вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київської області, 07541
Номер провадження 2-н/356/205/25
Справа № 356/741/25
15.09.2025 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, боржник ОСОБА_1
До Березанського міського суду Київської області надійшла вказана вище заява, обґрунтована тим, що відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 21.04.2017 № 527 ТОВ «Київоблгаз Збут» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України. Між ТОВ «Київоблгаз Збут» як постачальником та боржником ОСОБА_1 на підставі публічного договору склались фактичні договірні відносини щодо послуг постачання природного газу, що не потребують підписання двостороннього договору. З метою здійснення обліку всіх операцій за спожитий природний газ на ім'я боржника відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та здійснювалось фактичне споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, в порушення норм діючого законодавства, боржник не проводила своєчасно та в повному обсязі оплату за спожитий природний газ, внаслідок чого за період з 01.05.2021 по 30.04.2022 виникла заборгованість у розмірі 6 672,54 грн. В добровільному порядку боржник заборгованість не погашає. За таких обставин, просить суд видати судовий наказ про стягнення на свою користь з боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожитий газ у вказаному вище розмірі, інфляційні втрати в сумі 359,77 грн. та 3 % річних в сумі 79,59 грн., а також стягнути на свою користь сплачений судовий збір у розмірі 302,80 грн.
Вивчивши матеріали поданої заяви, суд прийшов до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер та належним чином документально підтверджені.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
У відповідності до роз'яснень п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2011, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
За змістом частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу.
Так, згідно з ч. 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Пунктом 2 розділу IІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила постачання природного газу від 30.09.2015 № 2496), встановлено, що договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за згодою постачальника відповідно до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500.
Згідно з пунктом 9 Розділу IІІ Правил постачання природного газу від 30.09.2015 № 2496 для забезпечення приєднання побутовим споживачем до умов договору постачання природного газу побутовий споживач має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, підписану побутовим споживачем або уповноваженою ним особою.
Разом з тим, всупереч вказаним вимогам, заявником по поданої заяви не додано договору, укладеного з боржником у письмовій (в тому числі електронній) формі, а також заяви-приєднання споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам.
Отже, правовідносини, зазначені у поданій заяві, не ґрунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі, що не може бути предметом розгляду в порядку наказного провадження.
Роздруківка типового договору постачання природного газу не містить підписів сторін та є лише пропозицією укласти договір (офертою), що без прийняття такої пропозиції (акцепту) другою стороною в порядку, визначеному законом, не може свідчити про існування між сторонами договірних відносин.
Окрім того, з наданого розрахунку (фінансового стану) вбачається, що станом на початок вказаного у заяві періоду, за який заявник просить стягнути заборгованість, а саме 01.05.2021 за особовим рахунком НОМЕР_1 вже обліковувався борг у сумі 2 744,35 грн., який, відтак, виник за попередній період та не може бути включений у пред'явлену до стягнення суму.
Посилання заявника у заяві на фактичне споживання природного газу як згоду споживача на приєднання до умов договору та оплату виставленого рахунку (акцептування заяви-приєднання) судом до уваги не приймаються, оскільки відповідні положення абзацу 2 пункту 4 розділу ІІІ Правил постачання природного газу від 30.09.2015 № 2496 були викладені Постановою НКРЕКП № 1080 від 10.06.2020 в новій редакції та втратили чинність з 01.07.2020.
Щодо вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму простроченого зобов'язання, суд зазначає, що в силу положень ст. 625 ЦК України вони є похідними від основного зобов'язання і їх окремий розгляд неможливий, а тому з огляду на вищенаведене, відсутні підстави для їх стягнення.
Відтак, проаналізувавши подану заявником заяву про видачу судового наказу, суд прийшов до висновку про те, що дана заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу, тому у видачі судового наказу необхідно відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Заявник має право звернутися в суд з тими самими вимогами у позовному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 160-165 ЦПК України, суд, -
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, боржник ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: І. О. Капшученко