Справа № 750/10985/25
Провадження № 3/750/3571/25
15 вересня 2025 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Лямзіна Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 та ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 -
05 серпня 2025 року о 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , вчинив стосовно своєї доньки ОСОБА_2 , домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали в образах нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, в наслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім цього, 05 серпня 2025 року о 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , вчинив стосовно своєї онуки малолітньої ОСОБА_3 , домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловлюваннях нецензурною лайкою в її присутності, в наслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_3 .
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Оскільки правила встановлені ст.36 КУпАП допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, суд вважає за необхідне об'єднати в одне провадження справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП зі справою про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП із присвоєнням справі номеру 750/10985/25.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Судові повістки направлялися на адресу, яка зазначена в матеріалах справи, для того, щоб забезпечити останньому право на захист та не порушувати його інших прав, передбачених ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, ОСОБА_1 , не будучи обмеженим у своїх правах та знаючи про наявність складених відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, міг сам поцікавитись ходом розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На суд покладено обов'язок повідомити таку особу про час та місце судового розгляду, що судом було зроблено.
Враховуючи завдання провадження в справі про адміністративне правопорушення, правові висновки ЄСПЛ щодо пріоритету публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе та необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи може призвести до уникнення винуватою особою відповідальності.
Факт скоєння правопорушень ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №772086 від 05 серпня 2025 року, копії заяви ОСОБА_2 від 05 серпня 2025 року, електронному рапорті, копії термінового заборонного припису серії АА №497191 від 05 серпня 2025 року, формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства складеною відносно кривдника ОСОБА_1 , протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №772096 від 05 серпня 2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 05 серпня 2025 року, формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства складеною відносно кривдника ОСОБА_1 , та іншими матеріалами долученими до справи.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частина 2 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
За визначенням Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до диспозиції ч.1 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП, суб'єктивна сторона зазначених адміністративних правопорушень характеризується умисною формою вини і передбачає наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні.
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , наявні ознаки правопорушень, передбачених ч. 1 ст.173-2 КУпАП та ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Оскільки ОСОБА_4 вчинив два правопорушення, передбачені ч. 1 ст.173-2 КУпАП та ч.2 ст. 173-2 КУпАП, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), у відповідності до положень ст.36 КУпАП адміністративне стягнення на неї слід накласти одне в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення із числа вчинених за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення та вважає, що адміністративне стягнення в межах санкції частини другої даної статті, у виді штрафу є необхідним і достатнім стягненням для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень в подальшому.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 36, 401, 173-2, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 та ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п'ятсот десять) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. в дохід державного бюджету.
На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.
Суддя Н.Ю. Лямзіна