Cправа №505/464/25
Провадження №1-кс/505/1272/2025
Іменем України
09.09.2025 м. Подільськ
Слідчий суддя Подільського міськрайонний суд Одеської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
та сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Подільськ Одеської області клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обов'язків обвинуваченого у зв'язку з внесенням застави щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у кримінальному провадженні №-12025161180000020 від 07.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307, ч.1 ст.309 КК України,
05.09.2025 прокурор Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження обов'язків обвинуваченого у зв'язку з внесенням застави щодо ОСОБА_5 строком на 2 місяці.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 строку дії обов'язків, посилаючись на те, що 29.08.2025 ОСОБА_5 звільнено з-під варти у зв'язку з внесенням застави в розмірі 908400грн. Строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_5 , закінчується 10.09.2025, проте продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, а тому виникла необхідність у продовженні обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника, пояснення обвинуваченого, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що в провадженні слідчого відділення Подільського РУП ГУНП в Одеській області перебувало кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №- №-12025161180000020 від 07.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307, ч.1 ст.309 КК України.
12.06.2025 ухвалою слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 08.08.2025, із визначенням застави у 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 908400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) грн.
05.08.2025 ухвалою слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном до 10.09.2025.
29.08.2025 ОСОБА_5 звільнено з-під варти у зв'язку з внесенням застави в розмірі 908400грн.
Строк дії обов'язків покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , закінчується 10.09.2025.
09.09.2024 у провадження судді Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6 надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-12025161180000020 від 07.01.2025, за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2 ,3 ст.307, ч.1 ст.309 КК України.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Оскільки суддею Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6 підготовче судове засідання не проведено, слідчий суддя вважає за можливе розглянути вказане клопотання прокурора.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Так, на даний час продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, а саме:
- ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України - ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що у зв'язку з близьким розташуванням державного кордону, у підозрюваного є можливості безперешкодно перетнути державний кордон України як з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, з якою у України відсутні будь - які міжнародно-правові відносини, так із Республікою Молдова. Також останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки підозрюваний усвідомлює, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, які згідно ст.12 КК України відносять до категорії тяжких злочинів за вчинення яких підозрюваному у разі визнання його винним може бути призначено покарання на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що діяльність ОСОБА_5 та інших осіб причетних до інкримінованих злочинів, здійснювалась із застосуванням заходів конспірації (постійно-змінюваних абонентських номерів, використання інтернет-мессенджерів), тому на даний час органом досудового розслідування не встановленні всі особи які причетні до вищевказаних злочинів, зокрема особи які виготовляли особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, а тому перебуваючи на волі останній може вчинити дії спрямовані на знищення або приховування на даний час невідшуканих речей чи документів, які як самостійно так і в своїй сукупності можуть містити значення речових доказів, а саме: прекурсорів, а також хімічних реагентів необхідних для виготовлення психотропної речовини, лабораторного інвентаря та іншого обладнання для їх виготовлення, засобів або інших предметів для зважування та фасування, технічних засобів, в тому числі мобільних телефонів, сім карт мобільних операторів, які містять інформацію щодо незаконного виготовлення та збуту психотропної речовини;
- ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 знає особисто іншу підозрювану, та може вчинити дії щодо уникнення кримінальної відповідальності шляхом вмовлянь, підкупу чи залякування останньої, спонукати свідків, які надали покази у цьому провадженні відмовитися від раніше наданих показань чи уникати явки до суду з метою проведення їх допиту безпосередньо під час судового засідання;
- ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може бути виражений у створенні підозрюваним ОСОБА_5 штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій;
- ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки незаконний збут психотропної речовини може приносити швидкий стабільний заробіток, а на теперішній час органом досудового розслідування достовірно не встановлено всіх осіб причетних до виготовлення та збуту психотропної речовини, місця виготовлення та канали надходження прекурсорів, які використовуються для незаконного виготовлення з метою збуту психотропної речовини.
За приписом ч.7 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
За практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але неабсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Із урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Це рішення не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини («Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України»), згідно з якою суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Продовження обов'язків необхідно для забезпечення здійснення судового провадження, яке з об'єктивних причин не закінчено на даний час.
Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, на сьогоднішній час не встановлено.
Таким чином, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-190 КПК України,
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обов'язків обвинуваченого у зв'язку з внесенням застави щодо ОСОБА_5 , - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на нього у зв'язку із внесенням застави, на 2 місяці, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися з населеного пункту в якому проживає, а саме: Одеська область, м. Подільськ;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин та подій пов'язаних з вказаним кримінальним провадженням.
Встановити строк дії ухвали до 09.11.2025 включно.
Виконання ухвали доручити прокурору у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1