"15" вересня 2025 р. Справа № 363/4733/25
15 вересня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши матеріали, які надійшли до суду з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, адреса реєстрації та місця проживання:
АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП,
27.07.2025, приблизно о 17:37, громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи вдома АДРЕСА_1 , вчинив відносно брата ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: виражався нецензурною, лексикою чим завдав шкоди психологічному здоров'ю, за що, з урахуванням повторності вчинення протягом року правопорушення, передбачена адміністративна відповідальність згідно частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №852409, який був складений у присутності ОСОБА_1 та ним підписаний, без будь-яких зауважень; довідкою заступника начальника управління поліції - начальника СВ Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Д. Голодников, у якій зазначено про відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливість, у зв'язку з цим, внесення відповідної інформації до ЄРДР; рапортом старшого інспектора чергового Вишгородського РУП ГУНП в Київський області про отримання повідомлення про вчинення адміністративного порушення «Домашнє насильство», заявником якого є ОСОБА_2 щодо вчинення його братом - ОСОБА_3 насильства в сім'ї; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 вчинив відносного нього домашнє насильство психологічного характеру, а саме: виражався нецензурною лексикою та погрожував; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; витягом з ІПС МВС України «Армор»; постановою Вишгородського районного суду Київської області від 15.11.2024 у справі №363/5943/24, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП; копією паспорту громадянина України ОСОБА_1 ; військовим квитком громадянина ОСОБА_2 ; заявою
ОСОБА_1 , у якій зазначає, що провину у вчинення адміністративного правопорушення не визнає.
У судові засідання, призначені на 02.09.2025 та 15.09.2025, ОСОБА_1 не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання повідомлення про його виклик до суду на номер мобільного телефону, зазначений у письмових поясненнях та у заяві ОСОБА_1 від 27.07.2025 про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення, а також, шляхом надсилання судових повісток про його виклик до суду засобами поштового зв'язку. Крім цього, уся інформація щодо цього судового провадження міститься на сайті «Судова влада України» та ОСОБА_1 достовірно було відомо про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, а також як убачається з протоколу та заяви, він повідомлений, що розгляд справи відбудеться у Вишгородському районному суді Київської області, станом розгляду справи не цікавилися, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім цього, у судові засідання викликався потерпілий у справі про адміністративне правопорушення - ОСОБА_2 , при цьому до суду не з'явився але надіслав заяви про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що перебуває на лікування, про що долучено медичні документи.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що відповідно до статті 268 КУпАП його присутність під час розгляду справи не є обов'язковою, строк розгляду справи, встановлений частиною другою статті 277 КУпАП, вжиті судом заходи для забезпечення його участі під час розгляду справи та спростування обставин, викладених у протоколі, проте до суду не з'явився, поважності причин неявки не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 за наявними матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, вважає доведеним факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачених частиною третьою статті 173-2 КУпАП, з таких підстав.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із частиною третьою статті 173-2 КУпАП (у редакції чинній з 19.12.2024), повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Так, як убачається із постанови Вишгородського районного суду Київської області від 15.11.2024 у справі №363/5943/24, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою
статті 173-2 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП (у редакції, чинній до 19.12.2024), було передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно диспозиції частини першої 173-2 КУпАП (у чинній редакції) встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно із статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність, а також те, що ОСОБА_1 притягався до відповідальності за частинами першою статті 173-2 КУпАП протягом року, суд вважає за доцільне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу, у межах визначених санкцією частини третьої статті 173-2 КУпАП, у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 173-2, 276-279, 280, 283-285, 289КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених
статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя О.П. Лукач