Справа № 538/906/25
Провадження № 2/538/643/25
10 вересня 2025 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Цімботи Л.Г., за участю секретаря судового засідання Криворучко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "ВІН ФІНАНС" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути заборгованість за кредитним договором №. L8940368 від 12.02.2019 року у загальному розмірі 24845,15 грн, яка складається з: суми заборгованості - 16776,00 грн, суми інфляційних втрат - 6560,69 грн, суми 3% річних - 1508,46 грн, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу. В обґрунтування заявлених вимог вказано, що 12.02.2019 ТОВ «ФК «Дінеро» укладено договір кредитної лінії № L8940368 з ОСОБА_1 . В інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» присвоєно номер договору - № L8940368, паралельно з номером договору № AG2550678, який зазначено в документах (на сайті) кредитора. Це та інші дані щодо кредитного договору зазначено у «довідці про ідентифікацію» особи позичальника, яка передана разом з іншими документами до ТОВ «ВІН ФІНАНС» на підставі договору про відступлення прав вимоги. Первісний кредитор виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти, в свою чергу позичальник, не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів в наслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості загальний розмір заборгованості становив 16776,00 грн., яка складала з тіла кредиту в розмірі 7700,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 1376,00 грн., штрафами - 3850,00 грн., комісією 3850,00 грн. 01.07.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги №01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором кредитної лінії № L8940368 за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора відносно Відповідача. Станом на дату укладення договору №01072019 від 01.07.2019 відступлення права вимоги, сума заборгованості Відповідача перед новим кредитором - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за кредитним договором становила 16776,00 грн. В період з 01.07.2019 року по 23.04.2025 року по кредитному договору №L8940368 від 12.02.2019 року надходження коштів на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» в рахунок погашення заборгованості за кредитом - 0,00 грн. Тому, враховуючи вищезазначене, сума заборгованості за відступленим правом вимоги становить 16776,00 грн. Всупереч умов кредитного договору та вимог закону Відповідач належним чином не
виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС». За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Заборгованість відповідача за кредитним договором № L8940368 від 12.02.2019 року - 16776,00 грн. Сума збитків з урахуванням 3% річних - 1508,46 грн. Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 6560,69 грн. Разом заборгованість становить - 24845,15 грн.
Ухвалою суду від 15.05.2025 провадження у вказаній справі відкрито та ухвалено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання позивач явку представника не забезпечив, в позовній заяві просив провести розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи з її обов'язковою участю відповідач не надала.
За обставин, викладених вище, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач ТОВ «Він Фінанс», обгрутовуючи позовні вимоги стверджує, що 12.02.2019 між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір кредитної лінії №L8940368. На веб-сайті первісного кредитора розміщено публічний договір кредитної лінії, до якого приєднався відповідач, уклавши спеціальні умови договору кредитної лінії в порядку в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Позивачем на підтвердження укладення вищевказаного договору кредитної лінії № L8940368 у електронній формі надано: паспорт споживчого кредиту, спеціальні умови для короткострокового кредиту, договору кредитної лінії № AG2550678 та довідку ТОВ «ФК «Дінеро» про ідентифікацію.
Згідно виписки первісного кредитора заборгованість за договором № AG2550678 (L8940368) становила 16 776,00 грн.
Згідно розрахунку, доданого позивачем, сума заборгованості за договором № AG2550678 за період з 12.02.2019 до 15.07.2019 становить: тіло кредиту 7700,00 грн., проценти для початково зазначеної тривалості 1376,00 грн, нарахованими штраф/пеня 3850,00 грн, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв'язку з простроченою заборгованістю 3850,00 грн, всього 16 776,00 грн.
Згідно спеціальних умов для короткострокового кредиту сума кредиту становить 7700,00 грн., дата повного погашення: 14.03.2019 року.
Відповідно до пунктів 1.2, 2, 3, 4 спеціальних умов для короткострокового кредиту договору кредитної лінії вони створені у тому випадку, коли позичальник прочитав, оцінив та прийняв правила, регламентують порядок надання фінансових послуг ТОВ «ФК «Дінеро», паспорт споживчого кредиту, загальні умови договору кредитної лінії та пропозицію кредитора щодо спеціальних умов для короткострокового кредиту договору кредитної лінії, що були надані позичальнику через особистий кабінет на порталі; включають терміни, які визначаються та регулюються загальними умовами договору кредитної лінії; є невід'ємною частиною договору кредитної лінії та виконуватимуться сторонами відповідно до загальних умов договору кредитної лінії; укладаються дистанційно та мають юридичну силу без будь-якого підпису на папері.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених ЦК України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як зазначено вище, позивачем на підтвердження виникнення кредитних зобов'язань між ТОВ «ФК «Дінеро» та відповідачем до суду надано: загальні умови договору кредитної лінії; паспорт споживчого кредиту, спеціальні умови для короткострокового кредиту, договору кредитної лінії № AG2550678.
З метою підтвердження узгодження та підписання вище зазначених документів відповідачем, позивач надав довідку ТОВ «ФК «Дінеро» про ідентифікацію, в якій зазначено, що договір № AG2550678 (номер договору в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця L8940368) прийнято та підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а саме (otp-паролю) 949635, 95222, 542564.
За правилом статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з приписами статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За правилами частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 вказано, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Суд зауважує, що надані позивачем докази укладення між ТОВ «ФК «Дінеро» та відповідачем кредитного договору не містять підпису відповідача, у тому числі й одноразового ідентифікатора (otp), а лише містять напис: «електронний підпис» в графі «позичальник» без ідентифікуючих даних, що в свою чергу позбавляє можливості суд встановити факт ознайомлення відповідача саме з тими документами, які були надані позивачем до суду.
Відтак, суд вважає, що з наданих позивачем доказів неможливо встановити факт виникнення кредитних зобов'язань між ТОВ «ФК «Дінеро» та відповідачем, а відтак, відсутнє право у первісного кредитора щодо нарахування відсотків на підставі зазначеного договору кредитної лінії.
На підтвердження відступлення права вимоги за вищевказаним договором кредитної лінії позивач ТОВ «Він Фінанс» надав суду копію договору відступлення права вимоги № 01072019 від 01.07.2019, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
25.07.2024 року відповідно протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС».
У відповідності до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином
(відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на
умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або
законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Проте, у зазначеному договорі відсутні будь-які відомості щодо переходу прав кредитора від ТОВ «ФК «Дінеро» до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») ні за договором № L8940368 від 12.02.2019, про який зазначено у позові, ні за договором № AG2550678, який додано до позову.
Пунктами 1.1, 1.2 Договору відступлення права вимоги №01072019 від 01.07.2019 між ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») визначено, що на умовах, встановлених цим Договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрах боржників, укладеними між кредитором і боржниками (Портфель заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості та відповідно вказані у Реєстрах боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобовязань боржників за кредитними договорами.
Натомість, позивач не надав до Договору відступлення права вимоги №01072019 від 01.07.2019 ні Реєстру боржників за договором № AG2550678, ні акту-прийому передачі вказаного реєстру, чим не підтвердив факт набуття прав кредитора від ТОВ «ФК «Дінеро» до відповідача за кредитним договором від 12.02.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази кожен окремо та у їх сукупності, на підставі вказаних норм закону, беручи до уваги вищенаведені обставини та те, що позивач не довів факту набуття ним права грошової вимоги до відповідача, суд убачає необхідним у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 207, 512, 514, 517, 626, 628, 629, 638, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 3, 10 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.12, 76, 78, 81, 89, 141, 259, 263-265,279, 354-355 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лохвицького
районного суду Людмила ЦІМБОТА