Справа № 461/3904/25 Головуючий у 1 інстанції: Мироненко Л. Д.
Провадження № 33/811/944/25 Доповідач: Галапац І. І.
12 вересня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу представника Львівської митниці Лубоцького Б.І. на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 03 червня 2025 року,
з участю правопорушника - ОСОБА_1 ,
представника митниці - Зирянова О.Ю.
цією постановою ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, за малозначністю на підставі ст. 22 КУпАП, та оголошено йому усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 481 МК України - закрито.
Згідно постанови судді, 15 квітня 2025 року о 23:08:30 год., в зону митного контролю по смузі руху «червоний коридор» пункту пропуску «Краківець Корчова» митного поста «Краковець» Львівської митниці, в напрямку «в'їзд в Україну» в'їхав вантажний автомобіль та причіп марки MERCEDES-BENZ ACTROS» та «KRONE», реєстраційні номери НОМЕР_1 / НОМЕР_2 країна реєстрації Республіка Польща з вантажем: побутова техніка під керуванням водія гр. Республіки Польща ОСОБА_1 .
Під час здійснення митного контролю вказаного транспортного засобу в «Єдиній автоматизованій системі митних органів» спрацювало «Інформаційне орієнтування» на водія громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 , щодо ввезення транспортного засобу марки «FORD GALAXY» н.з. НОМЕР_3 , VIN номер: НОМЕР_4 країна реєстрації Республіка Польща, на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року» 26.02.2024 18:01:24, який ввіз на територію України через митний пост "Рава-Руська" Львівської митниці.
Згідно даних програмно-інформаційного комплексу АСМО та Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС Держмитслужби), вищевказаний транспортний засіб з митної території України, станом на 16 квітня 2025 року громадянин Республіки Польща ОСОБА_1 не вивозив та у інший митний режим, згідно законодавства не поміщував.
На момент перетину кордону, у відповідності до ст. 460 Митного кодексу України, зазначеною особою жодних документів, з приводу аварії чи дії обставин непереборної сили подано не було.
Таким чином, відповідно до протоколу про порушення митних правил, громадянин Республіки Польща ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення для транспортного засобу марки «FORD GALAXY» н.з. НОМЕР_3 , VIN номер: НОМЕР_4 країна реєстрації Республіка Польща, який встановлений Митним кодексом України для громадян-нерезидентів, більше ніж на тридцять діб.
В апеляційній скарзі представник Львівської митниці Держмитслужби Лубоцький Б.І. покликається на те, що висновок суду помилковий та необгрунтований, оскільки судом не надано належної оцінки обставинам та матеріалам справи, що призвело до неправильного вирішення даної справи, в результаті чого постанова суду винесена з порушенням норм процесуального і матеріального права. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 чи інша особа до Львівської митниці, відповідно до ст. 192 МК України, не зверталися в межах терміну тимчасового ввезення транспортного засобу марки «FORD GALAXY» н.з. НОМЕР_3 , VIN номер: НОМЕР_4 . При цьому, апелянт зазначає, що даний транспортний засіб використовувався Pryslak Miroslaw виключно для його особистих та сімейних потреб, що не відповідає визначенню - обставини непереборної сили. Стверджує, що обставини, які спричинили наслідок невивезення ОСОБА_1 вчасно до 26 лютого 2025 року транспортного засобу марки «FORD GALAXY» відповідають визначенню ст. 10 КУпАП щодо бездіяльності.
Просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил за ч.6 ст. 481 МК України та накласти на нього стягнення, передбачене санкцією даної статті в повному обсязі.
Заслухавши виступ представника митниці Зирянова О.Ю. про задоволення апеляційної скарги, пояснення правопорушника ОСОБА_1 про залишення постанови місцевого суду без змін, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 486, 489 МК України суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Частиною 6 ст. 481 МКУ передбачена адміністративна відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
Висновок судді про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України, тобто у перевищенні строку тимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України до 1 року, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і сторонами не оскаржується.
Тобто, районний суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України, оскільки він перевищив строк тимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України більше ніж на 1 рік.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги представника митниці щодо необґрунтованого звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України на підставі ст. 22 КУпАП, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03 червня 2005 року суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП. При цьому необхідно врахувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.
У ст. 22 КУпАП зазначається, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
В кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
При вирішенні питання про накладення стягнення за дане адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, в повній мірі врахував вимоги, передбачені ст.ст. 22, 23 та 33 КУпАП, зокрема, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який вперше притягається до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а також те, що вказане правопорушення було вчинене Pryslak Miroslaw внаслідок збігу тяжких життєвих обставин та певних незалежних від нього причин, при цьому, наслідки даного порушення не представляють суспільної небезпеки, не спричинили істотної шкоди державним чи суспільним інтересам, прийшла до вірного та обгрунтованого висновку про те, що останнього слід звільнити від адміністративної відповідальності за порушення митних правил у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрити.
Відтак, на переконання апеляційного суду, застосування такого заходу, як усне зауваження буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що доводи представника митниці Лубоцького Б.І. в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції при винесенні постанови не дотримано вимог ст. 245 КУпАП, є необґрунтованими.
З врахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу представника Львівської митниці Лубоцького Б.І. - залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 03 червня 2025 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.