Справа № 367/4769/25
Провадження №1-кп/367/827/2025
Іменем України
15 вересня 2025 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Ірпінь кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України
установив:
28 квітня 2025 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 березня 2025 року за №12025116040000036 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України, з доданими до нього документами.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на ризики - п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений та захисник залишили на розсуд суду клопотання прокурора.
Суд, вислухавши клопотання прокурора, приходить до наступного висновку.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені статтею 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час розгляду в суді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд констатує, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні умисного злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, враховується вік, стан здоров'я обвинуваченого, відсутність міцних соціальних зв'язків, постійного джерела доходу, а також негативну репутацію обвинуваченого, який був засуджений за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, одне з яких знаходиться на розгляді апеляційного суду, і, хоча обвинувачений і визнає свою провину, бажає захищати Батьківщину, але суд вважає наявними реальні ризики продовження протиправної поведінки у разі зміни запобіжного заходу, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, які не забезпечать належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 та не нададуть можливості уникнути вказаних ризиків, а тому суд вважає, що необхідно продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк два місяці.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення численних інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.
Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
При обранні запобіжного заходу також враховується та обставина, що будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції в судовому засіданні обвинуваченим не надано, інших даних щодо стану здоров'я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) не добуто, що свідчить про можливість тримання обвинуваченого ОСОБА_4 у місцях позбавлення волі.
Будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, судом не встановлено та стороною захисту в судовому засіданні не надано.
Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 178, 331, 372, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб з 15 вересня 2025 року по 13 листопада 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з моменту її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду, а обвинуваченим з моменту отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1