Справа № 357/6374/25
Провадження № 2/357/3538/25
09 вересня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,
за участю:
представник відповідача - адвокат Кучерук М.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
28.04.2025 позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Михайленка Дмитра Валерійовича, звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь: 1) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 20 000 грн щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття; 2) кошти на особисте утримання позивача у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною трьох років.
В обґрунтування позову вказано, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, до суду спрямована позовна заява про його розірвання. Від спільного проживання сторони мають доньку сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 10.11.2023 позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років. Після припинення спільного проживання, дитина проживає разом з позивачем та знаходить на повному її утриманні. З відповідачем не досягнуто згоди щодо розміру аліментів, які він має сплачувати на утримання дитини та дружини, тому позивач звернулась до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
08.05.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у відкритому судовому засіданні 05.06.2025.
05.06.2025 ухвалою суду відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі.
14.07.2025 на адресу суду від ОСОБА_2 , який діє через свого представника - адвоката Кучерука Максима Васильовича, надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач за призовом під час мобілізації проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Його дохід складається із грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпеченні за участь в безпосередніх бойових діях та одноразових виплат. Відповідач має стабільне грошове забезпечення, водночас додаткова винагорода на період воєнного стану нараховується не завжди, та в поодиноких випадках нараховується одноразова виплата. Відповідач розуміє, що позивач не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та те, що дитина повинна зростати в належних умовах та має бути достатньо забезпечена всім необхідним для її розвитку, тому відповідач за власним бажанням сплачує щомісяця аліменти позивачу у розмірі 20 000 грн. Відповідач не заперечує стягнення аліментів на дитину до досягнення нею повноліття у розмірі 10 000 грн та стягнення на утримання дружини до досягнення трирічного віку дитини у розмірі 5 000 грн, що не перевищує 50 відсотків його грошового забезпечення. Просить поновити строк подання відзиву та задовольнити позов частково.
15.07.2025 в судовому засіданні суд на місці ухвалив поновити відповідачу строк на подання відзиву та приєднав до матеріалів справи даний відзив.
09.09.2025 представник позивача - адвокат Михайленко Д.В. не під'єднався через відеозв'язок під час судового розгляду на підставі ухвали суду. В матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Кучерук М.В., позов визнач частково. Пояснив, що виплати відповідача за безпосередню участь у бойових діях не є постійним доходом, тому щомісячні утримання аліментів у розмірі 30 000 грн є завищеними. Вказує, що позивач мала право пред'явити позов у частці від доходу відповідача, однак не зробила цього. Отже аліментів в твердій грошовій формі в розмірі 10 000 грн щомісячно на утримання дитини та 5 000 грн на утримання матері за судовою практикою є достатнім розміром. Вказав, що 21.08.2025 було рішення суду про розірвання шлюбу між сторонами. Відповідач перераховував позивачу кошти в розмірі 20 000 грн щомісяця з урахуванням необхідності позивача винаймати житло, але наразі позивач має вже нову родину. Угоди між сторонами про сплату відповідачем 20 000 грн щомісяця не було. В селі Потіївка будинок належить батькам відповідача. Просив розглянути можливість перейти на частку від доходу, при цьому підтвердив, що не звертався з такою пропозицією до позивача та її адвоката.
Вислухавши позицію представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
З 20.06.2023 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 21.08.2025 у справі № 760/4212/25.
Від спільного проживання сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 2305.
Згідно з довідкою № 3009-7001896102 від 28.09.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (законний представник ОСОБА_1 ) взята на облік як внутрішньо переміщена особа та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1349604 від 05.05.2025, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з довідкою форми 5 № 2496/1/16/551 від 14.05.2025, наказу в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 126 від 19.04.2025, молодший сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 та з 19.04.2025 приступив до виконання службових обов'язків на посаді водія-електрика групи радіоелектронної боротьби 1 загону спеціальних операцій в/ч НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_3 № 1837/32/21/70 від 08.04.2025, грошове забезпечення відповідача за період з квітня 2023 року по березень 2025 року складає 1 884 023,73 грн, в тому числі:
910 714,98 грн - грошове забезпечення;
836 167,15 грн - додаткова винагорода за липень 2023 - вересень 2024 року та січень-лютий 2025 року;
156 188,15 грн - одноразові виплати за вересень 2023 року, травень 2024 року та лютий 2025 року.
Відповідачем надано довідку в/ч НОМЕР_1 № 3/15/110 від 11.07.2025, відповідно до якої грошове забезпечення відповідача за період з квітня 2025 по червень 2025 року складає 184 560,79 грн, в тому числі:
98 018,58 грн - грошове забезпечення за квітень-червень 2025 року;
49 612,91 грн - додаткова винагорода за квітень-травень 2025 року;
39 124,78 грн - одноразова виплата за червень 2025 року.
В матеріалах справи містяться квитанції про переказ особистих коштів ОСОБА_2 на рахунок НОМЕР_4 : 04.05.2025 - 20 000 грн; 06.07.2025 - 20 000 грн. А також наявна квитанція АТ КБ «ПриватБанк» про переказ 05.06.2025 ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_1 коштів у розмірі 20 000 грн.
При вирішенні справи суд зазначає наступне.
Статтею 51 Конституції України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
У відповідності до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України) .
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припала на дитину, яка досягла повноліття.
Положеннями ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
При визначенні розміру аліментів суд також враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
За вказаною вище правовою нормою законодавцем передбачено загальне правило про стягнення аліментів на утримання однієї дитини у розмірі 1/4 частки доходу платника аліментів.
Суд зазначає, що положення ч. 5 ст. 183 СК України вирішує умови стягнення аліментів у наказному провадженні. Інститут наказного провадження спрямований на вирішення справ, що носять безспірний характер, тому вказана норма містить орієнтир розміру аліментів, який може вважатися безспірним і мінімальним, при цьому в позовному провадженні розмір аліментів визначається судом на підставі поданих сторонами у справі доказів.
Судом в межах розгляду даного спору встановлено, що відповідач проходить військову службу та його дохід складається із грошового забезпечення, додаткових видів грошового забезпечення за участь в безпосередніх бойових діях та одноразових виплат.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначається Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцями Збройних Сил України та деякими іншими особами, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018.
Так, відповідно до п. 2 Порядку, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Відповідно до п. 2 розділу XXXIV Порядку визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Отже додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення та не мають постійного характеру, що додатково підтверджується довідками про грошове забезпечення відповідача (наприклад, грошове забезпечення відповідача за червень 2025 року становить 39 124,78 грн, а отже 1/4 частка від вказаної суми становитиме 9 781,20 грн).
Згідно вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, наявність визначеного законом обов'язку обох батьків утримувати власну дитину та відсутність домовленості (договору) між сторонами (батьками) про утримання доньки ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн, починаючи з 28.04.2025 і до досягнення дитиною повноліття, що орієнтовно буде відповідати 1/4 частці доходу (щомісячного грошового забезпечення) відповідача, а також не порушить право неповнолітньої ОСОБА_4 на гідний рівень життя, виходячи з фактичних обставин даної справи.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та встановлені обставини, суд також вважає за необхідне частково задовольнити вимогу позивача про стягнення коштів на її особисте утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн, починаючи з 28.04.2025 і до досягнення донькою ОСОБА_4 трьохрічного віку.
Слід зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).
З огляду на вказане, пропозицію представника відповідача щодо розгляду можливості перейти на частку від доходу відповідача, враховуючи при цьому позицію відповідача у відзиві на позовну заяву, суд відхиляє.
На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору на користь держави.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача належить стягнути судовий збір в дохід держави за подання даного позову в розмірі 1 211,20 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн, починаючи з 28.04.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно кошти на її особисте утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн, починаючи з 28.04.2025 і до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.
Оскільки в судовому засіданні підписано лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст складено 15.09.2025.
Суддя А. Ю. Цуранов