Рішення від 05.09.2025 по справі 355/1731/25

Справа № 355/1731/25

Провадження № 2/355/1012/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2025 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

секретаря судового засідання Верби Ю.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, -

УСТАНОВИВ:

13.08.2025р. представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Демків Б.М. звернувся до суду з позовом до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01 квітня 2010 року.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається із земельної частки (паю) у землі, що перебувала у колективній власності КСП «Гостролуччя» розміром 4,77 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості). Зазначене підтверджується Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії КВ №0077646, виданим Баришівською районною державною адміністрацією 30.12.1996 року.

Відповідно до довідки №26 від 20.02.2024 року, виданої Гостролуцьким старостинським округом Баришівської селищної ради Броварського району Київської області згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ №0077646 від 30.12.1996 року за померлим ОСОБА_3 , згідно протоколу №1 від 30.12.2007 року з розподілу земельних часток (паїв), закріплена земельна ділянка сіножаті № НОМЕР_2 , площею 1,1127 га; документ на право власності не виготовлявся.

Крім того, на ім'я померлого ОСОБА_3 Баришівською РДА 26 червня 2006 року було видано Державний акт на право приватної власності на землю, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів за №010632100790 на земельну ділянку площею 1,7551 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Гостролуцької сільської ради, кадастровий номер 3220285300:05:054:0072, діл. №0503; а також Державний акт на право приватної власності на землю, виданий Баришівською РДА 26 червня 2006 року і зареєстрований в Книзі записів державних актів за №010632101095 на земельну ділянку площею 1,7694га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Гостролуцької сільської ради, кадастровий номер: 3220285300:05:054:0153, діл. №1179 (оригінали перебувають у Баришівській державній нотаріальній конторі, спадкова справа №№393/2010).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області № 11-1085/0-1323/6-25 від 08.04.2025 року, за інформацією відділу №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин відсутній (не обліковується) державний акт на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 1,1127 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту в адміністративних межах Баришівської селищної ради Гостролуцького старостинського округу Броварського району Київської області на ім'я ОСОБА_3 , а також, згідно інформаційних відомостей Книг реєстрації правовстановлюючих документів на землю фізичних осіб (Поземельних книг) по Баришівській селищній раді станом на 01.01.2013 рік відсутні реєстраційні записи щодо реєстрації права власності на земельну ділянку та відсутня в місцевому фонді документацій із землеустрою та оцінки земель відділу №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин землевпорядна документація по формуванню земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 1,1127 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту в адміністративних межах Баришівської селищної ради Гостролуцького старостинського округу Броварського району Київської області на ім'я ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_3 заповіт не складав, таким чином, після його смерті відкрилась спадщина по закону.

У встановленому законом порядку його дружина ОСОБА_4 звернулася до Баришівської районної державної нотаріальної контори із відповідною заявою з метою оформлення спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , в наслідок чого було заведено спадкову справу № 393/2010. Дана обставина підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 24831980 від 24.09.2010 року та матеріалами відповідної спадкової справи.

05.11.2010 року ОСОБА_4 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, площею 1,7551 га та 1,7694 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Баришівської селищної ради Гостролуцького старостинського округу Броварського району Київської області, які входили до спадкової маси.

Однак, ОСОБА_4 , за життя не оформила та не отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № НОМЕР_2 , площею 1,1127 га, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Баришівської селищної ради, Гостролуцького старостинського округу, Броварського району, Київської області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0077646, виданого Баришівською районною державною адміністрацією 30.12.1996 року.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 26.09.2012 року.

Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, що складається із земельної частки (паю) у землі, що перебувала у колективній власності КСП «Гостролуччя» розміром 4,77 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості). Зазначене підтверджується Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії КВ №0077647, виданим Баришівською районною державною адміністрацією 30.12.1996 року (копія додається).

Відповідно до довідки №25 від 20.02.2024 року, виданої Гостролуцьким старостинським округом Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, відповідно сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія КВ №0077647 від 30.12.1996 року за померлою ОСОБА_4 , згідно з протоколом №1 від 30.12.2007 року з розподілу земельних часток (паїв), закріплена земельна ділянка сіножаті № НОМЕР_4 , площею 1,1357 га; документ на право власності не виготовлявся.

Крім того, на ім'я померлої ОСОБА_4 Баришівською РДА 26 червня 2006 року було видано Державний акт на право приватної власності на землю, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів за №010632100791 на земельну ділянку площею 1,8007 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Гостролуцької сільської ради, кадастровий номер 3220285300:05:054:0073, діл. №0504; а також Державний акт на право приватної власності на землю, виданий Баришівською РДА 26 червня 2006 року і зареєстрований в Книзі записів державних актів за №010632101096 на земельну ділянку площею 1,7708га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Гостролуцької сільської ради, кадастровий номер: 3220285300:05:054:0154, діл. №1180 (оригінали перебувають у Баришівській державній нотаріальній конторі, спадкова справа №№ 79/2013).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області № Р-1085/0-1323/6-25 від 08.04.2025 року, за інформацією відділу №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин відсутній (не обліковується); державний акт на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_4 площею 1,1357 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту в адміністративних межах Баришівської селищної ради Гостролуцького старостинського округу Броварського району Київської області на ім'я ОСОБА_4 , а також, згідно інформаційних відомостей Книг реєстрації правовстановлюючих документів на землю фізичних осіб (Поземельних книг) по Баришівській селищній раді станом на 01.01.2013 рік відсутні реєстраційні записи щодо реєстрації права власності на земельну ділянку та відсутня в місцевому фонді документацій із землеустрою та оцінки земель відділу №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин землевпорядна документація по формуванню земельної ділянки № НОМЕР_4 площею 1,1357 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту адміністративних межах Баришівської селищної рали Гостролуцького старостинського округу Броварського району Київської області на ім'я ОСОБА_4 .

02 серпня 2011 року Гостролуцькою сільською радою було посвідчено заповіт №65 ОСОБА_4 , яким вона, на випадок своєї смерті, заповіла, що « земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (паї), що належать їй на підставі державних актів: серії ЯГ №209179 кадастровий номер 3220285300:05:054:0073 (1,8007га), серії ЯГ № 209178 кадастровий номер 3220285300:05:054:0072 (1,7551 га) заповіла у власність правнука ОСОБА_1 ;

-земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (паї), що належать їй на підставі державних актів: серії ЯГ №209757 кадастровий номер 3220285300.05:054:0153 (1.7694 га), серії ЯГ № 209758 кадастровий номер 3220285300:05:054:0154 (1.7708га) заповідає у власність правнука ОСОБА_2 ».

У встановленому законом порядку позивачі звернулися до Баришівської районної державної нотаріальної контори із відповідними заявами з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 , за наслідками чого було заведено спадкову справу № 79/2013. Дана обставина підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 33398800 від 02.03.2013 року та матеріалами відповідної спадкової справи.

15.03.2014 року позивачам були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки загальною площею 1, 8007га кадастровий номер 3220285300:05:054:0073, загальною площею 1,7551 га кадастровий номер 3220285300:05:054:0072, загальною площею 1,7708га, кадастровий номер: 3220285300:05:054:0154, загальною площею 1,7694га, кадастровий 3220285300:05:054:0153, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Баришівської селищної ради, Гостролуцького старостинського округу, Броварського району, Київської області, які входили до спадкової маси.

12.06.2025 року позивачі звернулися до нотаріуса із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № НОМЕР_4 площею 1,1357 га (сіножаті) та № НОМЕР_2 площею 1,1127 га (сіножаті), які розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Баришівської селищної ради, Гостролуцького старостинського округу, Броварського району, Київської області.

Проте нотаріус повідомив, що оскільки спадкодавець за життя належним чином не оформив та не отримав правовстановлюючі документи на вищевказані земельні частки (паї), то ним не може бути видані свідоцтва про право на спадщину на ці земельні ділянки (паї).

У зв'язку з вищевикладеним, позивачі звернулись до суду із вищевказаним позовом, який просили задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.08.2025р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Проведення підготовчого засідання призначено на 08.09.2025р.

27.08.2025р. на адресу суду надійшли заяви представника позивачів адвоката Демків Б.М. щодо підтримання позовних вимог та розгляду справи у відсутність позивачів та їх представника.

27.08.2025р. на адресу суду надійшла заява представника відповідача -- Баришівської селищної ради Броварського району Київської області щодо визнання позову та розгляду справи у їх відсутність.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання

відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв'язку з вищевикладеним, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01 квітня 2010 року (а.с.14).

За життя ОСОБА_3 заповіт не складав, таким чином, після його смерті відкрилась спадщина по закону.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 26.09.2012 року (а.с. 21).

Постановою державного нотаріуса Баришівської державної нотаріальної контори Малиновської Н. № 693/02-14 від 12.06.2025р., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ( а.с.34)

Виходячи із змісту статей 1216, 1217, 1218 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент

Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини другої статті 16 ЦК способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст., 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припиняються в наслідок його смерті.

Відповідно до ст.. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Крім того ч.5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що не залежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.2 ст. 1270 ЦК України, строк для прийняття спадщини встановлюються у шість місяців. Протягом цього строку позивач спадщину юридично прийняв.

У ч. 1 ст. 316 ЦК України визначено поняття права власності. Право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Так згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на

підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, права позивачів, які перейшли в порядку спадкування від спадкодавця, не можуть бути звужені чи обмежені.

Частина 3 ст. 22 Конституції України стверджує, що при ухваленні нових законів або внесенні змін в чинні закони не допускається звуження обсягу та змісту існуючих прав і свобод.

Ця норма згідно зі ст. 8 Конституції має найвищу юридичну силу і є нормою прямої дії, вона не може ігноруватися з тієї причини, що суперечить міжнародному договору або практиці Європейського суду.

Відповідно до п. 6 Перехідних положень ЗК України, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, не може бути позбавлений права переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Отже, в даному випадку, позивачі, успадкувавши право власності на земельну ділянку, відповідно до Перехідних положень ЗК України, повинні переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельну ділянку.

При видачі свідоцтва про право на спадщину підпункт 4.14 пункту 4 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій зобов'язує нотаріуса перевіряти: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини; наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом; прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

Для підтвердження вказаних обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Громадяни та юридичні особи, відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт на право власності.

Державний акт, виданий після смерті спадкодавця при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.

Стаття 125 Земельного Кодексу України визначає, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права. У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця спадкоємець має право згідно з пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року № 1127, подати документи, необхідні для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця.

Перелік документів передбачений в статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та в Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. До них належать: документи, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Підставою для державної реєстрації права власності відповідно до статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 1 січня 2013 року.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації згідно з підпунктом 4.15 пункту 4 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій, проводиться нотаріусом після подачі документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Враховуючи вищенаведене та з урахуванням того, що наявність держаного акту про право власності на земельну ділянку є підтвердженням факту державної реєстрації права власності спадкодавця на об'єкт нерухомого майна, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову щодо визнання права власності на вищезазначені земельні ділянки за позивачами в порядку спадкування.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статті 81, 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акту на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Державний акт, виданий після смерті спадкодавця при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.

Відповідно до п. "г" ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З 1 січня 2013 року у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Державний земельний кадастр», правовстановлюючим документом, який посвідчує право власності на земельну ділянку, замість державного акту є свідоцтво про право власності на земельну ділянку, у разі набуття права на земельну ділянку в межах норм безоплатного виділення відповідно до ЗКУ, чи витяг із реєстру нерухомого майна та їх обтяжень, у разі переходу права на земельну ділянку від однієї особи до іншої.

Чіткий порядок спадкування як за законом, так і за заповітом передбачений Цивільним Кодексом України, Законом України «Про нотаріат». На підставі абз. 2 п. 1 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-?) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу Х доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI).

Отже, якщо видача державного акту про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК).

Основоположні принципи здійснення право володіти своїм майном сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що набрало чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог ст. 9 Конституції України.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Отже, спадкодавець ОСОБА_4 за життя на законних підставах набула права власності на земельні ділянки, у зв'язку з чим до позивачів перейшло таке ж право власності, яке набула спадкодавець, у повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у позовній заяві позивачі не ставлять вимоги про стягнення судового збору з відповідача. Відтак, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору сплачених позивачем при зверненні до суду с вищевказаним позовом.

Керуючись ст.ст. 57, 60, 70, 72 СК України, ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст. ст. 4, 19, 76, 81, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який складається із земельної ділянки у розмірі 1,1357 га - №508 (сіножаті), яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Баришівської селищної ради, Гостролуцького старостинського округу. Броварського району. Київської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який складається із земельної ділянки у розмірі 1.1127 га - №507 (сіножаті), яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Баришівської селищної ради, Гостролуцького старостинського округу, Броварського району. Київської області.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який складається із земельної ділянки у розмірі 1,1357 гa -№508 (сіножаті), яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Баришівської селищної ради, Гостролуцького старостинського округу, Броварського району, Київської області.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який складається із земельної ділянки у розмірі 1,1357 гa -№507 (сіножаті), яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Баришівської селищної ради, Гостролуцького старостинського округу, Броварського району, Київської області.

Судові витрати у справі, понесені позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишити за ними.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його

проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. В. Чальцева

Попередній документ

130200746

Наступний документ

130200748

Інформація про рішення:

№ рішення:	130200747
№ справи:	355/1731/25
Дата рішення:	05.09.2025
Дата публікації:	17.09.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Цивільне
Суд:	Баришівський районний суд Київської області
Категорія справи:	Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом.

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто: рішення набрало законної сили (05.09.2025)
Дата надходження:	13.08.2025
Предмет позову:	визнання права власності у порядку спадкування