Справа №:755/16226/24
Провадження №: 2-п/755/96/25
"09" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Мовчан А.С.,
заявника/відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2024 року у справі №755/16226/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
20.06.2025 року відповідачка ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення, у якому просить скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2024 року у справі №755/16226/24 та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині відповідачки ОСОБА_1 .
Вимоги заяви мотивовано тим, що відповідачка не отримувала жодної судової кореспонденції і зі змістом заочного рішення ознайомилась лише 11.06.2025 року. Про розгляд справи відповідачка не була повідомлена належним чином. Обґрунтовуючи вимоги заяви відповідачка також посилається на те, що до позовних вимог за період листопад 2018 - листопад 2021 року мають бути застосовані наслідки спливу строку позовної давності. Відповідачка не укладала з відповідачем договору з постачання гарячої води та теплової енергії, а поданий позивачем розрахунок заборгованості не є належним доказом. Квартира обладнана лічильниками гарячої та холодної води, а тому незрозуміло яким чином позивач здійснював розрахунок заборгованості. Крім того, відповідачка ОСОБА_1 не проживає у квартирі по якій нараховано заборгованість з 2021 року.
06.08.2025 року до суду надійшли заперечення позивача на заяву про перегляд заочного рішення, які приєднано до матеріалів справи, і у яких представник позивача просить залишити відповідну заяву без задоволення.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 підтримала вимоги своєї заяви з підстав викладених у ній, просить заяву задовольнити і додатково пояснила суду, що вже три роки не живе в квартирі по якій утворилась заборгованість через конфлікт зі своєю мамою, яка є співвідповідачкою у справі. Про наявність боргу відповідачка дізналась лише після відкриття виконавчого провадження. Мати відповідачки повідомила останній, що дійсно не сплачувала за комунальні послуги, однак сама відповідачка в квартирі не проживала. Крім того, в квартирі установлений бойлер і мати відповідачки (співвідповідачка у справі) користується лише бойлером.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились.
Суд, вивчивши зміст заяви про перегляд заочного рішення та додатків до неї, вислухавши пояснення відповідачки ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява відповідачки про перегляд заочного рішення не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
18.09.2024 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвалою суду від 24.09.2024 року відкрите провадження у справі, призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
27.12.2024 року у справі було ухвалене заочне рішення.
Матеріали справи не містять даних про отримання відповідачем ОСОБА_1 копії заочного рішення, яке було надіслане останній згідно супровідного листа від 27.12.2024 року.
Разом з цим, убачається, що відповідачка ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами справи 11.06.2025 року та звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення через засоби поштового зв'язку 20.06.2025 року.
Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Убачається, що відповідачкою пропущений 30-денний термін для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Водночас заява про перегляд заочного рішення подана в межах 20-деннного терміну від дня ознайомлення відповідачки з матеріалами справи, що дає право відповідачу на поновлення строку звернення до суду з відповідною заявою.
Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з цим, заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення не містить клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідною заявою, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналіз наведеної норми цивільного процесуального закону свідчить про те, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом одночасно кількох обставин: відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Однак, у даному випадку, судом не встановлено наявності сукупності вказаних обставин, що свідчить про неможливість скасування заочного рішення суду.
Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, направлена на зареєстровану у встановленому порядку адресу відповідачки судова кореспонденція повернулись до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
За змістом п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно п. 99-1 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року, рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Поштовий конверт, у якому на адресу відповідачки було надіслано судову кореспонденцію, містить позначку «судова повістка», натомість працівник поштового зв'язку в порушення вказаного п. 99-1 Правил помилково проставив відмітку у довідці про повернення кореспонденції «за закінченням терміну зберігання», замість вірної відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою».
Однак наведене не змінює фактичних обставин про те, що повернення рекомендованого листа з позначкою «судова повістка» є поверненням з причини «адресат відсутній за вказаною адресою».
При цьому, відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, є належним повідомленням про наявний на розгляді суду спір відповідно до положень ст. 128 ЦПК України.
Крім того, зі змісту заяви про перегляд заочного рішення і додатків до неї, не вбачається посилань на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Перелік засобів доказування встановлений у ч. 2 ст. 76 ЦПК України.
Посилання відповідачки на те, що частина позовних вимог заявлена з пропущенням строку позовної давності не є доказами в розумінні положень ч. 2 ст. 76 ЦПК України, крім того, в Україні починаючи з 12.03.2020 року був введений карантин у зв'язку з коронавірусною хворобою і відповідно зупинено перебіг строків позовної давності, відтак із пропущенням строку позовної даності може бути заявлено вимоги, які виникли до 12.03.2017 року.
Відповідачка зазначає, що з 2021 року не проживає у квартирі, однак суду не надано доказів про те, що відповідачка ОСОБА_1 зверталась до позивача із заявою та підтверджуючими даними про її не проживання у квартирі. Водночас на вимоги про стягнення боргу з постачання теплової енергії, обставини не проживання в квартирі впливу не мають.
Користування бойлером не припиняє обов'язку споживачів систематично подавати компанії з надання житлово-комунальних послуг показники лічильника, однак суду не надано доказів на підтвердження належного виконання зазначеного обов'язку.
Зазначаючи про неналежність поданого стороною позивача розрахунку заборгованості відповідачка не надала суду власного контррозрахунку.
Інші посилання сторони відповідача фактично є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам та застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення, адже суд першої інстанції не має права скасовувати заочне рішення для надання іншої оцінки тим самим обставинам та доказам, що вже наявні у матеріалах справи, а інших належних доказів відповідач суду не надав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259-261, 284-288, 353-355 ЦПК України, суд, -
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2024 року у справі №755/16226/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Роз'яснити учасникам справи, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів від дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали суду складений 15.09.2025 року.
Суддя -