Справа № 369/4574/25
Провадження № 2/369/6430/25
12.09.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Козак І.А.,
при секретарі Кавун Є. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У березні 2025 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи його тим, що 11 липня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено відповідний актовий запис № 1292, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають доньку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане
19 вересня 2017 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис
№ 4855.
Позивач зазначає, що з перших днів подружнього життя у неї з чоловіком була дружна сім'я, заснована на почуттях любові, поваги та вірності один до одного, але з часом почуття любові, поваги та розуміння згасли і поступово стосунки між ними зіпсувались та все одно вони неодноразово намагались зберегти сім'ю та жити заради дітей. Однак, їм це не вдалось, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у жовтні 2023 року.
Враховуючи, що ОСОБА_4 з ОСОБА_2 не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейні відносини як подружжя та подальше спільне життя із збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2025 року по цивільній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання позивач не з'явилася, при цьому подала до суду заяву у якій просить суд здійснювати розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
У судове засідання відповідач не з'явився, однак подав до суду заяву у якій просить суд розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11 липня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено відповідний актовий запис № 1292, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають доньку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане
19 вересня 2017 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис
№ 4855.
За результатами розгляду справи суд встановив, що спільне життя подружжя не склалося, з жовтня 2023 року шлюбні відносини фактично припинилися, сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, щлюбних стосунків не підтримують. Фактично сім'я існує лише формально. Позивач вважає, що збереження сім'ї не є можливим і суперечить її інтересам.
Відповідно до ст. 51 Конституції України і ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування до шлюбу не допускається.
У частині 3 ст. 56 СК України закріплено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до їх збереження або припинення згідно з частиною 4 цієї ж статті є неприпустимим як порушення права дружини і чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають суттєве значення.
Враховуючи викладене суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами є неможливим і суперечитиме інтересам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.
Зважаючи на принцип диспозитивності та у зв'язку з тим, що позивач просила судові витрати покласти на неї, суд не стягує судові витрати з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 111, 112, 114 СК України, ст. ст. 141, 206, 247, 258-259, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 липня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено відповідний актовий запис № 1292, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина КОЗАК