"12" вересня 2025 р. Справа № 363/4542/25
(ЗАОЧНЕ)
12 вересня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Шубочкіної Т.В., за участі секретаря судових засідань Воронюк А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.05.2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1024589. Проте відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин, ст. 526, 527 ЦК України. 23.07.2024, згідно умов договору факторингу №2307-24, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №1024589 від 15.05.2023 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача. Згідно з додатком до договору факторингу, сума боргу перед новим кредитором, становить 25 710,24 грн, з яких: 13 500 грн заборгованість за тілом кредиту; 12 210,25 грн заборгованість за відсотками. У зв'язку з порушеннями відповідачем умов кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, направлено досудову вимогу із зазначенням інформації про порядок погашення заборгованості по кредитному договору. Незважаючи на це, позичальник не виконав свого обов'язку. За вказаних обставини, позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з даним позовом.
Згідно правил частини шостої статті 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог статті 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 11.08.2025 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Так, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу направлено рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням. Згідно рекомендованого повідомлення та трекінгу сайту "Укрпошта" за номером 0601183418363 відправлення було вручено 06.09.2025 року.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву. Відзив на позов надано до суду не було.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із розглядом справи за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.
Судом з'ясовано, що між Товариством "Слон Кредит" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №1024589 від 15.05.2023.
За умовами договору Товариство "Слон Кредит" надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені цим договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 13 500,00 грн., строк кредиту - 366 днів, кінцевий термін повернення - 15.05.2024 р. (включно), детальні терміни повернення кадету зазначені у графіку платежів, який є додатком № 1 до договору, тип процентної ставки - фіксована, процента ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 0%, за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 138,00% річних. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): у розмірі: 13 500,00 грн. - за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
Товариство "Слон Кредит" перерахувало грошові кошти у розмір 13 500,00 на користь ОСОБА_1 , транзакції в системі iPay.ua - 237947286.
Зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту №1024589 від 15.05.2023 року ОСОБА_1 належним чином не виконував, внаслідок чого у нього станом на 15.05.2024 р. виникла заборгованість у розмірі 25 710,24 грн, з яких: 13 500 грн заборгованість за тілом кредиту; 12 210,25 грн заборгованість за відсотками.
Доказів, які б спростовували наведені обставини, відповідач не подав.
Між Товариством "Діджи Фінанс" та Товариством "Слон Кредит" укладено договір факторингу № 2307-24 від 23.07.2024 р., за умовами якого друге відступило першому право вимоги за, зокрема, договором про надання споживчого кредиту №1024589 від 15.05.2023.
Відповідно до частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 1080 Цивільного кодексу України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Таким чином Товариство "Діджи Фінанс" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № №1024589 від 15.05.2023 р.
Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтями 526, 1054 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Свій обов'язок з повернення кредиту, сплати відсотків у встановлений у договорі строк відповідач не виконав, у зв'язку із чим суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та доведеними.
Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем не надано і судом не встановлено.
Аналізуючи зазначені норми права та встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "Діджи Фінанс" як набувача права вимоги до боржника на підставі Договору факторингу № 2307-24 від 23.07.2024 заборгованості за кредитом.
Оскільки позов задоволено, в відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідачки понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп та 6 000 грн витрат на правничу допомогу, що підтверджено документально.
Керуючись статтями ст.141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, на підставі ст. 525, 526 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором за №1024589 від 15.05.2023 року в розмірі 25 710 (дванадцять п'ять тисяч сімсот десять) гривень 25 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійокта витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ: 42649746, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В. Шубочкіна