Справа № 368/695/25
2-о/368/44/25
Рішення
Іменем України
"02" липня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі:
Головуючий суддя - Закаблук О.В.
При секретарі судового засідання - Токовенко Н.О.
За участі:
Заявник - ОСОБА_1
- розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа, - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, про встановлення факту належності правоустановлюючих документів, суд, -
16.05.2025 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа, - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, про встановлення факту належності правоустановлюючих документів, в прохальній частині якої заявник просила суд винести рішення, на підставі якого:
1. Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу, а саме трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 від 29.02.1987 року.
2. Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу, а саме трудової книжки серії НОМЕР_2 від 26.01.1982 року.
Свої вимоги заявник ОСОБА_1 в мотивувальній частині заяви обгрунтовує наступними обставинами справи та нормами права:
- ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Заявник) є особою пенсійного віку та має право на призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України за наявності необхідного страхового стажу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загачьнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов 'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Позивач має трудову книжку колгоспника від 29.02.1987 року №505, а також трудову книжку серії НОМЕР_2 від 26.01.1982 року, якими підтверджується трудовий стаж Заявника, необхідний їй для призначення пенсії за віком.
Разом з тим, при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду У країни у Київській області із заявою про призначення пенсії виявилося, що дані Заявника у трудовій книжці колгоспника від 29.02.1987 року №505, а також трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 26.01.1982 року не відповідають паспортним даним Заявника.
Так, по-батькові Заявника згідно з паспортом « ОСОБА_2 », у той час як у трудовій книжці колгоспника від 29.02.1987 року №505, а також трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 26.01.1982 року зазначено « ОСОБА_3 ».
У зв'язку з наведеним, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було ухвалено рішення про відмову в призначенні пенсії від 18.04.2025 року №104550008960, в якому вказано, що необхідний страховий стаж відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 32 роки, у той час як Управлінням було зараховано Позивачу 27 років 3 місяці 16 днів страхового стажу.
Таким чином, у Заявника виникла необхідність звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності Заявнику правовстановлюючих документів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім 'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім 'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно п. 12 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про становлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Підтвердженням того, що по-батькові Заявника дійсно « ОСОБА_2 », а не « ОСОБА_3 » є інші особисті документи Заявника, а саме:
- паспорт Заявника серії НОМЕР_3 , виданий Кагарлицьким ГВГУ МВС України у Київській області 12.12.1997 року в якому по-батькові Заявника зазначено « ОСОБА_2 »;
- довідка про присвоєння ідентифікаційного номера від 14.10.1998 року, в якому по-батькові Заявника зазначено « ОСОБА_2 »;
- свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 13.04.1965 року, в якому по- батькові Заявника зазначено російською мовою « ОСОБА_4 », що українською мовою буде « ОСОБА_2 »;
- свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 03.08.1986 року, в якому по-батькові Заявника зазначено « ОСОБА_2 »;
- свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 від 05.03.1986 року, в якому по-батькові Заявника зазначено « ОСОБА_2 »;
- витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00016192288 від 13.01.2016 року, де по-батькові Заявника зазначено « ОСОБА_2 ».
Отже, в усіх документах Заявника її прізвище вказано « ОСОБА_2 », а тому в трудовій книжці та трудовій книжці колгоспника, які належать Заявнику, було помилково зазначено « ОСОБА_3 ».
При цьому, Заявник позбавлена в інший спосіб, крім судового, захистити своє право та отримати документ, який підтверджував би те, що зазначені вище трудові книжки дійсно належить Позивачу.
Втім, це не може бути законною підставою для позбавлення Заявника права на пенсію, а тому слід встановити юридичний факт належності Заявнику правовстановлюючих документів, а саме: трудової книжки колгоспника від 29.02.1987 року №505, а також трудової книжки серії НОМЕР_2 від 26.01.1982 року.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 315, 316, 318, 319 Цивільного процесуального кодексу України, - заявник в прохальній частині заяви просить задовольнити її вимоги.
16.05.2025 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно - справа № 368/695/25, провадження № 2 - о/368/44/25 .
23.05.2025 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 260, 293, 315, 316, 317, 318, 319 ЦПК України винесено ухвалу, на підставі якої відкрито провадження, призначено справу до судового слухання на 11 год. 00 хв. 02.07.2025 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 02.07.2025 року, заявник ОСОБА_1 вимоги, викладені в прохальній частині її заяви, - підтримала в повному обсязі, та просила їх задовольнити.
Заявник свої вимоги, викладені в прохальній частині заяви, - обгрунтовувала фактичними обставинами справи та нормами права, які зазначені в прохальній частині її заяви, та які судом наведено вище в повному обсязі, - в мотивувальній частині даного рішення.
Заявник вважала за можливе розглянути справу без участі заінтересованої особи.
В судове засідання, яке відбулося 02.07.2025 року, представник заінтересованої особи, - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, - не з'явився, хоча, - повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, що підтверджується матеріалами справи.
Суд, вислухавши заявника, дослідивши матеріали цивільного провадження, - приходить до висновку щодо задоволення вимог, викладених в прохальній частині заявника, - шляхом винесення судового рішення, як окремого процесуального документу, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі - Заявник), - є особою пенсійного віку та має право на призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України за наявності необхідного страхового стажу.
Згідно ч. 1, 2 ст. 24 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загачьнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов 'язкового державного соціального страхування.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Згідно 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Заявник ОСОБА_1 має трудову книжку колгоспника від 29.02.1987 року № 505, а також трудову книжку серії НОМЕР_2 від 26.01.1982 року, якими підтверджується трудовий стаж Заявника, необхідний їй для призначення пенсії за віком.
Разом з тим, при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії виявилося, що дані Заявника у трудовій книжці колгоспника від 29.02.1987 року №505, а також трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 26.01.1982 року, - не відповідають паспортним даним Заявника.
Так, по-батькові Заявника згідно з паспортом « ОСОБА_2 », у той час як у трудовій книжці колгоспника від 29.02.1987 року №505, а також трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 26.01.1982 року зазначено « ОСОБА_3 », що, на думку суду, - є помилкою, яка була допущена посадовоими особами, які заповнювали вищевказані правоустановчі документи.
У зв'язку з наведеним, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було ухвалено рішення про відмову в призначенні пенсії від 18.04.2025 року №104550008960, в якому вказано, що необхідний страховий стаж відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 32 роки, у той час як Управлінням було зараховано Позивачу 27 років 3 місяці 16 днів страхового стажу.
Таким чином, у Заявника виникло право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності Заявнику правовстановлюючих документів, адже без встановлення такого факту, - заявник позбавлена право на пенсійне забезпечення.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім 'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім 'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно п. 12 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про становлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Підтвердженням того, що по-батькові Заявника дійсно « ОСОБА_2 », а не « ОСОБА_3 » є інші особисті документи Заявника, які містяться в матеріалах справи, а саме:
- паспорт Заявника серії НОМЕР_3 , виданий Кагарлицьким ГВГУ МВС України у Київській області 12.12.1997 року в якому по-батькові Заявника зазначено « ОСОБА_2 »;
- довідка про присвоєння ідентифікаційного номера від 14.10.1998 року, в якому по-батькові Заявника зазначено « ОСОБА_2 »;
- свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 13.04.1965 року, в якому по- батькові Заявника зазначено російською мовою « ОСОБА_4 », що українською мовою буде « ОСОБА_2 »;
- свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 03.08.1986 року, в якому по-батькові Заявника зазначено « ОСОБА_2 »;
- свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 від 05.03.1986 року, в якому по-батькові Заявника зазначено « ОСОБА_2 »;
- витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00016192288 від 13.01.2016 року, де по-батькові Заявника зазначено « ОСОБА_2 ».
Отже, в усіх документах Заявника її прізвище вказано « ОСОБА_2 », а тому в трудовій книжці та трудовій книжці колгоспника, які належать Заявнику, було помилково, - посадовими особами, які заповнювали такі документи, - помилково зазначено « ОСОБА_3 ».
Слід зазначити, що Заявник позбавлена в інший спосіб, крім судового, захистити своє право та отримати документ, який підтверджував би те, що зазначені вище трудові книжки дійсно належить Позивачу.
Втім, це не може бути законною підставою для позбавлення Заявника права на пенсію, а тому слід встановити юридичний факт належності Заявнику правовстановлюючих документів, а саме:
- трудової книжки колгоспника від 29.02.1987 року №505;
- трудової книжки серії НОМЕР_2 від 26.01.1982 року.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Отже, залишається єдиний спосіб вирішення виниклої проблеми, - звернення до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, - встановлення належності певній фізичній особі правоустановлюючих документів.
Дане судове рішення є підставою для оформлення майнових або особистих немайнових прав громадян.
Судом лише встановлюється, що документ, виданий певній особі, в дійсності їй належить, але суд не вправі вносити виправлення у цей документ.
Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 4.15. глави 10, розділу 2 « Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», п. 7 ППВС України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, ч. 1 ст. 1221, ст. 1217, ст. 1261 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, п. 1 ч. 1 ст. 315, ч. 2 ст. 315, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа, - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, про встановлення факту належності правоустановлюючих документів, - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, - факт належності особі правоустановлюючих документів, а саме, - встановити факт, що правоустановлюючі документи у виді:
- трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 від 29.02.1987 року (колгоспний облік, форма № 76), видана колгосп «Маяк», Черняхівська сільська рада Кагарлицького району Київської області;
- трудової книжки серії НОМЕР_2 від 26.01.1982 року, -
- в дійсності видані та належать фізичній особі, - ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці місто Балхаш Карагандинської області, громадянці України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_3 , виданий 12 грудня 1997 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_7 ).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.
Суддя: Закаблук О.В.