15.09.25
22-ц/812/1338/25
Миколаївський апеляційний суд
Справа №486/256/25
Провадження № 22-ц/812/1338/25
15 вересня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Яворської Ж.М.
суддів: Базовкіної Т.М.,
Царюк Л.М.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 травня 2025 року ухвалене у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів, часткове звільнення від заборгованості зі сплати аліментів та стягнення аліментів
Рішенням Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 травня 2025 року задоволено позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів, часткове звільнення від заборгованості зі сплати аліментів та стягнення аліментів.
Припинено стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які стягуються на підставі рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03 листопада 2017 року.
Звільнено ОСОБА_2 від заборгованості зі сплати аліментів, що утворилася з 16 грудня 2022 року та яка була нарахована ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа виданого Южноукраїнським міським судом Миколаївської області від 23 листопада 2017 року у справі 486/997/17.
Відкликано з виконання виконавчий лист № 486/997/17 виданий Южноукраїнським міським судом Миколаївської області у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки всіх видів її заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісяця, починаючи з 07 лютого 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2422 грн. 40 коп. судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 25 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для сплати судового збору у розмірі 1816 грн.
Згідно зі ст. ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності змагальності та диспозитивності.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
Відповідно до ст.ст. 185, 357 ЦПК України в разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху була направлена ОСОБА_1 на її адресу: АДРЕСА_1 , яка зазначена останньою в апеляційній скарзі.
Однак, до апеляційного суду повернулись конверти з відміткою про причини повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Крім того, повторно Миколаївським апеляційним судом було направлено копію ухвали про залишення без руху вищевказану адресу, однак, до апеляційного суду повернулись конверти з відміткою про причини повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Станом на 15 вересня 2025 року вимоги ухвали суду не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто.
Апелянт, надіславши 18 червня 2025 року апеляційну скаргу, протягом тривалого часу не виявляє належної зацікавленості у розгляді справи, що вказує на відсутність зацікавленості у вирішенні спору по суті.
Як роз'яснено у пунктах 2,3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17 жовтня 2014 року "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення", строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість цих строків, суду необхідно враховувати принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У визначений судом термін, недоліки апеляційної скарги не усунуто, апелянт до апеляційного суду зі зверненнями щодо розгляду апеляційної скарги не звертався, рухом справи не цікавився, що свідчить про зловживання ним своїми правами та втрату інтересу до своєї апеляційної скарги, що в свою чергу тягне порушення принципу розумності строків, дотримання якого є однією з найважливіших критерій справедливого судочинства.
Враховуючи викладене та зважаючи на невиконання особою, яка бере участь у справі свого процесуального обов'язку, що впливає на розгляд справи протягом розумного строку, враховуючи те, що апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції 23 червня 2025 року, станом на 15 вересня 2025 року недоліки апеляційної скарги не усунуто, апеляційну скаргу необхідно вважати неподаною та повернути.
Крім того, суд роз'яснює, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Таким чином, повернення апеляційної скарги не є перешкодою в реалізації права апеляційного оскарження рішення суду, передбаченого ст.17 ЦПК України та п.8 ч.1 ст.129 Конституції України.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 травня 2025 року ухвалене у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів, часткове звільнення від заборгованості зі сплати аліментів та стягнення аліментів вважати неподаною і повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє апелянта можливості подати апеляційну скаргу повторно, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і з цього часу протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.М. Базовкіна
Л.М. Царюк