Справа № 751/5650/25 Головуючий у 1 інстанції Топіха Р. М.
Провадження № 33/4823/751/25
Категорія - - ч.1 ст.130 КУпАП
15 вересня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Сльозки А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сльозки А.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 17 червня 2025 року, о 14 год 13 хв, у місті Чернігові, по вул. Громадська, 66, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Citroen C5», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», або у лікаря-нарколога у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Сльозка А.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження по справі закрити. Посилається на те, що відмова поліцейського у забезпеченні ОСОБА_1 правової допомоги, шляхом залучення захисника, є грубим порушенням законодавства, а зібрані докази є недопустимими, що в свою чергу свідчать про недоведеність вини особи. Вказує на порушення прав ОСОБА_1 , оскільки поліцейські на прохання останнього не забезпечили присутність двох свідків під час проходження огляду на стан сп'яніння. Зазначає, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 поліцейські зупинили без будь-яких правових підстав для цього. Вказує, що з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що під час спілкування з поліцейськими у водія були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння. Апелянт, посилаючись на ст.62 Конституції України, наголошує, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 364655 від 17.06.2025, ОСОБА_1 , 17 червня 2025 року, о 14 год 13 хв, у місті Чернігові, по вул. Громадська, 66, керував транспортним засобом «Citroen C5», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», або у лікаря-нарколога у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.3).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Як убачається з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, автомобіль марки «Citroen C5», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався під керуванням ОСОБА_1 . Після того, як транспортний засіб зупинився, працівник патрульної поліції підійшов до водія та повідомив, що надійшла інформація про те, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Під час перевірки документів було встановлено відсутність у водія страхового полісу. У подальшому поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що вбачає у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, та неодноразово пропонував пройти огляд на місці зупинки або в закладі охорони здоров'я. ОСОБА_1 від проходження огляду без протоколу затримання відмовився та просив повідомити йому, з якої причини поліцейський підійшов до автомобіля. Поліцейський роз'яснив водію його права, у тому числі право на правову допомогу, а також наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, та склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відмова ОСОБА_1 від виконання вимоги поліцейських пройти медичний огляд була очевидною. Він затягував час, прямо не відповідав на запитання, отже свого обов'язку пройти огляд на стан сп'яніння як водій не виконав.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, не заслуговує на увагу, оскільки поведінка водія свідчить про протилежне, а саме, що він будь-яким чином намагався уникнути огляду на стан сп'яніння, що правильно розцінено працівниками поліції, як відмова останнього від проведення огляду.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Посилання апелянта на незаконність зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та не впливає на причину зупинки. Також, як убачається з відеозапису, підставою зупинки було повідомлення про те, що водій керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, на даний час діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби.
Доводи апелянта про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, не заслуговують на увагу, так як вони спростовуються відеозаписом події, згідно яких у ОСОБА_1 були очевидними такі ознаки алкогольного сп'яніння як виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Запах алкоголю з ротової порожнини відеокамера не передає, проте на наявність такої ознаки вказав поліцейський.
Крім того, виявлені поліцейським у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, були вказані в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Також не є слушними посилання в апеляційній скарзі на те, що поліцейськими не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, оскільки працівником поліції під відеозапис було роз'яснено водію його права, як особи яка притягається до адміністративної відповідальності, що передбачені ст.268 КУпАП, зокрема, про його право користуватися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, та він не був позбавлений можливості скористатися правовою допомогою.
Крім того, відсутність захисника при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про порушення права ОСОБА_1 на захист, оскільки під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення не вирішується питання про його адміністративну відповідальність, а лише фіксується факт правопорушення, висновок щодо якого вправі зробити суд.
Більш того, ОСОБА_1 у повній мірі використав своє право на захист, при розгляді справи місцевим та апеляційним судом скористався послугами захисника - адвоката Сльозки А.В., який протягом усього часу судового розгляду здійснював його юридичний захист.
Твердження апелянта, що огляд на стан сп'яніння було проведено без участі свідків, не ґрунтується на Законі та спростовується вимогами ч.2 ст.266 КУпАП, згідно з якою під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Враховуючи наявність відеозапису з нагрудної камери поліцейського, присутність свідків у даному випадку не потрібна.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова місцевого суду відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу захисника Сльозки А.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний