"11" вересня 2025 р. Справа 370/1816/25
Провадження № 2/370/601/25
11 вересня 2025 рік смт. Макарів
Макарівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Бізяєвої Н.О.
за участю секретаря судового засідання Гребінської Н.П.
розглянувши у приміщенні суду у смт Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (далі ТОВ «ФК «АБЕКОР») звернулося до Макарівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1317689 від 27.12.2024 року розмірі 25 446 грн. 40 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати, пов'язані із розглядом справи у розмірі 60 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.12.2024 року ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «Абекор» уклали електронний кредитний договір № 1317689 .Згідно з п.1.2 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 14 200 грн. 00 коп. Строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до 16.03.2025 року (включно). Позивач виконав свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі 14 200 грн. 00 коп., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. Відповідно до п.2.1.вищевказаного договору кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, враховуючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України. Згідно з п.4.1. вищевказаного договорустрок кредиту може бути продовжено за ініціативою позичальника на кількість днів, запропоновану кредитором (умови продовження строку кредиту, що пропонуються кредитором, публікуються на сайті), на підставі правочину, що укладається між сторонами. Кредитний договір та додаток № 1 до договору підписано відповідачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором «d88874». Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених умовами договору та в межах встановленого кредитного ліміту. В свою чергу, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору не сплатила щомісячні мінімальні платежі. 25.01.2025 року відповідач уклав додакову угоду до кредитного договору № 1317689 від 27.12.2024, відповідно до якої сторони погодили, що строк кредиту скаладає загальну кількість днів користування кредитором з кінцевим терміном повернення кредиту: 15.04.2025. Однак у зв'язку з невиконанням умов договору у відповідача виникла заборгованість перед відповідачем за кредитним договором № 1317689 від 27.12.2024 року розмірі 25 446,40 грн., яка складається з: 14 200,00 грн. тіло кредиту; 11 246,40 грн.нараховані проценти, яку позивач просить стягнути з відповідача. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Абекор» заборгованість за кредитним договором № 1317689 від 27.12.2024 року у розмірі 25446,40 грн. та судові витрати у сумі 2 422,40 грн., а також стягнути з відповідача сплачені витрати, а саме за відправку документів у розмірі 60,00 грн.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 30 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, клопотання про витребування доказів задоволено. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Від позивача також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 27.12.2024 року між ТОВ "ФК "Абекор" та ОСОБА_1 укладено кредитнийдоговір № 1317689 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору. Кредитний договір підписано ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора.
Згідно з п .1.2 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 14 200 грн. 00 коп. Строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до 16.03.2025 року (включно).
Відповідно до укладеного договору відповідач зобов'язується в поряду та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. ТОВ "ФК Абекор" свої зобов'язання за договором виконало надавши відповідачу кредит.
Позивач виконав свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі 14 200 грн. 00 коп., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника.
Відповідно до п.2.1.вищевказаного договору кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, враховуючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України.
Згідно з п.4.1. вищевказаного договору строк кредиту може бути продовжено за ініціативою позичальника на кількість днів, запропоновану кредитором (умови продовження строку кредиту, що пропонуються кредитором, публікуються на сайті), на підставі правочину, що укладається між сторонами.
Кредитний договір та додаток № 1 до договору підписано відповідачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором «d88874».
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, порушив умови договору, в результаті чого допустив заборгованість за кредитним договором № 1317689 від 27.12.2024 у розмірі 25 446,40 грн. яка складається: 14 200,00 грн. - тіло кредиту, 11 246,40 грн. нараховані відсотки.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підписавши договір про надання кредиту, відповідач відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на визначені кредитним договором умови та взяв на себе відповідні зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. Однак, у визначений строк їх не повернув, у зв'язку з чим заявлена вимога позивача, як нового кредитора, про стягнення із відповідача суми заборгованості по тілу кредиту та відсотків підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У встановлений процесуальним законом строк відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали підтвердити належне виконання ним договірних зобов'язань.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач виконав свої зобов'язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов'язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості.
Відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор", підтверджуються належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Відтак, задовольняючи позов, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтвердженісудові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2442,40 грн. та витрат на відправку поштової кореспонденції відповідачу в розмірі 60,00 грн., що разом становить 2 502,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.611,629,1049,1050 ЦК України, ст.3,4,11-13,19,263,265,279,280-281 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АБЕКОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за Кредитним договором № 1317689 від 27.12.2024 року у розмірі 25 446 (двадцять п'ять тисяч чотириста сорок шість) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та сплачені витрати за відправку копій документів відповідачу у розмірі 60,00 грн ( шістдесят гривень, 00 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.
Реквізити сторін:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АБЕКОР»: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 75, код ЄДРПОУ 39287145;
відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя: Н.О. Бізяєва