Справа № 365/594/25
Номер провадження: 2/365/387/25
іменем України
15 вересня 2025 року селище Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Кучерявої Л.М.
за участю секретаря судового засідання Матвієнко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
У липня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в особі директора Ґедзь О.В., через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», звернулося до Згурівського районного суду Київської області із вказаним вище позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики № 75442455 в розмірі 17929,16 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 БАНК») (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір позики № 75442455 (АНУЇТЕТ), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 8550,00 гривень строком на 64 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,6% в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписаний електронним підписом позичальника у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Того ж дня, на виконання умов договору позики, позикодавець передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 8550,00 гривень, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС». У договорі позики встановлено строк позики 64 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах надання грошових коштів у позику, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями. Підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Враховуючи умови Договору позики № 75442455 від 03.06.2021 та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 0,00 гривень, заборгованість останнього за договором позики складає 17929,16 гривень, з яких: 8550,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 9379,16 гривень - заборгованість за відсотками.
26 жовтня 2021 року ТОВ «1 БАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали Договір факторингу № 2610 від 26.10.2021, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, в тому числі за Договором позики № 75442455 від 03.06.2021.
03 квітня 2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, в тому числі за Договором позики № 75442455 від 03.06.2021. Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 до Договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 17929,16 гривень, з яких: 8550,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9379,16 гривень - сума заборгованості за відсотками.
Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М. своєю ухвалою від 15.07.2025 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановила сторонам відповідні строки для подання заяв по суті справи та призначила справу до розгляду, задовольнила клопотання про витребування доказів.
05 серпня 025 року на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребовувана судом інформація.
У відповідності до ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Будь-яких письмових заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
У судове засідання позивач не з'явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. У позовній заяві позивач просив розгляд справи проводити у відсутність представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечував. Додатково направляв заяви про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою його реєстрації та публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не направляв.
Відповідачем копію ухвали суду про відкриття провадження від 15.07.2025 та судові повістки про виклик в суд на 18.08.2025 та на 15.09.2025 отримано не було, конверти із вкладеннями повернулися до суду із відміткою поштового оператора «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала своє місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено пунктом 108, 109 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов'язання.
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
З досліджених письмових доказів судом встановлено, що 03.06.2021 ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 дистанційно, в електронній формі, з використанням ІТС, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписавши електронним підписом одноразовим ідентифікатором, уклали Договір позики (АНУЇТЕТ) № 75442455 (далі - Договір позики № 75442455 від 03.06.2021). Відповідно до п. 1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами договору строк (строк позики), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Пунктом 2 договору позики визначені основні параметри та умови позики, порядок і графік повернення позики та сплати процентів, а саме: сума позики - 8550,00 гривень; строк позики (строк договору) - 64 дні; процентна ставка (базова)/день - 1,6% (фіксована); дата надання позики - 03.06.2021; знижена процентна ставка/день (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) - 1,36%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину) - 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 10044,73%; орієнтовна загальна вартість позики - 13654,16 гривень. Пунктом 4 договору визначено, що проценти за цим договором нараховуються на залишок позики згідно графіка платежів за кожний день користування позикою, включаючи дати отримання та повернення. Підписанням цього договору позичальник підтвердив, зокрема, що ознайомився з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, а також те, що до моменту підписання цього договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позику (далі - Правила) (а.с. 8-9 ).
Пунктами 6.5. та 6.7. Правил визначено, що повернення суми позики і процентів за користування нею здійснюється позичальником шляхом внесення чергового ануїтетного платежу в розмірі та в строки, передбачені графіком платежів. Ануїтетний платіж включає в себе частину суми позики та проценти за користування позикою. У разі невнесення чергового ануїтетного платежу, до складу якого входить частина позики, позичальнику на таку частину позики нараховується процентна ставка у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем сплати такого ануїтетного платежу, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів по кожному подібному ануїтетному платежу. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування (а.с. 10-30).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Таким чином, підписаний в електронній формі Договір позики № 75442455 від 03.06.2021 на умовах, викладених у ньому, та у спосіб, визначений законом, адже такий договір містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором CFG6CQAB6m відповідача ОСОБА_1 , що прирівнюється до власноручного підпису позичальника, повністю відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідача на укладання договору на погоджених умовах.
Підписання відповідачем Договору позики № 75442455 від 03.06.2021, свідчить про те, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, що відповідає положенням статті 638 ЦК України.
Частиною першою ст. 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, висуваючи вимогу про стягнення заборгованості за договором позики позикодавець зобов'язаний довести належними, допустимими, достовірними та, у своїй сукупності і взаємозв'язку, достатніми доказами наявність такої заборгованості, зокрема, факт надання та отримання грошових коштів, а також розмір заборгованості.
На підтвердження виконання первісним кредитором ТОВ «1 БАНК» умов Договору позики № 75442455 від 03.06.2021 позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» надає копію платіжної інструкції від 03.06.2021 на переказ коштів в сумі 8550,00 на платіжний інструмент НОМЕР_1 та довідку про підтвердження прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 БАНК» відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 БАНК» та завершення наступної платіжної операції: дата 03.06.2021; номер платежу e2426f47-3704-40a4-99f5-266a336f535d; сума 8550,00 гривень; отримувач Брязгун Роман - ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а.с. 33-35).
Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц) неодноразово зазначав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Зокрема, належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором/договором позики можуть бути виписки за картковими рахунками (по кредитному договору).
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Із інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 15.07.2025 в частині витребування доказів за клопотанням позивача, вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . Із виписки за договором № б/н за період 03.06.2021-06.06.2021 вбачається, що 03.06.2021 було здійснено зарахування коштів на картку № НОМЕР_3 в сумі 8550,00 гривень (а.с. 143-144).
З досліджених доказів вбачається, що позивачем доведено факт надання та отримання відповідачем грошових коштів, відповідно до умов Договору позики № 75442455 від 03.06.2021.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із розрахунку заборгованості за Договором позики № 75442455 від 03.06.2021 вбачається, що первісним кредитором ТОВ «1 БАНК» у період з 03.06.2021 по 17.08.2021 здійснювало щоденне нарахування процентів за користування кредитними коштами та станом на 26.10.2021 за ОСОБА_1 рахується непогашена заборгованість у загальному розмірі 17929,16 гривень, з яких: 8550,00 гривень - заборгованість за тілом позики; 9379,16 гривень - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами (а.с. 37-39).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Тобто, відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Судом встановлено, що 26.10.2021 між ТОВ «1 БАНК» (клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ»(фактор) укладено Договір факторингу № 2610, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей в розмірі портфеля заборгованостей. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованостей відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру заборгованостей (з одночасною передачею Реєстру заборгованостей в електронному вигляді), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписані сторонами Акти прийому-передачі Реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невід'ємними частинами цього договору (а.с. 40-52).
26 жовтня 2021 року між ТОВ «1 БАНК» (клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ»(фактор) підписано Акт прийому-передачі Реєстру заборгованостей за Договором факторингу № 2610 від «26» жовтня 2021 року, Акт прийому-передачі інформації згідно Реєстру заборгованості в електронному вигляді за Договором факторингу № 2610 від «26» жовтня 2021 року та Реєстр прав вимог № 2 від 26 жовтня 2021 року, згідно якого клієнт відступив факторові право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за Договором позики № 75442455 від 03.06.2021 у загальному розмірі 17929,16 гривень, з яких: 8550,00 гривень - заборгованість за тілом позики; 9379,16 гривень - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами (а.с. 53, 55, 56-58).
03 квітня 2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» (клієнт) та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (фактор) укладено Договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей в розмірі портфеля заборгованостей. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованостей відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру заборгованостей (з одночасною передачею Реєстру заборгованостей в електронному вигляді), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписані сторонами Акти прийому-передачі Реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невід'ємними частинами цього договору (а.с. 64-78).
03 квітня 2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ»(клієнт) та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (фактор) підписано Акт прийому-передачі Реєстру заборгованостей за Договором факторингу № 030423-ФК від «03» квітня 2023 року, Акт прийому-передачі інформації згідно Реєстру заборгованості в електронному вигляді за Договором факторингу № 030423-ФК від «03» квітня 2023 року та Реєстр заборгованості від 03.04.2023, згідно якого клієнт відступив факторові право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за Договором позики № 75442455 від 03.06.2021 у загальному розмірі 17929,16 гривень, з яких: 8550,00 гривень - заборгованість за тілом позики; 9379,16 гривень - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами (а.с. 79, 80, 82-84).
Таким чином, позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за спірним договором позики у загальному розмірі 17929,16 гривень, з яких: 8550,00 гривень - заборгованість за тілом позики; 9379,16 гривень - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, що відповідає розрахунку заборгованості ТОВ «1 БАНК».
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов'язання згідно з умовами Договору позики № 75442455 від 03.06.2021, що призвело до виникнення кредитної заборгованості. Право вимоги до ОСОБА_1 у позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за Договором позики № 75442455 від 03.06.2021 виникло на підставі Договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023. Відповідач ОСОБА_1 своїх заперечень щодо позовних вимог, а також належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, не надав.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу ( п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
У позовній заяві позивач вказав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які складаються з судового збору у сумі 2422,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 гривень, які він поніс у зв'язку з розглядом справи.
Сплата позивачем судового збору в сумі 2422,40 гривень при поданні позову підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 30.06.2025 № 579936813.1 (а.с. 114).
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надає: копію договору про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024, укладеного між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та Адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною (а.с. 91-98); копію Витягу з Акту № 13-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 16.05.2025 за Договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від «01» листопада 2024 року на суму 3500,00 гривень (а.с. 99); платіжну інструкцію № 579934714.1 від 19.05.2025 на оплату отриманої правничої допомоги від 16.05.2025 за Договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024 (а.с. 100).
Суд враховує постанову Верховного Суду від 13.03.2025 по справі № 275/150/22 згідно з якою, суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог співмірності витрат зі складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Відповідач ОСОБА_1 клопотання із обґрунтуванням недотримання вимог співмірності витрат зі складністю справи, обсягом і часом виконання робіт до суду не подав, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які, з урахуванням п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність на підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 гривень, які він поніс у зв'язку з розглядом справи.
Керуючись ст. 205, 207, 512, 513, 514, 515, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247, 273, 274, 280, 281, 282, 284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за Договором позики № 75442455 від 03.06.2021 у загальному розмірі 17929 (сімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 16 копійок, з яких: 8550 (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9379 (дев'ять тисяч триста сімдесят дев'ять) гривень 16 копійок - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», адреса місцезнаходження: вулиця Стельмаха Михайла, будинок 9А, офіс 204, місто Ірпінь, Київська область, 08200; код ЄДРПОУ 43311346.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуюча суддя Л.М. Кучерява