вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
1-кс/381/970/25
381/164/25
15 вересня 2025 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Фастів, Київської області, з середньою освітою, розлученого, офіційно не працюючого, на утриманні дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, у кримінальному провадженні №12025111310000022 від 09.01.2025 року,
встановила:
до провадження слідчого надійшло клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, у кримінальному провадженні №12025111310000022 від 09.01.2025 року.
У клопотанні слідчий зазначає, що 08.01.2025 близько 20 год. 40 хв., більш точний час в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, у ОСОБА_4 , який перебував у під'їзді будинку АДРЕСА_2 , навпроти вхідних під'їзду, з мотивів особистої неприязні до колишньої дружини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала у квартирі АДРЕСА_3 цього ж під'їзду будинку, виник злочинний умисел, спрямований на умисне знищення та пошкодження чужого майна шляхом їх підпалу.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне знищення та пошкодження чужого майна шляхом їх підпалу, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_4 , знаходячись 08.01.2025 навпроти вхідних дверей під'їзду будинку АДРЕСА_2 , близько 20 години 40 хвилин підійшов до дитячої коляски, на якій висів пакет зі сміттям, що знаходилась лівіше від вхідних дверей до під'їзду цього будинку, після чого дістав з правої кишені своєї куртки запальничку та підпалив пакет, після чого покинув місце події.
Внаслідок пожежі знищено дитячу коляску відкритого типу темного кольору, дитячий самокат маленький червоного кольору, дитячий самокат великий фіолетового кольору, дитячі скутери зеленого кольору, у кількості 2 шт., дитячу машинку із звуковими сигналами зеленого кольору, дитячу іграшкову машинку жовтого кольору, дитячу іграшкову машинку зеленого кольору, що спричинило матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_8 на загальну суму 4 933,60 грн, а також пошкоджено стелю, стіни 1-го та 2-го поверхів (закопчені кіптявою), ввідний електричний щит із лічильником електроенергії східцевих клітин на будинок, частина електричного кабелю, дерев'яний блок вхідних дверей в будинок АДРЕСА_2 , що заподіяло матеріальну шкоду потерпілій юридичній особі КП «Фастівська ЖЕК» на загальну суму 6 929,13 грн.
10.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
10.01.2025 підозрюваному ОСОБА_4 слідчим суддею Фастівського міськрайонного суду Київської області було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025111310000022 встановлено, що 06.03.2025 ОСОБА_4 покинув місце свого проживання, незважаючи на обраний відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який останній мав відбувати за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 та почав переховуватися від органів досудового розслідування.
У зв'язку з невідомим місцезнаходженням ОСОБА_4 , на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування в даному кримінальному провадженні 06.03.2025 року було зупинено та ОСОБА_4 оголошено у розшук.
Ухвалою слідчого судді від 08.07.2025 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
15.09.2025 року на підставі ухвали слідчого судді проведення обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено розшукуваного підозрюваного ОСОБА_4 .
В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Також, підозрюваний раніше судимий, на даний час офіційно не працевлаштований, тобто джерело його постійних доходів не відоме, а тому перебуваючи на волі, в разі застосування більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, останній матиме можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Крім того, ОСОБА_4 може вирішити питання щодо його призову на військову службу у райони віддалені від розташування органу досудового розслідування та суду, що у подальшому може бути використане останнім для перешкоджання досудовому розслідуванню через не можливість явки до слідчого та прокурора, що в своїй сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення даного клопотання, просив обрати більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_4 проти клопотання не заперечував, просив за можливості обрати запобіжний захід не пов'язаний з вартою.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, вислухавши учасників провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Слідчий суддя, суд згідно частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, враховуючи, що відповідно до частини п'ятої статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, приймає до уваги, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення і характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджуються доказами: протоколом огляду місця події від 08.01.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 09.01.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 09.01.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 09.01.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 09.01.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 09.01.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 09.01.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 09.01.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.01.2025 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину -
ОСОБА_4 від 09.01.2025 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 09.01.2025 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 09.01.2025 року та іншими матеріалами та речовими доказами у своїй сукупності.
Слідчий суддя, приймаючи рішення, виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні, та доданих матеріалах, та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тільки на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних зобов'язаний визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною і достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому з огляду на наведені у клопотанні дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Представлені докази об'єктивно зв'язують підозрювану з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»), отже на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України.
У клопотанні зазначено, що у кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; зокрема, підозрюваний, усвідомлюючи покарання, а саме від 3 до 10 років позбавлення волі, що загрожує йому в разі визнання судом винуватим, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перебуваючи на волі, матиме можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення та вирішити питання щодо його призову на військову службу у райони віддалені від розташування органу досудового розслідування та суду, що у подальшому може бути використане останнім для перешкоджання досудовому розслідуванню через не можливість явки до слідчого та прокурора.
Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, враховує як положення КПК України, так і вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, за якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо тільки у передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, втім ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення і утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний у світлі обставин справи і, зокрема, біографії і характеристики особи, про яку йдеться.
Слід зазначити, що стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які не спростовані стороною захисту в судовому засіданні. Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує характер вчиненого злочину, дані, які характеризують підозрюваного, наявність судимості, його вік, стан здоров'я, поведінку під час попередньо обраного запобіжного заходу та враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді дійти висновку про наявність ризиків, які наведені вище, а для їх запобігання вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до статті 5 Європейської Конвенції з прав людини, в цілому, та її пункту 3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув'язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява №12050/04, §79). У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, а саме в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень, яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок, визначений у порядку КМУ, після чого на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Також, варто зазначити, що на переконання слідчого судді застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
Керуючись статтею 29 Конституції України, статями 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя -
постановила:
Клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Фастів, Київської області, з середньою освітою, розлученого, офіційно не працюючого, на утриманні дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 19 вересня 2025 року включно.
Взяти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.
У порядку ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у межах, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складає (1 прожитковий мінімум 3 028,00 грн.*40) - 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн..
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р UA 768201720355259001000018661, Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119, Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ та надати прокурору, суду документ, що підтверджує внесення коштів.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не відлучатися за межі міста Фастова Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
У разі невиконання обов'язків підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1