Справа № 947/29869/25
Провадження № 2-н/947/8733/25
15.09.2025
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши заяву Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в сумі 48098 гривень 71 копійка,
12.08.2025 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в сумі 48098 гривень 71 копійка.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л. В.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Разом з тим, судом приймається, що до даної заяви, з вимогами про стягнення заборгованості з оплати за надані житлово-комунальні послуги до нерухомого майна, розповсюджуються правила виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна встановлені ч.1 ст. 30 ЦПК України.
За змістом розділу ІІ ЦПК України, наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суд у встановлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Такий спрощений вид провадження застосовується у справах за вимогами, які мають очевидно достовірний характер.
Цей вид провадження не є свідченням відсутності спірних відносин між сторонами, однак в силу очевидності права вимоги заявника відсутній спір про наявність самого права.
Згідно ч. 2 ст. 160 ЦПК України, із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно п.2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу має містити - повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
Відповідно до ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються зокрема:
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Приймаючи вказані норми процесуального законодавства, суд зазначає, що заявником пред'явлено заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги до боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У заяві про видачу судового наказу зазначено, що боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Частинами 4, 5 статті 165 ЦПК України передбачено, що суддя з метою визначення підсудності не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Однак, згідно довідки ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , значиться зареєстрованим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже особа відмінна від визначеного заявником боржника.
Одночасно судом приймається, що у відповідності до положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За таких обставин, заявлена стягувачем сума заборгованості, не може вважатися безспірною, як того вимагає ч. 3 ст. 19 ЦПК України, заявником не підтверджено право вимоги до боржника, а тому наявні підстави для відмови у видачі судового наказу на підставі п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, якою передбачено відмовлення у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за даною заявою.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також заявник не обмежений права на повторне звернення до суду з цією заявою після усунення недоліків, що слугували для її повернення.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 165, 260, 352, 353 ЦПК України, суд
Відмовити Комунальному підприємству «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в сумі 48098 гривень 71 копійка.
Роз'яснити стягувачеві, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л. В. Калініченко