"12" вересня 2025 р. Справа № 363/5345/25
12 вересня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., вирішуючи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» питання про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ,-
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальної Компанії «Нафтогаз України» Савельєва В.Ю. звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
У видачі судового наказу слід відмовити, виходячи з наступного.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Разом з тим, відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ в Україні з 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
Згідно з абзацом 5 частини другої статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, постачальнику природного газу забороняється здійснювати будь-які дії щодо примусу побутового споживача до оплати заборгованості (у тому числі включати заборгованість у рахунок на оплату, подавати судові позови, проводити стягнення заборгованості у примусовому порядку, вчиняти заходи з припинення газопостачання у зв'язку з наявністю заборгованості тощо), яка врегульовується відповідно до абзацу другого частини третьої статті 2 цього Закону.
Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 2 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» постачальникам природного газу компенсуються заборгованість побутових споживачів, що врегульовується згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
При таких обставинах, враховуючи те, що Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» встановлено заборону здійснювати дії щодо примусу побутового споживача до оплати заборгованості, яка компенсується постачальникам природного газу згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а до заяви документів, на підтвердження того, що заборгованість, яку просить стягнути заявник не відноситься до заборгованості, яка компенсується постачальникам природного газу згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», не надано, суд вбачає відсутність виникнення права безспірної грошової вимоги до споживача ОСОБА_1 , у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Частиною першою статті 166 ЦПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до частини другої статті 164ЦПК України уразі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 165, 166 ЦПК України, суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальній Компанії «Нафтогаз України» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити, що за ч.1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.Б. Баличева