Справа № 136/845/20
Провадження №11-кп/801/970/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
15 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника
у режимі відеоконференції ОСОБА_7 ,
обвинуваченого
у режимі відеоконференції ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12019020200000106, внесеного до ЄРДР 03.05.2019 за апеляційними скаргами прокурора Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 21.07.2025, яким ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
?08.09.2004 Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
?25.10.2005 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, 71 КК України до 4-х років 6-ти місяців позбавлення волі;
?17.05.2013 Суворовським районним судом м. Херсона за ч. 2 ст. 186, 71 КК України до 4-х років 6-ти місяців позбавлення волі;
?25.03.2015 Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, 70, 71 КК України до 6-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві приватної власності,
?18.02.2016 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 70 КК України до 6-ти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,
?24.05.2017 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 6-ти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років з конфіскацією всього майна, яке належить ОСОБА_8 на праві власності.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_8 в строк покарання термін попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, з 03.04.2020 по день набрання вироком законної сили.
Вирішено питання із заходом забезпечення кримінального провадження, процесуальними витратами та речовими доказами.
У провадженні Вінницького апеляційного суду на розгляді перебувають апеляційні скарги прокурора Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 21.07.2025.
Під час судового розгляду у судовому засіданні захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , заявив відвід суддям ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Даний відвід мотивує тим, що 13.07.2020 дані судді вже слухали справу стосовно ОСОБА_8 , а тому захисник просить відвести ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від розгляду даного кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку захисника та просив задовільнити заявлений відвід.
Прокурор ОСОБА_6 не заперечував щодо заявленого відводу.
Колегія суддів заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження та оцінивши доводи захисника стосовно заявленого відводу, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні .
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Випадки недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні закріплені в ст. 76 КПК.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що безсторонність (неупередженість) суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», «Пуллар проти Сполученого Королівства», «Мироненко і Мартенко проти України»).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надає вимога об'єктивної безсторонності (рішення ЄСПЛ у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Забезпечення достатніх гарантій виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді досягається, у тому числі, шляхом вирішення відводів.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Європейський суд з прав людини зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява №33949/02).
Зазначена вище позиція також узгоджується і з Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19.05.2006, схваленими Резолюцією економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23 встановлені стандарти етичної поведінки суддів, виходячи, у тому числі, із показників незалежності та об'єктивності.
Суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права.
Об'єктивність проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й усіх процесуальних діях ,що супроводжують його прийняття. Такий принцип реалізується у необхідності відводу судді у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Такі ж принципи закріплені у Кодексі суддівської етики, який затверджений 22 лютого 2013 року.
Так, в основі відводу покладений той факт, що судді ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уже приймали участь у розгляді даної справи.
Із матеріалів кримінального провадження встановлено, що дійсно 13.07.2020 судді ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розглядали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 22.06.2020 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12019020200000106.
Відтак, апеляційний суд переконаний, що участь у розгляді апеляційних скарги на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 21.07.2025 може викликати сумніви у неупередженості суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у стороннього спостерігача, що унеможливлює їх участь у розгляді даного провадження.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про існування обставин, які унеможливлюють участь суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у даному апеляційному провадженні, у зв'язку з чим заявлений захисником ОСОБА_7 відвід підлягає задоволенню, а матеріали провадження підлягають передачі до апарату Вінницького апеляційного суду для заміни відведених суддів в порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 404, 405, 419 КПК України, суд
Заяву захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , про відвід суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , - задовільнити.
Відвести суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від участі у розгляді апеляційних скарг прокурора Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 21.07.2025, яким ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Судове провадження передати для проведення повторного автоматизованого розподілу для заміни відведених суддів.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4