Справа № 462/8263/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/708/25 Доповідач: ОСОБА_2
08 вересня 2025 року у м. Львові колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 16 червня 2025 року щодо ОСОБА_7 ,
з участю прокурора ОСОБА_8
встановила:
вищенаведеним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання: - за ч.1 ст. 357 КК України у виді 1 /одного/ року обмеження волі; - за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 /п'яти/ років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 /один/ рік.
Зобов'язано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч.1 п.1, 2 ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання протягом іспитового строку.
Не погоджуючись з цим вироком, перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Залізничного районного суду м. Львова від 16.06.2025 стосовно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України змінити в частині призначення покарання за ч. 1 ст. 357 КК України, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Вважати ОСОБА_7 засудженим - за ч. 1 ст. 357 КК України - до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік; - за ч. 4 ст. 185 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ч. 1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, вважати ОСОБА_7 засудженим до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ст.75 КК України вважати ОСОБА_7 звільненим від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.
Апеляційні доводи мотивовані тим, що суд всупереч вимогам кримінального закону, призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі, яке відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України до нього не може бути застосоване, як до особи, що досягла пенсійного віку, внаслідок чого допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 , 29.07.2024 року близько 14 години 00 хвилин, перебуваючи за адресою м. Львів вул. С.Петлюри, на землі біля дерева знайшов банківську карту AT КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що закріплена за рахунком № НОМЕР_2 та усвідомлюючи, що знайдена картка належить іншій особі, маючи злочинний умисел, спрямований на привласнення офіційного документу, з корисливих мотивів, з метою його подальшого незаконного використання, привласнив дану банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 .
У відповідності до норм ст.1 Закону України «Про інформацію», п.1, п.3 ст.36 Закону України «Про платіжні послуги», ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» банківська карта є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку.
Крім цього, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, без відома та дозволу потерпілої ОСОБА_9 у період часу з 29.07.2024 року 14:30 по 21.21 год. 30.07.2024 року, таємно, здійснивши покупки товарів (у кількості 17 транзакцій (оплат), зокрема, 29.07.2024 року о 14:46:12 години на суму 182,90 грн. у магазині «Напої та Тютюн», що за адресою: м. Львів, вул. Петлюри буд.2 «А»; 29.07.2024 року о 17:15:25 години на суму 109,90 грн. у магазині «Напої та Тютюн», що за адресою: м. Львів вул. Петлюри буд.2 «А» 29.07.2024 року о 17:23:35 години на суму 182,90 грн. у магазині «Напої та Тютюн», що за адресою: м. Львів, вул. Петлюри буд.2 «А»; 29.07.2024 року о 21:24:07 годині на суму 179,00 грн. у магазині «Напої та Тютюн», що за адресою: м. Львів, вул. Петлюри буд.2 «А»; 30.07.2024 року о 00:40:02 години на суму 115,90 грн. у магазині «Новий Градус», що за адресою: м. Львів вул. Любінська буд.96; 30.07.2024 року о 00:41:34 години на суму 143,00 грн. у магазині «Новий Градус», що за адресою: м. Львів, вул. Любінська буд.96; 30.07.2024 року о 02:20:39 години на суму 226,99 грн. у магазині «Новий Градус», що за адресою: м. Львів вул. Любінська буд.102; 30.07.2024 року о 02:57:32 години на суму 141,00 грн. у магазині «Новий Градус», що за адресою: м. Львів вул. Любінська буд.102; 30.07.2024 року о 03:12:12 години на суму 163,00 грн. у магазині «Новий Градус», що за адресою: м. Львів, вул. Любінська буд.102; 30.07.2024 року о 03:33:38 години на суму 147,99 грн. у магазині «Новий Градус», що за адресою: м. Львів, вул. Любінська буд.102; 30.07.2024 року о 04:19:59 години на суму 132,00 грн. у магазині «Новий Градус», що за адресою: м. Львів вул. Любінська буд.102; 30.07.2024 року о 09:47 години на суму 178,00 грн. у магазині «АВС», що за адресою: м. Львів вул. Петлюри буд.47«Б»; 30.07.2024 року о 14:43:36 години на суму 120,90 грн. у магазині «Напої та Тютюн», що за адресою: м. Львів, вул. Петлюри буд.2 «А»; 30.07.2024 року о 12:19 години на суму 154,00 грн. у магазині «АВС», що за адресою: м. Львів вул. Петлюри буд.47«Б»; 30.07.2024 року о 16:07 години на суму 720,00 грн. у магазині «Вухоком», що за адресою: м. Львів вул. Любінська буд.89; 30.07.2024 року о 16:12 годині на суму 150,00 грн. у магазині «Вухоком», що за адресою: м. Львів, вул. Любінська буд.89; 30.07.2024 року о 17:24:07 годині на суму 111,00 грн. у магазині «Напої та Тютюн», що за адресою: м. Львів вул. Петлюри буд. 2 «А» - викрав кошти з банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що закріплена за рахунком № НОМЕР_2 у сумі 3157,58 гривень, які в подальшому витратив на власні потреби, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вказану суму.
У зв'язку із воєнною агресією військ російської федерації на території України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, зі змінами, зокрема внесеними Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України 3057- IX від 02.05.2023, строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, а тому злочин вважається вчиненим в умовах воєнного стану.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України та вчинив привласнення офіційного документа, з корисливих мотивів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.357 КК України.
При апеляційному розгляді прокурор подану апеляційну скаргу підтримав та просив таку задовольнити.
Заслухавши доповідача, пояснення присутніх учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч.4 ст.185 КК України, та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.
Доводи ж апеляційної скарги прокурора в частині неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, суд вважає обґрунтованими з огляду на таке.
Згідно з оскаржуваним вироком, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, а також відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.
Санкцією ч. 1 ст. 357 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.
В той же час, відповідно до ч.3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.
Згідно із вироком суду, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (61 рік), отже досяг пенсійного віку, передбаченого положеннями ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (60 років), що судом не враховано при призначенні покарання.
При цьому, кримінальний закон не пов'язує призначення цього виду покарання з оформленням та отриманням певного виду пенсії, а з досягненням особою пенсійного віку.
Відповідно до змісту ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначенні пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності певних умов. Відтак вік, з якого можливе призначення пенсії за віком, настає після досягнення особою 60 років.
Таким чином, суд першої інстанції, всупереч наведеним вимогам кримінального закону, призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі, яке відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України до нього не може бути застосоване, як до особи, що досягла пенсійного віку.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для зміни вироку судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
З огляду на наведене, вирок суду підлягає зміні у частині призначеного ОСОБА_7 покарання.
При вирішенні питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання колегія суддів, відповідно до статей 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, де діяння, передбачене ч.1 ст.357 КК України є кримінальним проступком, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України є тяжким злочином, вчиненими умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, особу обвинуваченого, який раніше не судимий,визнав свою вину, перебуває на обліку в КНП ЛОР «Львівський обласний психоневрологічний диспансер» та у КНП ЛОР «Львівський медичний центр превенції та терапії узалежнених», щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень як обставини, що пом'якшують покарання; відсутність обставин, що обтяжують покарання.
За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 408 КПК України, - зміні.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 408, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
постановила:
апеляційну скаргу першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 - задоволити.
Вирок Залізничного районного суду м. Львова від 16 червня 2025 року щодо ОСОБА_7 змінити в частині призначення покарання.
Вважати ОСОБА_7 засудженим:
- за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік;
- за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, вважати ОСОБА_7 засудженим до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України вважати ОСОБА_7 звільненим від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.
В решті вирок залишити без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: