Справа № 524/6557/25
Провадження № 2/524/4560/25
15.09.2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі : головуючого судді Предоляк О.С., при секретарі судвого засідання Лапік К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кременчуці в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2025 року до суду звернувся ТОВ «Факторинг партнерс» із позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.. Зазначають, що 26.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів » та ОСОБА_1 , укладено договір № 75211451, відповідно якого відповідачу надано кредит (загальний розмір) 2000 грн зі сплатою процентної ставки 1,99%, яка нараховується на кожен день користування позикою. Підписанням договору кредиту відповідач підтвердила, що ознайомлена з усіма його умовами, в тому числі з Правилами надання коштів у позику та їй надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
12.07.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс»» та ОСОБА_1 , укладено договір № 78921, відповідно якого відповідачу надано кредит , за типом кредиту кредитна лінія та отримано перший транш у сумі 10 667 грн з встановленою процентною ставкою 260 % річних на строк 252 дні. Підписанням договору кредиту відповідач підтвердила, що ознайомлена з усіма його умовами, в тому числі з Правилами надання коштів у позику та їй надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
22.02.2022 укладено договір № 22.02.2022 відповідно до якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів " відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75211451.
10.01.2023 укладено договір 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс»» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №78921
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Так загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №75211451 від 26.06.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості, становить 6776, 32 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) 2 000 грн. - заборгованість за відсотками 4776 грн. , нараховані 3 відсотка річних 0,32 грн.; за договором № 78921від 12.07.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості, становить 17 696, 65 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) 9238 грн. - заборгованість за відсотками 7357, 65 грн. , заборгованість за комісіями 1 100 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422, 40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.
Ухвалою суду від 04.06.2025 року відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Автозаводського районного суду м. Кременчука відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачу направлено засобами рекомендованого поштового зв'язку та повернуто на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Виклик відповідача проведено шляхом опублікування оголошення на офіційному веб - сайті судової влади України.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8ст. 178 ЦПК України зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.
Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від відповідача до суду не надходив.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.
З вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України). Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Судом встановлено, що 26.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів » та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75211451 на умовах повернення позики в кінці строку. Відповідно до умов договору сума кредиту складає 2000 грн., строком 30 днів з кінцевим терміном повернення 26.07.2021 року
Згідно договору, позичальник сплачує за користування кредитом фіксовану процентну ставку, що становить 1, 99 у день за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 100 % річних.
Вищевказаний кредитний договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 , із застосуванням її електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора.
На виконання умов вищевказаного договору позики № 75211451 від 26.06.2021 року первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перераховано на картковий рахунок НОМЕР_1 відповідача грошові кошти в розмірі 2000 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 06.03.2025 року .
Таким чином, первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» належним чином виконано свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, зокрема шляхом надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 2000 грн., в порядку передбаченому умовами кредитного договору.
При цьому, відповідач ОСОБА_1 в порушення умов вищевказаного договору свої зобов'язання належним чином не виконала, зокрема не сплатила в передбачені договором строки заборгованість по тілу кредиту та відсотки за користування кредитом.
Так, згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором позики № 75211451 від 26.06.2021 вбачається, що сума боргу становить 6776, 32грн., з яких: 2000 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); грн. 4776 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 3% річних - 0,32 грн.
Разом з тим, суд при обрахунку розміру заборгованості виходить з наступного.
Так, матеріали справи не містять письмових підтверджень того, що саме долучені позивачем Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) підписав відповідач, а тому, з огляду на мінливий характер вищевказаних Правил, їх не можна вважати складовою вищезазначеного договору, враховуючи також й факт відсутності на них підпису відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.
При цьому, вищезазначений договір позики містить лише відомості про те, що первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надано відповідачеві кредит у розмірі 2000 грн., строком на 30 днів з кінцевим терміном повернення 26.07.2021 року. Такі ж відомості щодо строків кредитування містить додаток 1 таблиця обчислення загальної вартості кредиту.Жодних відомостей про пролонгацію строку кредитування вищевказаний договір не містить.
Таким чином, розмір відсотків, які підлягають стягненню з відповідача за вищевказаним договором позики №75211451 від 26.06.2021 року становлять 1194 грн (30 х 1,99% х 2000).
Крім цього, відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений ЗУ від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Відповідач звільнена, на підставі вищезазначеного пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, від сплати 3% річних за прострочку в розмірі 0, 32 грн., що передбачені ст. 625 ЦК України.
Крім того, 12.07.2021 року між ТОВ «Фнансова компанія «Кредіплюс»» та ОСОБА_1 укладено договір № 78921, відповідно якого відповідачу надано кредит, за типом кредиту кредитна лінія та отримано перший транш у сумі 10 667 грн з встановленою процентною ставкою 260 % річних на строк 252 дні ( п 2.6.1). Підписанням договору кредиту відповідач підтвердила, що ознайомлена з усіма його умовами та їй надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
При визначені суми заборгованості у розмірі 17 695, 65 грн, суд бере за основну надані позивачем розрахунок заборгованості, за яким заборгованість за основним зобов'язанням - 9238 грн, заборгованість за нарахованими процентами 7357, 65 грн. які долучені до матеріалів справи, оскільки відповідач не скористався процесуальним правом надати належні та допустимі докази щодо спростування заявлених позовних вимог в частині розміру заборгованості за договором № 78921 від 07.01.2021 року яка виникла за час дії кредитного договору.
Разом з тим, вимога про стягення комісії у розмірі 1100 грн не підлягає до задоволення.
Частинами 1,3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості
Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Пунктом 2.5 кредитного договору позичальнику встановлено плату за надання кредиту.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21, провадження №61-4202сво22 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на викладене, супутня послуга банку, визначена як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту банку безоплатно.
За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення простроченої заборгованості по сплаті комісії по кредиту у розмірі 1100 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
У свою чергу заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Особливою формою відступлення права вимоги є договір факторингу, правове регулювання якого визначено Главою 73 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
На підставі ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги,право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу (ч. 1 ст. 1081 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
22.02.2022 укладено договір № 22.02.2022 відповідно до якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів " відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75211451.
10.01.2023 укладено договір 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс»» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №78921
За приписами ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст. 77-78 ЦПК України.
Судом встановлено, що відповідачем порушено умови договорів в частині своєчасного повернення грошових коштів, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами, тому позивачем правомірно пред'явлено вимогу до відповідача про стягнення суми боргу за договором № 75211451 від 26.06.2021 у розмірі 3194 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) 2000 грн. - заборгованість за нарахованими процентами 1194 грн: заборгованість за договором №78921 від 12.07.2021 року в розмірі 16595, 65 грн. ., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) 9238 грн. - заборгованість за нарахованими процентами 7357,65 грн
Відповідач доводів позивача про визначену судом заборгованість не спростував, контррозрахунку заборгованості не надав, докази сплати заборгованості за кредитними договорами відсутні.
На підставі ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути у повернення сплаченого судовго збору пропорційно до задоволеним позовним вимогам.
Згідно положень ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно д о Постанови Великої Палати Верховного Суду № 755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 року обов'язок доведення неспівмірності витрат, який покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Крім цього, щодо принципу змагальності, який знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності. Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) від 27.06.2018 року, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 753/15687/15-ц від 14.11.2018 року, № 753/15683/15 від 26.09.2018 року, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 910/3929/18 від 18.06.2019 року.
За частинами 1, 3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, у прохальній частині позову міститься вимога про стягнення з відповідача 13000 грн . витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження надання правничої допомоги у визначеному розмірі, до матеріалів справи долучено: - копію договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 01.07.2024 року, укладеного між ТОВ «Факторинг партнерс» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» від 01.11.2023 року, заявку на надання юридичної допомоги № 915 від 01.03.2025 року (на загальну суму 13000 грн , витяг з Акту №7 про надання юридичної допомоги від 01.02.2025 року
Суд приймає до уваги те, що відповідач своїм правом на подачу письмових пояснень чи заперечень, а також на звернення з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не скористався, хоча положеннями п. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності відповідних витрат покладено саме на нього..
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,81,141,263-265,268, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість за договором № 75211451 від 26.06.2021 у розмірі 3 194 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) 2000 грн. - заборгованість за нарахованими процентами 1194 грн: заборгованість за договором №78921 від 12.07.2021 року в розмірі 16 595, 65 грн. ., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) 9238 грн. - заборгованість за нарахованими процентами 7357,65 грн грн у повернення сплаченого судового збору 1958,91 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 513, 10 грн.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»(місце знаходження: 03150 м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6 офіс 521, ЄДРПОУ 42640371).
Відповідач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , останнє зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1
Суддя Олена Предоляк