Справа № 361/5820/25
Провадження № 2-о/361/131/25
21.07.25
21 липня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі -
головуючої судді - Писанець Н.В.,
при секретарі - Михальовій К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Броварського міськрайонного суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління пенсійного фонду України у Київській області про встановлення факту належності документу,-
Заявник у травні 2025 року звернулась до суду із заявою, в якій просила встановити факт належності їй трудової книжки.
Заява мотивована тим, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» у визначений законом час, заявник досягла віку для отримання трудової пенсії, тому розпочала підготовку документів, що підтверджують її трудовий та страховий стаж для подачі до Пенсійного фонду з метою отримання пенсії за віком в подальшому.
Рішенням від 21.02.2025 р. заявнику було відмовлено у призначенні пенсії за віком на підставі ст.26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як виявилось, за доданими документами до страхового стажу не враховано період діяльності згідно трудової книжки від 29.07.1983 НОМЕР_1 , оскільки « ОСОБА_2 », не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » згідно свідоцтва про шлюб від 17.03.1990 № НОМЕР_2 .
За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди навчання з 01.09.1980 по 22.07.1983 згідно диплому від 23.07.1983 № НОМЕР_3 , та з 01.09.1985 по 28.02.1987 згідно диплому від 28.02.1987 № НОМЕР_4 , оскільки прізвища « ОСОБА_4 » (українською) та « ОСОБА_2 » (російською) не відповідають свідоцтвам про шлюб « ОСОБА_5 » згідно свідоцтва про шлюб від 28.11.2024 № НОМЕР_5 та « ОСОБА_5 » згідно свідоцтва про шлюб від 28.11.2024 № НОМЕР_6 та « ОСОБА_6 » згідно свідоцтва про шлюб від 17.03.1990 № НОМЕР_2 .
Ухвалою суду від 26.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено судове засідання.
Заявник в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представники заінтересованої особи в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Вивчивши зміст заяви та письмові докази, що містяться у матеріалах провадження, судом встановлено наступне.
Заявник ОСОБА_7 є уродженою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьки - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 18.12.1987 року.
Після здобуття професійно-технічної освіти, їй було видано диплом від 23.07.1983 року НОМЕР_8 , у якому було допущено помилку у написанні прізвища заявника - « ОСОБА_4 ».
28.02.1987 року заявниця отримала диплом № НОМЕР_4 , у якому також допущено помилку та вказано її прізвище - « ОСОБА_4 ».
Трудова книжка Серії НОМЕР_1 , заповнена 29.07.1983 року російською мовою на ім'я « ОСОБА_11 » також вже містила помилку у написанні прізвища заявника.
Після зміни прізвища заявника у зв'язку із укладенням шлюбу на « ОСОБА_12 » та українською - « ОСОБА_13 », у вищевказану трудову книжку вносились відповідні зміни та зазначались підстави для таких змін.
Відповідно доп.1Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.
Відповідно доп.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів.
Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Згідно з п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Судом встановлено, що із наданої заявником трудової книжки вбачається, що на першій сторінці записано кілька прізвищ заявника - « ОСОБА_2 », « ОСОБА_12 » та « ОСОБА_13 », що зумовило необхідність звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності трудової книжки.
Згідно ч.3 ст.48 Кодексу законів про працюУкраїни працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після початку проходження стажування.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27квітня 1993року №301«Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.
Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійнезабезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При таких обставинах, судом встановлено про те, що заявником було доведено та не викликає сумніву факт належності трудової книжки Серії НОМЕР_1 , яка заповнена 29.07.1983 року та видана на ім'я - російською мовою « ОСОБА_2 » закреслено, нижче написано « ОСОБА_12 » перекреслено, нижче записано « ОСОБА_13 », дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_9 .
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Як зазначено у пункті 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно п.12 постанови пленуму Верховного Суду України від31.03.1995року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Згідно роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Згідно частини1 статті 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Судом встановлено, що метою встановлення факту належності заявнику трудової книжки є необхідність в оформленні передбаченого законом державного пенсійного забезпечення.
Також, наданим експертним висновком на запит заявниці встановлено, що у наданих для експертного дослідження документах (свідоцтво про шлюб, дипломи, трудова книжка) записи дошлюбного прізвища заявниці є ідентичними.
Приймаючи до уваги те, що заявник позбавлений можливості в іншому, ніж у судовому порядку встановити факт належності трудової книжки, суд приходить до висновку, що надані заявником докази є належними, допустимими, достовірними, а в своїй сукупності достатніми для задоволення даної заяви.
Керуючись ст.ст. 263, 265, 293 - 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління пенсійного фонду України у Київській області про встановлення факту належності документу - задовольнити.
Встановити юридичний факт, а саме - що трудова книжка Серії НОМЕР_1 , заповнена 29.07.1983 року, диплом про навчання від 23.07.1983 року НОМЕР_8 , диплом про навчання від 28.02.1987 року № НОМЕР_4 належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_9 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, через суд першої інстанції, протягом 30-ти днів після його проголошення.
Суддя Писанець Н.В.