Справа № 368/1153/25
4-с/368/9/25
"10" вересня 2025 р. Кагарлицький районний суд
Київської області в складі:
головуючого судді Кириченка В.І.
при секретарі Марчук Н.М.,
розглянувши в м. Кагарлику справу за скаргою ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 на рішення, дії або бездіяльність виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби про визнання незаконними та протиправними постанов державного виконавця, покладення обов'язку на приватного виконавця скасувати арешт, накладений на кошти, а також на рухоме і нерухоме майно, сприяння у поверненні автомобіля,-
Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою та просив визнати незаконними та протиправними постанови приватного виконавця Яцишина А.М. про накладення арешту на грошові кошти за виконавчим провадженням № АСВП: 78062438, а також на рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 .
3обов'язати приватного виконавця Яцишина А.М. скасувати арешт, накладений на грошові кошти, а також на рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , яке є предметом судового розгляду в межах касаційного провадження та що до якого відкрите виконавче провадження № АСВП: 78062438.
Посприяти у поверненні майна ОСОБА_1 , а саме транспортного засобу марки КІА, модель SPORTAGE, 2012 року випуску.
Мотивував скаргу тим, що 13.05.2025 року, Яцишиним Андрієм Миколайовичем було відкрито виконавче провадження № АСВП: 78062438, на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 за виконавчим листом, виданим Кагарлицьким районним судом Київської області щодо боржника ОСОБА_1 та винесено ряд постанов:
постанову від 13.05.2025 року про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню № АСВП: 78062438.
постанову від 16.06.2025 року про арешт майна боржника по виконавчому провадженню № АСВП: 78062438.
постанову від 14.05.2025 року про арешт майна боржника по виконавчому провадженню № АСВП: 78062438. -
У межах реалізації вказаних рішень приватним виконавцем Яцишиним А.М. без попереднього повідомлення було вилучено майно, що належить ОСОБА_1 та придбане ним за власні кошти, зокрема транспортний засіб марки КІА, модель SPORT AGE, 2012 року випуску. При цьому на сьогоднішній день місцезнаходження вилученого транспортного засобу боржнику не відоме, що істотно порушує його права власності.
Варто підкреслити, що на час здійснення таких дій з боку приватного виконавця подано касаційну скаргу до Касаційного цивільного суду Верховного Суду на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09.10.2024 року у справі № 372/4561/23, а також на постанову Київського апеляційного суду від 26.03.2025 року, що було належним чином доведено до відома виконавця. Незважаючи на це, приватний виконавець вдався до фактичного вилучення та переміщення майна, що може розцінюватися як перевищення меж наданих йому повноважень та ігнорування принципу поваги до права власності. (На підтвердження додаємо копію чека про направлення заяви до приватного виконавця Яцишина А.М.)
Крім того, 18 липня 2025 року мною, ОСОБА_1 , були подані офіційні скарги на дії приватного виконавця до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Києві, Ради приватних виконавців міста Києва, а також до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та вчинення виконавчих дій є Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі Закон № 606-XIV)
Відповідно до ч. 1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. ?.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження'Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 3 Кодексу професійної етики приватних виконавців України:
«У професійній діяльності приватний виконавець зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного виконання вимог виконавчого документа, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.»
Відповідно до статі 321 та 387 Цивільного кодексу України:
«Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.»
«Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.»
Звертаю вашу увагу, що мною, ОСОБА_1 , подано касаційну скаргу до Касаційного цивільного суду Верховного Суду на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09.10.2024 року у справі № 372/4561/23, а також на постанову Київського апеляційного суду від 26.03.2025 року.
У зв'язку з тим , що 09.10.2024 року Кагарлицьким районним судом Київської області було винесено рішення, яким: «Позовні вимоги ОСОБА 2 , представник позивача адвокат Орещенко Леся Анатоліївна до ОСОБА1 про поділ майна, що є спільним майном подружжя задовольнити частково.
Визнати транспортний засіб марки КІА моделі SPORTAGE 2012 року випуску, VIN номер НОМЕР 1, об'єм двигуна 1998 см, та житловий будинок індивідуального житлового фонду АДРЕСА 1 (будинок під літерою «А»: загальна площа: 146,7 кв. м., житлова площа: 50,5 кв. м. з надвірними будівлями: сарай літера «Б», сарай над «Б», погреб під «Б», туалет «В», літня баня «Г», відмостка «t», криниця «І», паркан «h», паркан «hl», ворота «h», свідоцтво про право власності на майно від 28.01.2005 р.) - спільним майном подружжя ОСОБА 2 (РНОКПП НОМЕР 10 ) та ОСОБА _1 (РНОКПП НОМЕР 11 ).
В порядку поділу майна подружжя залишити у власності ОСОБА1 (РНОКПП НОМЕР 11 ) автомобіль марки КІА моделі SPORTAGE 2012 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1998 см.
Стягнути з ОСОБА 1 (РНОКПП НОМЕР НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА 2 (РНОКПП НОМЕР 10 ), 1/2 частку ринкової вартості транспортного засобу марки КІА моделі SPORTAGE 2012 року випуску, VIN номер НОМЕР_3 , що становить 276 860 (двісті сімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок.
В порядку поділу майна подружжя, визнати за ОСОБА 2 (РНОКПП НОМЕР_10 ) право власності на 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 (будинок під літерою «А»: загальна площа: 146,7 кв. м., житлова площа: 50,5 кв. м. з надвірними будівлями: сарай літера «Б», сарай над «Б», погреб під «Б», туалет «В», літня баня «Г», відмостка «і», криниця «І», паркан «И», паркан «НІ», ворота «ЇЇ», свідоцтво про право власності на майно від 28.01.2005 р.).
В порядку поділу майна подружжя, визнати за ОСОБА 1 (РНОКПП НОМЕР І 1) право власності на 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 (будинок під літерою «А»: загальна площа: 146,7 кв. м., житлова площа: 50,5 кв. м. з надвірними будівлями: сарай літера «Б», сарай над «Б», погреб під «Б», туалет «В», літня баня «Г», відмостка «4», криниця «І», паркан «И», паркан «М», ворота «И»,, свідоцтво про право власності на майно від 28.01.2005
У задоволенні решти вимог ОСОБА 2 відмовити.
Стягнути з ОСОБА 1 (РНОКПП НОМЕР_11 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР 10 ) судові витрати за проведення комплексної оціночно-будівельної та транспортно-товарознавчої експертизи і висновок експерта в сумі 27 672 (двадцять сім тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 80 коп. та витрати по статі судового збору в сумі 4 113 (чотири тисячі сто тринадцять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР 11 ) судовий збір на користь держави в сумі 674 (шістсот сімдесят чотири) грн.. 70 коп.
Стягнути з 0С0БА 2 (РНОКПП НОМЕР 10) судовий збір на користь держави 2175 (дві тисячі сто сімдесят п'ять) грн.. 00 коп.»
Проте не погоджуючись з рішенням Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою по цивільній справі № 372/4561/23 в якій просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна спільно набутого в шлюбі відмовити в повному обсязі.
26.03.2025 року Київським апеляційним судом міста Києва було винесено Постанову в якій зазначено апеляційну скаргу залишити без задоволення та рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 жовтня 2024 року залишити без змін.
Однак прошу звернути увагу та наголошую, що судові рішення прийнято з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необгрунтованим.
Судом 1 -ї ні судом апеляційної інстанції не було досліджено докази та справа розглянута поверхнево. Також, хочу звернути увагу, що я тричі заявляв відвід судді Шевченко 1.1., адже одразу побачив упереджене ставлення до цієї справи. Адже, суддею Шевченко І. І. було прийнято передану з Обухівського районного суду Київської області справу неналежним чином оформлену без надання позивачкою будь-яких доказів щодо того, що майно було придбане на спільні кошти подружжя. Суддя Шевченко 1.1, прийняла цю справу призначала судові засідання, які проводились без участі позивачки та жодного разу не зобов'язала позивачку явитися до суду. Без моєї згоди відправила справу на ПРИВАТНУ ЕКСПЕРТИЗУ яка була проведена заочно і без мого відома. Спілкувалась за межами судового засідання з представником ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та показувала свою прихильність до неї. Ці всі обставини вказують на те, що рішення було прийняте абсолютно незаконне та необ'єктивне.
Отже, викладені обставини дають підстави стверджувати про істотне порушення принципів справедливого судового розгляду з боку судді Шевченко І. І., зокрема змагальності сторін, рівності в процесуальних правах, а також об'єктивності та неупередженості суду.
На підставі вищезазначеного вважаю, що суди першої та апеляційної інстанції не забезпечили справедливого судового розгляду, порушили принципи рівності сторін, об'єктивності та неупередженості, а також право на справедливий суд, гарантоване Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
З огляду на вказане, я був змушений звернутися до Верховного Суду з метою захисту своїх законних прав та інтересів. Звертаю увагу, що судове рішення, на підставі якого було відкрито виконавчі провадження, передано на касаційного оскарження, що мас бути належним чином враховано при здійсненні виконавчих дій.
Окремо наголошую, що все майно, на яке накладено арешт або вилучено в межах зазначених проваджень, було придбане виключно за мої особисті кошти, зароблені мною самостійно, що підтверджує моє законне право власності на відповідне майно.
Щодо вимог позивачки щодо поділу будинку АДРЕСА_1 . Будинок зазначений на плані за літерою «А» загальною площею 146,7 кв. м., житловою площею 50,5 кв. м. з надвірними будівлями : сарай літера «Б», сарай над Б, погреб під Б, туалет «В», літня баня «Г», відмостка «», криниця «І», паркан «Ь», паркан «Ь1»; ворота «Ь».
Прошу зауважити, як підтверджено матеріалами справи, та Державним актом №7 від 21 серпня 1998 року, що земельна ділянка передалась у приватну власність ОСОБА_1 площею 0,2083 га відповідно до затвердженого плану забудови на підставі зборів Стайківської сільської ради.
Земельна ділянка була передана особисто ОСОБА_1 для індивідуального будівництва. Право на отримання цієї землі було надано йому у зв'язку із особистим внеском у розвиток інфраструктури - через доставку та будівництво хлібопекарні на дві лінії на цегляному заводі за власний рахунок.
В подальшому, 21 серпня земельна ділянка була передана ОСОБА_1 у приватну власність за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому Стайківської сільської Ради народних депутатів від 21 серпня 1998 року № 7.
Однак, при розгляді справи суддею Кагарлицького районного суду Шевченко І.І. зазначені обставини та відповідні документи не були враховані.
Таким чином, зазначена земельна ділянка є особистою приватною власністю ОСОБА_1 і не входить до складу спільного сумісного майна подружжя, а отже, не підлягає поділу.
Кошти, на які я купував все майно, я заробив самостійно, адже довгий час був директором Приватного Підприємства «Універсал Ремонт» та отримував хорошу заробітну плату, в той же час позивачка була бухгалтером в мене на підприємстві і всі кошти, зароблені витрачала на себе та на свою доньку, також я заробив кошти на купівлю майна на Охотському морі, в Тихому океані та на островах Курили будучи моряком на риболовних судах-шхунах. Це підтверджується, зокрема, і Довідкою про те, що я ОСОБА_1 є членом риболовної артелі «Родина», Південно-Курильського району, Сахалинської області з 1954 року по червень 1959 року.
Також, прошу звернути увагу, що Кагарлицький районним судом Київської області міста Кагарлик 13 червня 2025 року винесено ухвалу про скасування накладеного Кагарлицьким районним судом Київської області від 01.12.2023 року, арешту на майно: «будинок АДРЕСА1 . Будинок зазначений на плані за літерою «А» загально площею 146,7 кв.м., житловою площею 50,5 кв.м. з надвірними будівлями сарай літера «Б», сарай над Б, погреб під Б, туалет «В», літня баня «Г», відмостка «t», криниця «І», паркан «h», паркан «hl»; ворота «h». Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.01.2005 року, дане домоволодіння зареєстровано на праві власності за відповідачем ОСОБА 2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 );
автомобіль марки «КІА Spoilage». 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР З , який належить ОСОБА 2 на підставі свідоцтва про реєстрації транспортного засобу НОМЕР4 .»
У зв'язку з цим , я ОСОБА_1 вважаю, що дії приватного виконавця Яцишина А.М. неправомірними та такими, що порушують норми чинного законодавства.
В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав та просив задоволити. Також пояснив, що у нього відсутні кошти на виконання рішення суду про стягнення з нього частини вартості автомобіля.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом виконавчого округу м. Києва Яцишиним Андрієм Миколайовичем було винесено ряд постанов при примусовому виконанні виконавчих листів у зведеному виконавчому провадженні.
Постанову від 14.05.2025 року про накладення арешту на належний боржнику ОСОБА_1 автомобіль марки КІА моделі SPORTAGE 2012 року випуску, об'єм двигуна 1998 см. з зазначенняи номера кузову у зведеному виконавчому провадженні №78062438 при примусовому виконанні виконавчого листа №372/4561/23 який виданий 15.04.2025 року Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати за проведення комплексної оціночно- будівельної та транспортно- товарознавчої експертизи і висновок експерта в сумі 27672,80 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4113 грн. Приєднано до ЗВП 13.05.2025 року при примусовому виконанні виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частки ринкової вартості транспортного засобу марки КІА моделі SPORTAGE 2012 року випуску, об'єм двигуна 1998 см. з зазначенняи номера кузову що становить 276860 грн.
Постанову від 16.06.2025 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику у зведеному виконавчому провадженні №78062438 при примусовому виконанні виконавчого листа №372/4561/23 який виданий 15.04.2025 року Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати за проведення комплексної оціночно- будівельної та транспортно- товарознавчої експертизи і висновок експерта в сумі 27672,80 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4113 грн. Приєднано до ЗВП 13.05.2025 року при примусовому виконанні виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частки ринкової вартості транспортного засобу марки КІА моделі SPORTAGE 2012 року випуску, об'єм двигуна 1998 см. з зазначенняи номера кузову що становить 276860 грн.
Постанову від 17.07.2025 року про опис та накладення арешту з встановленням обмежень права користування : забороною відчужувати на належний боржнику ОСОБА_1 автомобіль марки КІА моделі SPORTAGE 2012 року випуску, об'єм двигуна 1998 см. з зазначенняи номера кузову у зведеному виконавчому провадженні №78062438 при примусовому виконанні виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частки ринкової вартості транспортного засобу марки КІА моделі SPORTAGE 2012 року випуску, об'єм двигуна 1998 см. з зазначенняи номера кузову що становить 276860 грн. Також в постанові зазначено про призначення відповідальним зберігачем та попередження про кримінальну відповідальність представника за довіреністю ДП « СЕТАМ».
Заявником не надано належних та допустимих доказів про винесення постанову від 13.05.2025 року про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню № АСВП: 78062438.
Ухвалою суду на місці від 10.09.2025 року заявнику поновлено строк оскарження постанов приватного виконавця від 14.05.2025, 16.06.2025 року який пропущено з поважних причин.
Відповідно до ст.273 ЦПК України передбачено: 1. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
2. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.431 ЦПК України передбачено: 1. Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст.436 ЦПК України передбачено: 1. Суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
2. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.
3. Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Відповідно до ст. 1 ЗУ « Про виконавче провадження»:
1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 2 ЗУ « Про виконавче провадження»:
1. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:
1) верховенства права;
2) обов'язковості виконання рішень;
3) законності;
4) диспозитивності;
5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;
6) гласності та відкритості виконавчого провадження;
7) розумності строків виконавчого провадження;
8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;
9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ст. 34 ЗУ « Про виконавче провадження»:
1. Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі:
2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
2. Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Відповідно до ст. 48 ЗУ « Про виконавче провадження»:
1. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Абзац перший частини першої статті 48 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
2. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
5. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
6. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Відповідно до ст. 56 ЗУ « Про виконавче провадження»:
1. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
2. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
3. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
4. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
5. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.
Заявник не надав доказів, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою зупинив виконання оскарженого заявником рішення суду або зупинив його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Також заявник не оскаржував бездіяльності приватного виконавця по не зупиненню виконавчого провадження при умові наявності зупинення касаційною інстанцією виконання оскарженого заявником рішення суду.
При розгляді цієї скарги судом не досліджуються обставини якими обгрунтовується касаційна скарга так як це компетенція касаційної інстанції.
Оскаржувані постанови приватного виконавця від 14.05.2025 року, 16.06.2025, 17.07.2025 року при примусовому виконанні рішення суду яке набрало законної сили були прийняті відповідно до положень ст.19 Конституції України, ст.431,436,273 ЦПК України , ст.1,2,34,48,56 ЗУ « Про виконавче провадження , в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено, в тому числі і право власності відповідно до положень ст.321,387 ЦК України .
Тому в задоволенні скарги відмовити повністю.
Керуючись ст.19 Конституції України , ст.321,387 ЦК України, ст.431,436, 451, 273 ЦПК України , ст.1,2,34,48,56 ЗУ « Про виконавче провадження , суд,-
ухвалив:
В задоволенні скарги відмовити повністю.
Апеляційну скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня складення повної ухвали.
Повний текст ухвали складено 15.09. 2025 року.
Суддя В.І. Кириченко