Справа № 369/18558/23
Провадження № 2/369/1158/25
07.07.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л.,
представника відповідача Солдатенко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/18558/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ощадбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про захист прав споживачів,
03.11.2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду з позовом до Акціонерного товариства «Ощадбанк» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про захист прав споживачів.
В обґрунтування позову зазначила, що 19.11.2021 року позивачка підписала заяву про приєднання № 665299911/191121. 24.05.2023 року позивачка через мобільний додаток банку виявила, що з її рахунку шляхом переказу коштів на карту невідомої їй особи 20.05.2023 року було викрадено 9850 грн. Позивачка невідкладно звернулась до відділення банку, де з'ясувалось, що фінансовий номер було змінено без її відома. Згідно правил банку змінити фінансовий номер можливо виключно у відділені банку особисто після ідентифікації клієнта.
Таким чином, невідомі особи (працівники банку або інші особи у змові із працівниками банку) неправомірно отримали доступ до рахунків позивачки відкритих у установі АТ "Ощадбанк" та 20.05.2023 р. шляхом переказу з картки позивачки на картку іншої особи незаконно заволоділи її грошовими коштами у сумі 9850 грн.
24.05.2023 р. позивачка звернулась до поліції. 25.05.2023 р. ВП № 2 Бучанський РУП ГУНП в Київській області зареєстроване кримінальне провадження № 12023111040000901 за фактом крадіжки коштів позивачки у сумі 9850 грн.
26.05.2023 р. позивачка звернулась до банку із заявою про повернення зазначених коштів. 26.06.2023 р. від АТ "Ощадбанк" надійшла відповідь. Представники банку, формально (без проведення внутрішньої перевірки, без посилання на докази) відмовили у поверненні коштів, зробивши висновок, що позивачка допустила заволодіння паролями третіми особами.
Позивачка зазначила, що внаслідок порушення прав споживача було завдано моральної шкоди, яка полягала в тривалому невиконанні відповідачем законних вимог позивачки щодо повернення коштів, що призвело до душевних страждань через неможливість належним чином користуватись коштами. Такі душевні страждання відповідно до ст. 23 ЦК України також підлягають відшкодуванню відповідачем, а, враховуючи їх тривалість, вважаємо що розмір грошового відшкодування моральної шкоди становить 10000 грн.
На підставі зазначеного позивачка просила суд:
- Стягнути з відповідача на користь позивачки 9 850,00 грн;
- Стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
- Стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.11.2023 року провадження у справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
05.12.2023 року до суду від представника відповідача Акціонерного товариства «Ощадбанк» - Солдатенко А.М. до суду подано відзив, у якому відповідач заперечує щодо позовних вимог у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позову на підставі наступного.
Позивачка зареєстрована в системі «Ощад 24/7» здійснена коректно, що можливо лише за наявності реквізитів банківської картки (останні чотири цифри, PIN-код до неї), смс-паролю, який був направлений на фінансовий телефон ОСОБА_1 , та були відомі виключно їй.
Спірні операції з переказу коштів в Системі дистанційного банківського обслуговування Mobile-банкінг «Ощад 24/7» без підтвердження за допомогою паролю чи коду з SMS, підтверджувались біометричними даними (Face ID / Touch ID) або ж кодом доступу, який встановлюється на етапі авторизації (реєстрації) в мобільному додатку. При зверненні до Контакт-центру АТ «Ощадбанк» 24.05.2023 о 13.52 Позивачка підтвердила, що використовує біометричні дані ( Touch ID - відбиток пальця) для входу в мобільний додаток «Ощад 24/7» та підтвердження оплат. Крім того ОСОБА_1 в розмові на питання оператора спочатку заперечила, а потім в розмові вказала, що проводила авторизацію в мобільному додатку «Ощад 24/7» в березні 2023 року . Повідомлення щодо проведених операцій з переказу коштів направлялись в мобільному додатку «Ощад 24/7». В позовній заяві Позивачка зазначила, що через мобільний додаток Банку виявила переказ коштів на картку невідомої їй особи.
07.12.2023 року позивач подала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, Відповідач не надав до відзиву належних та допустимих доказів, що на підтвердження того факту, що переказ коштів у розмірі 9850 грн здійснила позивачка, або що позивачка надала доступ до коду безпеки для здійснення переказу стороннім особам, або що сторонні особи заволоділи доступом до застосунку та до кодів безпеки через необачність позивачки, або що перказ було здійснено із використанням фінансового номеру телефону позивачки.
Надана представником відповідача копія "Роздруківкі інформації з автоматизованої системи банку щодо реєстрації в системі "Ощад 24/7" та направленних смс повідомлень", по-перше, є неналежним доказом. Надана копія не містить інформацію щодо предмета доказування. В зазначеній копії відсутня інформація щодо надсилання смс с кодом безпеки на фінансовий номер позивачки 20.05.2023 р. (дата здійснення переказу). По-друге, зазначений письмовий доказ є недопустимим та недостовірним. В зазначеному розрахунку не зазначено дату складання, посадову особу, яка його склала, підпис такої особи, не зазначено джерело походження, загальну кількість сторінок документу (не можливо перевірити чи є зазначена інформація вичерпною та повною). Інші копії письмових доказів надані представником відповідача містять інформацію щодо руху коштів на рахунках позивачки за 20.05.2023 р., але не містять інформації щодо особи, яка здійснила спірні операції та які заходи безпеки використовувались для їх здійснення.
Здійснення переказу коштів обов'язково відбувається із використанням фінансового номеру клієнта. Шахраї заволоділи грошима позивачки замінивши її фінансовий номер телефону на свій, що можливо виключно у відділені банку після особистої ідентифікації клієнта. Таким чином, очевидно, що у шахраїв був спільник серед працівників банку, що в свою чергу тягне за собою обов'язок банку повернути викрадені кошти позивачці.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.04.2025 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду були повідомленні належним чином, представник позивача Щеглов Д.С. 12.05.2025 року подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, підтримав позовну заяву у повному обсязі та просив суд її задовольнити.
У судовому засіданні 26.06.2025 року представник відповідача Акціонерного товариства «Ощадбанк» - Солдатенко А.М. просив суд відмовити у задоволенні позовних вимогу повному обсязі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, не надав відзиву, заяв чи клопотань.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклала з АТ “Ощадбанк» Договір про відкриття фізичній особі поточного рахунку в національній валюті та його обслуговування № 19793911611 від 11.11.2021, відповідно до умов якого Банк відкрив рахунок № НОМЕР_1 , згідно копії заяви про відкриття рахунку.
19.11.2021 Позивачка уклала з АТ «Ощадбанк» Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (далі - ДКБО) шляхом підписання Заяви про приєднання
№ 665299911/191121.
На виконання умов договору Банк відкрив на ім'я ОСОБА_1 поточний рахунок НОМЕР_2 , валюта гривня, на умовах тарифного пакету «Мій комфорт», операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (картка/платіжна картка), та надав платіжну картку (п.п. 3.3, 3.6.1, 3.6.2 Заяви).
Номер мобільного телефону повідомлений Банку Клієнтом, який використовується Банком для ідентифікації Клієнта, надання сервісів через Контакт центр Банку в тому числі послугу СМС інформування, та вважається фінансовим номером Клієнта є номер +380938506490 (п. 2.2 та 3.4.2 Заяви).
Згідно пункту 3.1 підписаної Заяви про приєднання, шляхом підписання зазначеної Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) - далі ДКБО, Клієнт беззастережно приєднується до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, яка на день підписання Заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці Банку www.oshadbank.ua та укладає з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, договору банківського вкладу, кредитного договору, умови надання інших послуг та підтверджує своє ознайомлення з умовами договору.
ДКБО в редакції на дату проведення спірних операцій 20.05.2023 року є публічно доступним на інтернет-сторінці АТ «Ощадбанк» www.oshadbank.ua - Розділ “Картки/Договори, тарифи та інші документи», що слідує відповідно до витягу з ДКБО.
Відповідно до п. 181 п. 2.1 ДКБО, система дистанційного банківського обслуговування (Система ДБО) - засоби дистанційної комунікації, впроваджені в Банку, у тому числі такі як «Ощад 24/7», що використовуються у процесі укладання правочинів щодо надання платіжних послуг (у тому числі для надсилання та отримання всіх необхідних для цього документів та відомостей) та/або ініціювання платіжних операцій без фізичної присутності надавача платіжних послуг та користувача. Дозволяють Клієнту без відвідування Банку за допомогою дистанційних каналів зв'язку, визначених в документації до Системи ДБО, через Сайт, мобільний телефон або іншій технічний пристрій здійснювати замовлення Платіжних карток (основних та Додаткових карток) Клієнтам, які вже мають відкриті в АТ «Ощадбанк» рахунки; здійснювати операції за Картковим, Депозитним рахунком, а також здійснювати Перекази коштів з картки, емітованої іншим банком України, на підставі Електронних документів Клієнта; створювати та підписувати Електронні документи Клієнта; отримувати банківські виписки; довідкову інформацію за вищевказаними рахунками, а також отримувати інші послуги, передбачені в документації до Системи ДБО.
Відповідно до п.п. 10.23.1. ДКБО, Клієнт має можливість за допомогою Системи ДБО «Ощад 24/7» ініціювати випуск ОСОБА_3 картки. В результаті здійснення вдалої операції випуску ОСОБА_3 картки здійснюється відкриття Карткового рахунку та Клієнт в Системі ДБО «Ощад 24/7» отримує інформацію щодо номеру ОСОБА_3 картки. CVV2 / CVC 2-код та термін дії ОСОБА_3 картки надсилаються на фінансовий номер мобільного телефону Клієнта. ОСОБА_4 рахунку зазначається в Заяві про відкриття Рахунку та відображається в Системі ДБО у відповідному розділі про інформацію щодо Карткового рахунку.
При випуску ОСОБА_3 картки автоматично здійснюється її активація (п.10.23.3 ДКБО).
19.05.2023 року за обліковим записом ОСОБА_1 в Системі ДБО «Ощад 24/7» (новий мобільний додаток FLUMO) та вищезазначеним фінансовим номером телефону Позивачки НОМЕР_3 було відкрито рахунок № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), валюта - українська гривня, та здійснено випуск цифрової платіжної картки НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ), згідно копії заяви про відкриття рахунку за допомогою системи ДБО «Ощад 24/7».
Відповідно до роздруківки інформації з автоматизованої системи банку щодо проведених операцій з коментарями процесінгового центру, інформації про рахунки та платіжні картки до них, копій виписок з рахунків, за якими проведені операції, за даними програмного забезпечення АТ “Ощадбанк» 20.05.2023 року через Систему ДБО «Ощад 24/7» (новий мобільний додаток FLUMO) за випущеною карткою № НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) по вищезазначеному рахунку Позивачки НОМЕР_5 відбулись наступні успішні операції з переказу коштів:
- 20.05.2023 12:09:23 переказ через "Ощад 24/7" між власними рахунками, з рахунку НОМЕР_1 , зарахування 9985,00 грн;
- 20.05.2023 12:10:39 переказ грошової суми 9985,00 грн через "Ощад 24/7" на картку Таскомбанку НОМЕР_8 ( НОМЕР_9 ).
Спірною операцією є переказ грошових коштів на суму 9 850,00 грн. здійснений 20.05.2023 з картки Позивачки на картку НОМЕР_10 емітовану АТ «ТАСКОМБАНК».
Згідно відповіді Акціонерного товариства «Таскомбанк» від 29.05.2024 на ухвалу Києво Святошинського районного суду Київської області від 02.04.2024, карта № НОМЕР_10 була випущена на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_11 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 .
Отримання коштів за спірними транзакціями на картку ОСОБА_2 підтверджується випискою про рух грошових коштів по належному йому картковому рахунку за 20.05.2023, яка додана до відповіді АТ «Таскомбанк'Платіжна карта була заблокована клієнтом 24.05.2023 року по зверненню до контакт центру та заблоковано обліковий запис в Системі ДБО «Ощад 24/7».
24.05.2023 Позивачка звернулась із заявою до Відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про вчинення злочину, за якою відкрите кримінальне провадження № 12023111040000901 за ст. 185 ч. 4 КК України (крадіжка). У розділі короткого викладу обставин, що можуть свідчить про вчинення кримінального правопорушення вказано, що невідома особа здійснила крадіжку грошових коштів з карткового рахунку НОМЕР_1 в розмірі 9 850,00 грн. в умовах воєнного стану.
Відповідно до інструкції з реєстрації користувача у Мобільному Ощаді, яка мається у вільному доступі у мережі інтернет на сайті Банку https://www.oschadbank.ua/mob-oschad, для реєстрації (перереєстрації) в системі «Ощад 24/7» (Мобільний Ощад) необхідно використання номеру телефону Клієнта, прив'язаного до картки (фінансовий номер), отримання дзвінка від Банку з кодом, чотири останні цифри номеру картки та PIN-код до неї. В подальшому Клієнт встановлює відомий тільки йому логін та пароль до мобільного додатку, а також створює код швидкого доступу та може налаштувати на мобільному пристрою Touch/Face ID (ідентифікація за допомогою відбитка пальця або обличчя) - в цьому випадку наступні входи у додаток та оплати здійснюються без підтвердження за допомогою паролю чи коду з SMS.
Згідно п. 9.17 ДКБО, «Клієнт усвідомлює та приймає на себе усі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у Мобільних додатках Google Pay або в інших подібних додатках за допомогою технології Біометрії, в тому числі якщо у Мобільному пристрої збережені Відбитки пальця(-ів) сторонньої особи.»
Відповідно до п. 9.18 Договору: «Будь-яку особу, що використала Біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО (у тому числі технології Touch ID, Face ID), Банк безумовно вважає Клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися».
В п. 17.1.5 ДКБО зазначається: «Сторони домовились, що послідовне введення Одноразового цифрового паролю, отриманого на Номер мобільного телефону, повідомлений Клієнтом Банку в порядку та спосіб, визначений Договором або ідентифікація клієнта шляхом Біометрії, є аналогом власноручного підпису Клієнта».
Згідно з п. 17.3.8. ДКБО Банк не несе відповідальності за наслідки операцій в Системі ДБО, здійснених з використанням Облікового запису Клієнта, відповідальність за такі операції несе особисто Клієнт, а не Банк.
Обліковий запис - набір реквізитів Клієнта, за якими здійснюється доступ в Системі ДБО до продуктів Клієнта та додаткового сервісу: Пароль, Логін, Одноразовий цифровий пароль/ Біометрія, в т.ч. по технології біометричної ідентифікації клієнта Touch ID (та подібні)/ Face ID (та подібні) (пп. 141 п. 2.1 ДКБО).
Саме з використанням облікового запису ОСОБА_1 після реєстрації в Системі дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» (Мобільний Ощад) здійснені спірні операції, які оскаржуються Позивачкою.
Відповідно до п. 17.4.4. Договору, Клієнт персонально відповідає за зберігання і не розголошення третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних при роботі ДБО, компрометацію ідентифікаційних / авторизаційних даних за допомогою вірусів і програм-шпигунів на персональному програмному забезпеченні Клієнта. Банк не несе відповідальності за операції з Картковим рахунком Клієнта при розголошенні третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних, відсутності сертифікованого антивірусного забезпечення.
21.03.2023 о 16:08:02 в мобільному додатку «Ощад 24/7» (Система дистанційного банківського обслуговування, нова версія “Мобільний ощад» - Flumo) успішно верифікована банківська картка ОСОБА_1 № НОМЕР_12 ( НОМЕР_13 ) - рахунок НОМЕР_2 та здійснена її реєстрація в мобільному додатку за допомогою фінансового телефону Позивачки НОМЕР_3 .
Як зазначає відповідач код для реєстрації в системі «Ощад 24/7» (Мобільний Ощад) надсилався 21.03.2023 о 16:04:03 на фінансовий номер Позивачки НОМЕР_3 . Також на фінансовий номер Позивачки 19.05.2023 надсилалось повідомлення відносно випуску цифрової картки НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) - рахунок НОМЕР_5 , що слідує з роздруківки інформації про реєстрацію в мобільному додатку «Ощад 24/7» та направлених на телефон Позивачки SMS-повідомлень.
Реєстрація Позивачки в системі «Ощад 24/7» (нова версія “Мобільний ощад» - Flumo) здійснена коректно, що можливо лише за наявності реквізитів банківської картки (останні чотири цифри, PIN-код до неї), смс-паролю, який був направлений на фінансовий телефон ОСОБА_1 , та були відомі виключно їй.
В подальшому спірні операції з переказу коштів в Системі дистанційного банківського обслуговування Mobile-банкінг «Ощад 24/7» без підтвердження за допомогою паролю чи коду з SMS, підтверджувались біометричними даними (Face ID / Touch ID) або ж кодом доступу, який встановлюється на етапі авторизації (реєстрації) в мобільному додатку.
При зверненні до Контакт-центру АТ «Ощадбанк» 24.05.2023 о 13.52 Позивачка підтвердила, що використовує біометричні дані ( Touch ID - відбиток пальця) для входу в мобільний додаток «Ощад 24/7» та підтвердження оплат. Крім того ОСОБА_1 в розмові на питання оператора спочатку заперечила, а потім в розмові вказала, що проводила авторизацію в мобільному додатку «Ощад 24/7» в березні 2023 року, про що свідчить копія звукозапису звернення до контакт-центру АТ «Ощадбанк» 24.05.2023 о 13.52 завірена цифровим підписом на CD диску.
Повідомлення щодо проведених операцій з переказу коштів направлялись в мобільному додатку «Ощад 24/7». В позовній заяві Позивачка зазначила, що через мобільний додаток Банку виявила переказ коштів на картку невідомої їй особи.
Для підтвердження обставин отримання Позивачкою текстових повідомлень (в тому числі з одноразовим паролем для реєстрації в системі дистанційного банківського обслуговування та щодо випуску цифрової картки) на її фінансовий номер, що безпосередньо пов'язані з проведенням спірних операцій, необхідна інформація щодо таких текстових повідомлень, яка мається у ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ».
Також на фінансовий номер Позивачки 19.05.2023 о 12:13:22 надсилалось повідомлення відносно випуску цифрової картки НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) - рахунок НОМЕР_5 (SMS повідомлення).
В подальшому спірні операції з переказу коштів в Системі дистанційного банківського обслуговування Mobile-банкінг «Ощад 24/7» без підтвердження за допомогою паролю чи коду з SMS, підтверджувались біометричними даними (Face ID / Touch ID) або ж кодом доступу, який встановлюється на етапі авторизації (реєстрації) в мобільному додатку, про що також було зазначено у відзиві на позовну заяву.
Направлення коду для входу в систему «Ощад 24/7» та інформації про випуск цифрової карти виключно на фінансовий номер Позивачки, підтверджується як інформацією з автоматизованої системи банку, доданою до відзиву на позовну заяву, так і відповіддю оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» № 000576к від 10.07.2024, наданою на ухвалу суду від 13.05.2024.
Відповідно до наданої відповіді ТОВ «Лайфселл», за фінансовим номером Позивачки НОМЕР_3 :- 21.03.2023 о 16:04:13 вхідний дзвінок з телефону НОМЕР_14 (голосове повідомлення автоматизованої системи АТ «Ощадбанк» з кодом для входу в систему «Ощад 24/7» - Flumo);- 19.05.2023 о 12:13:26 та 12:13:27 отримання короткого текстового повідомлення від OSCHADBANK (SMS-повідомлення відносно випуску цифрової картки). Належність телефонного номеру НОМЕР_14 АТ «Ощадбанк» як телефону клієнтської підтримки підтверджується його наявністю у вільному доступі на офіційному сайті АТ «Ощадбанк» (розділ «Контакти та реквізити» за посиланням https://www.oschadbank.ua/contacts) - паперова копія сторінки додається. Крім того, відповідно до наданої мобільним оператором інформації 21.03.2023 о 16:02:02 - безпосередньо перед отриманням дзвінка банку з кодом для входу та 21.03.2023 о 16:05:13 - одразу після отримання дзвінка банку з кодом для входу Позивачка отримала вхідні дзвінки з невідомого номеру телефону НОМЕР_15 .
Таким чином, направлення голосового повідомлення з кодом від Банку та текстового повідомлення відносно випуску цифрової картки виключно на фінансовий номер Позивача підтверджується як даними АТ «Ощадбанк» так і інформацією оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл», якій дані банку відповідають.
Згідно п. 17.5.2 ДКБО, Банк зобов'язується приймати до виконання та виконувати Електроні розрахункові документи Клієнта, підтверджені Одноразовим цифровим паролем/ Біометрією, в т.ч. по технології біометричної ідентифікації клієнта Touch ID (та подібні)/ Face ID (та подібні), оформлені та надані Клієнтом відповідно до Договору та/або Законодавства.
Відповідно до термінів які використовуються в ДКБО, Електронний розрахунковий документ, що підтверджений (підписаний) Електронним підписом, яким відповідно до цього Договору є Одноразовий цифровий пароль/Біометрія, в т.ч. по технології біометричної ідентифікації клієнта Touch ID (та подібні)/ Face ID (та подібні) (пп. 61 п. 2.1 ДКБО).
Пунктом 17.1.5 ДКБО, сторони домовились, що послідовне введення Одноразового цифрового паролю, отриманого на Номер мобільного телефону, повідомлений Клієнтом Банку в порядку та спосіб, визначений Договором або ідентифікація клієнта шляхом Біометрії, є аналогом власноручного підпису Клієнта.
Саме одноразовим цифровим паролем підтверджена реєстрація Позивачки в системі дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» (Мобільний Ощад) за допомогою якої проведені операції з переказу коштів.
Пункт 9.16 ДКБО передбачає, що Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в Заяві про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлений Банку в іншому встановленому Договором порядку як Номер мобільного телефону Клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на Номер мобільного телефону Клієнта.
Тобто забезпечення захисту свого мобільного телефону та SIM-картки, на номер якої Система ДБО надсилає коди підтвердження операцій, нікому не передавати управління своїм Обліковим записом в Системі ДБО та нікому не передавати в будь-якій формі свої логін та Пароль Облікового запису в Системі ДБО є обов'язками Клієнта відповідно до пп. 1-3 п. 17.4.1 ДКБО.
Крім того, відповідно до п. 9.15 ДКБО, Клієнт зобов'язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер Картки тощо.
Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля несе виключно Клієнт.
Таким чином, саме Позивачка - Клієнт несе ризик та негативні наслідки такого незаконного заволодіння та несанкціонованого використання як паролю для реєстрації в системі дистанційного банківського обслуговування, так і логіна, паролю для входу в дану систему.
ЦК України, тут і далі - у редакції, чинній для спірних правовідносин) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Частиною третьою статті 1066 ЦК України визначено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Нормою частини першої статті 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.
Згідно з частиною третьою статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти
в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком
з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції;
5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації (частина двадцята статті 38 Закону України «Про платіжні послуги»).
Згідно з пунктом 140 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164 (у редакції, чинній на дату проведення оспорюваних операцій), користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок викладено
у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 та інших.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності (див. постанову Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 489/1649/17).
Частиною першою статті 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставою вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про недоведеність стороною позивача, що спірний платіж міг відбутися без розголошення особою ідентифікуючих карткових даних, позивачкою не доведено належними та допустимими доказами факту незаконного переказу грошових коштів з її карткового рахунку з вини банку, а тому відповідач не повинен нести відповідальність за ці операції, крім того, розгляд кримінального провадження триває. На підставі зазначеного суд відмовляє у задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки 9 850,00 грн.
Зазначеного правового висновку дійшов Верховний суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 25.07.2022 по справі № 577/2701/20.
Суд також погоджується з доводами відповідача, що лише констатація факту про завдання моральної шкоди Позивачці не може бути беззаперечною підставою для її відшкодування без доведеності її заподіяння та наявного причинного зв'язку між діями Відповідача та наслідками.
Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»:
П. 3 Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
П. 4 Відповідно до ст.137 ЦПК (1502-06) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
П. 5 Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
П. 9 Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» вказано, що:
Таким чином, Позивачкою не надано жодних належних та допустимих доказів того, що їй завдано матеріальної та моральної шкоди саме з вини Банку, а тому позов в частині відшкодування моральної шкоди також задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. 141 ЦПК України та у зв'язку з відмовою у задоволенні позову, суд покладає судові витрати позивача, понесені ним, на ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 14, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ощадбанк» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про захист прав споживачів, - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_16 , адреса: АДРЕСА_2 .
Інформація про відповідача: Акціонерне товариство «Ощадбанк», код ЄДРПОУ: 09322277, адреса: 01601, м. Київ, площа Спортивна, 1-А.
Інформація про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_11 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено та проголошено 15.09.2025 року.
Суддя А.В. Янченко