 року подружжя разом із дітьми переїхало до Федеративної Республіки Німеччина. Протягом останніх трьох років відносини подружжя не склалися, між подружжям відсутнє розуміння, мають місце систематичні конфлікти. Відповідач періодично погрожує забрати дітей та вивезти їх на проживання до іншої країни. Вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача та неповнолітніх дітей.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17.07.2025 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін, яким роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05.09.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В позовній заяві позивачка просила розглядати справу без її участі.
08.09.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про надання строку на примирення.
08.09.2025 від відповідача надійшла заява про визнання позову, у якій останній просить суд: вважати заяву його представника від 05.09.20205 про надання строку для примирення - відкликаною та не розглядати її; прийняти його дану заяву про визнання позову, в частині заявлених позовних вимог про розірвання шлюбу, та ухвалити заочне рішення про задоволення позову; у разі його неявки у судове засідання та/або його представника - провести розгляд даного клопотання за їх відсутності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, що містяться в матеріалах справи, суд доходить наступного.
Відповідно до положень ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 14.07.2017 у Дарницькому районному в місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено відповідний актовий запис № 1286. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_9 .
Сторони від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 36 та ст. 51 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
За правилом ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
У відповідності до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно із положеннями ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, переконана, що примирення з відповідачем не відбудеться, продовжувати шлюбні відносини не бажає. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, оскільки між подружжям відсутнє розуміння, мають місце систематичні конфлікти, а тому подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, і позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір, що був сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 36, 51, 104, 105, 112, 114 Сімейного кодексу України ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 141, 209, 210, 223, 247, 263, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , остання адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 14.07.2017 у Дарницькому районному в місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1286 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 12.09.2025.
Суддя: