Справа № 296/4264/25
1-і/296/334/25
Іменем України
15 вересня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеконференції клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024060400002189 від 16.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України,
установив:
У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор звернулась до суду із письмовим клопотанням про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 строком на шістдесят днів.
В обґрунтування свого клопотання зазначила, що 08.04.2025 слідчим суддею Корольовського районного суду м. Житомира підозрюваній ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 06.06.2025, який в подальшому неодноразово продовжено судом, востаннє 30.07.2025, строком до 27.09.2025 включно з покладенням певних обов'язків.
Метою застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є необхідність запобігання наявних ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням того, що санкція ч. 3 ст. 190 КК України передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, а тому ОСОБА_4 усвідомлює те, що вона може бути засудженою до реальної міри покарання, з метою уникнення покарання може переховуватись від суду. Крім того, остання за даним кримінальним провадженням тривалий час перебувала у розшуку.
Також, обвинувачена ОСОБА_4 належним чином не виконує покладені на неї судом обов'язки при застосуванні такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, грубо порушуючи умови застосування цілодобового домашнього арешту, покидаючи приміщення житла, без належного на те дозволу суду або прокурора.
Таким чином, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, з метою запобігання наявних вищевказаних ризиків неможливо застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою. Даний вид запобіжного заходу необхідно змінити з цілодобового домашнього арешту, не виходячи з каральних міркувань, а лише з метою виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
До клопотання прокурор додала:
- пояснення ОСОБА_6 , відібрані 11.09.2025 поліцейським офіцером громади сектору поліцейських офіцерів відділу взаємодії з громадами Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , згідно з якими 28.08.2025 близько 15 год 49 хв бачила обвинувачену ОСОБА_4 на розі вулиць В.Бердичівська-Михайлівська в м. Житомирі, незважаючи на те, що остання перебуває під цілодобовим домашнім арештом. Вказану подію зафіксувала на власний мобільний телефон;
- відеозапис на CD-R диску та скріншти з вказаного відеозапису.
У судовому засіданні прокурор повністю підтримала вказане клопотання, просила задовольнити.
Адвокат ОСОБА_5 та його підзахисна ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою.
Адвокат ОСОБА_5 надав письмове заперечення, згідно з яким вказав, що відеозапис, зроблений ОСОБА_8 є неналежним доказом, оскільки ОСОБА_8 не є працівником правоохоронного органу, та суду надана копія вказаного відеозапису.
Обвинувачена ОСОБА_4 заперечила, що перебувала 28.08.2025 близько 15 год 49 хв бачила обвинувачену ОСОБА_4 на розі вулиць В.Бердичівська-Михайлівська в м. Житомирі.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, надала показання, що дійсно 28.08.2025 близько 15 год 49 хв бачила обвинувачену ОСОБА_4 на розі вулиць В.Бердичівська-Михайлівська в м. Житомирі, незважаючи на те, що остання перебуває під цілодобовим домашнім арештом. Відстань між нею та ОСОБА_4 складала близько 1,5 метрів. Зафіксувала цю подію на власний мобільний телефон. Відразу після цієї події ОСОБА_4 зателефонувала її матері та висловила незадоволення тим , що вона зробила.
Заслухавши учасників судового провадження, свідка ОСОБА_8 , дослідивши надані прокурором матеріали, суд, вирішуючи клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, виходить з наступного.
Згідно зі ст. 331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення дієвості кримінального провадження є запобіжні заходи.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний (обвинувачений) може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним (обвинуваченим) зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Вирішуючи питання прокурора про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 , суд бере до уваги наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що санкція ч. 3 ст. 190 КК України передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченої переховуватись від суду. Вказаний ризик підтверджується також тим, що остання у даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування перебувала у розшуку.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 належним чином не виконує покладені на неї судом обов'язки при застосуванні такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, грубо порушуючи умови застосування цілодобового домашнього арешту, покидаючи приміщення житла, без належного на те дозволу суду.
Так, згідно з показаннями свідка ОСОБА_8 , остання бачила обвинувачену на вулицях у м. Житомирі. Показання свідка узгоджуються з письмовими поясненнями ОСОБА_8 від 11.09.2025, відібраних поліцейським, а також відеозаписом та скріншотами, дослідженими в судовому засіданні.
Натомість суд звертає увагу, що жодного дозволу обвинуваченій на залишення житла судом не надавалось.
Окрім цього, обвинувачена ОСОБА_4 неодноразово до суду не з'являлась, внаслідок чого судовий розгляд відкладався, що зумовлює порушення розумного строку розгляду кримінального провадження. З наданих обвинуваченою суду копій інформаційних довідок з електронної системи охорони здоров'я із зазначеними періодами непрацездатності, не вбачається належність цих документів саме обвинуваченій.
Крім того, як пояснила в судовому засіданні обвинувачена, питанння щодо залишення житла для звернення до лікаря вирішувала з дільничним офіцером поліції, що не передбачено ухвалами суду про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Наведені обставини свідчать про порушення ОСОБА_4 умов застосування до неї запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а саме: не відлучатися з місця проживання без дозволу суду та прибувати за кожною вимогою до суду.
Варто врахувати, що наразі стосовно ОСОБА_4 на розгляді в Богунському районному суді м. Житомира та Корольовському районному суді м. Житомира перебувають обвинувальні акти про обвинувачення її у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, що вказує на ризик можливого вчинення нею і інших кримінальних правопорушень корисливого характеру.
Також матеріали провадження не містять даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченої під вартою.
Заперечення адвоката ОСОБА_5 про те, що відеозапис, зроблений ОСОБА_8 є неналежним доказом, оскільки ОСОБА_8 не є працівником правоохоронного органу, та суду надана копія вказаного відеозапису, суд відкидає та не бере до уваги.
Суд враховує, що відеозапис свідком ОСОБА_8 був зроблений після випадкової зустрічі з обвинуваченої, яка порушувала умови перебування від цілодобовим домашнім арештом, а не в ході здійснення контролю за поведінкою обвинуваченої. Також згідно з усталеною практикою Верховного Суду копія відеозапису вважається оригіналом.
Крім того, суд відкидає зауваження сторони захисту про те, що відеозапис зроблений 11.09.2025. Згідно з показаннями свідка ОСОБА_8 , а також скріншотів, відеозапис проведений 28 серпня 2025 року о 15 год 57 хв. Також, як пояснила прокурор у судовому засіданні, дата 11.09.2025 на відеозаписі означає дату виготовлення його копії.
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, а також доведеність прокурором під час розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти наведеним під час розгляду клопотання ризикам, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 необхідно задовольнити і застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також ст. 194 КПК України передбачено, які обов'язки необхідно буде покласти на обвинуваченого у разі внесення ним застави та наслідки їх невиконання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176,177,178,183,184 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 , задовольнити.
Змінити раніше застосований до обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням ОСОБА_4 у ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)».
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановити 60 днів з моменту затримання ОСОБА_4 для доставки в установу попереднього ув'язнення.
Одночасно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити розмір застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Корольовського районного суду м. Житомира.
Розмір застави визначити у межах 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 650 (шістдесят тисяч шістсот пятдесят) гривень.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому обвинувачена зареєстрована (проживає) без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
5) заборонити спілкуватися з учасниками кримінального провадження №12024060400002189 від 16.07.2024.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі установи виконання покарань.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій, його захиснику.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання ухвали доручити Житомирському районному управлінню поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Житомирській області та начальнику Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)».
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Зобов'язати прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , Житомирське районне управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Житомирській області повідомити Корольовський районний суд м. Житомира про виконання вказаної ухвали суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1