Справа 688/3568/25
№ 2/688/1498/25
Рішення
Іменем України
(заочне)
11 вересня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Березюк Н.П.,
секретаря судових засідань Кулеші Л.М.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за договором позики №4131678 від 24.12.2023, кредитним договором №17262-12/2023 у загальному розмірі 44418,87 грн та стягнення судових витрат.
Позов мотивований тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики №4131678 у вигляді електронного документу, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. Відповідно до умов договору, товариство зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
14.06.2021 ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі божників. Згідно витягу з реєстру боржників № 24 від 16.05.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 24918,87 грн, з яких 6411,43 грн -заборгованість за основою сумою боргу та 18507,44 грн - заборгованість за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідачки штрафні санкції не нараховувалися. Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідачка ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Також, 10.12.2023 ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі ТОВ «Аванс Кредит») договір про надання фінансового кредиту №17262-12/2023, на умовах строковості, зворотності, платності. Договір підписаний електронним підписом позичальника. Відповідачка отримала кредит в розмірі 6000 грн строком на 120 днів шляхом перерахування коштів на платіжну картку, зазначену в особистому кабінеті, зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування коштами в порядку та на умовах, визначених цим договором.
18.12.2023 ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду до Договору про надання фінансового кредиту №17262-12/2023 від 10.12.2023, яка підписана електронним підписом позичальника НОМЕР_1 . Відповідно до п.1. Додаткової угоди сторони домовилися перенести дату сплати процентів в поточному періоді за кредитом на 15 днів.
На підставі договору факторингу №24052024 від 24.05.2024 ТОВ «Аванс Кредит» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги до боржників вказаних у Реєстрі Боржників. Згідно вказаного реєстру, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №17262-12/2023 від 10.12.2023 в сумі 19500 грн, з яких: 6000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13500 грн - сума заборгованості за відсотками.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за довіреністю Москаленко М.С. у судове засідання не з'явилась, в позовній заяві просила про проведення розгляду справи у відсутності представника позивача, у випадку неявки в судове засідання відповідача просила ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Доводи та заперечення відповідача.
Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання та шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада», на адресу суду повернулося поштове відправлення з довідкою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідачка відзиву на позов не подав, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у її відсутності суду не надала.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
01.08.2025 позивач звернувся до суду з цим позовом.
11.08.2025 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідачки, відкрив спрощене провадження, призначив судове засідання на 11.09.2025.
11.09.2025 суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, у зв'язку з тим, що відповідачка повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилася, не повідомила про причини неявки, відзив не подала, представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин
Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Суд встановив, що 24.12.2023 ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» уклали договір позики №4131678 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою). Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора HFfL07i1QN, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки.
Відповідно до умов договору, товариство надало відповідачці фіксований кредит у розмірі 8000 грн, на погоджений умовами договору строк 15 днів, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, а відповідачка зобов'язалася повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. За користування кредитом клієнт сплачує товариству фіксовану процентну ставку (базова) за перший день користування позикою 8,86%. За користування кредитом клієнт сплачує товариству фіксовану процентну ставку (базова) з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) 3,00%.
Дата надання позики 24.12.2023, дата повернення позики (останній день 08.01.2024). Знижена процентна ставка/день,% з другого дня користування позикою до дати повернення позики 0,01%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною за день, % (не застосовується в період воєнного стану) 2,70%, пеня %/день (не застосовується в період воєнного стану) 3,50, орієнтовна реальна річна процентна ставка, % 714,16%, орієнтовна загальна вартість позики, у грн - 8720 грн. Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до Договору (п.п.2.4 п.2 Договору позики).
Відповідно до п. 3 Договору позики, позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку №1 до Договору, який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.6 договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку сплати позики, установлених цим Договором (пролонгація) на підставі поданого до позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.
Згідно додатку №1 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку) загальна вартість кредиту (в межах строку кредитування) складає 8720 грн.
14.06.2021 ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №14/06/21, за яким ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі божників №24. Згідно витягу із реєстру, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 24918,87 грн, з яких 6411,43 грн заборгованість за основою сумою боргу та 18507,44 грн заборгованість за відсотками.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ» станом на 30.06.2025 заборгованість відповідачки за кредитним договором №4131678 від 24.12.2023 не погашена, залишок заборгованості складає 24918,87 грн.
Також, 10.12.2023 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Аванс Кредит» договір про надання фінансового кредиту №17262-12/2023, відповідно до умов якого, товариство надало відповідачці кредит в сумі 6000 грн строком на 120 днів шляхом перерахування коштів на платіжну картку, зазначену в особистому кабінеті, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування коштами в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Договір підписаний електронним підписом відповідачки W0442, що був надісланий на її номер мобільного телефону.
Свої зобов'язання ТОВ «Аванс Кредит» виконало, перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 грошові кошти, відповідачка вчасно їх не повернула та має заборгованість в розмірі 19500 грн, з яких 6000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 13500 заборгованість за відсотками.
Відповідно до п.1.6 Кредитного договору №17262-12/2023, кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
24.05.2024 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», уклали Договір факторингу № 24052024, за яким ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників .
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право,на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до п.1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
На підставі договору факторингу №24052024 від 24.05.2024 ТОВ «Аванс Кредит» передало для ТОВ «ФК «ЄАПБ» свої права грошової вимоги до боржників вказаних у Реєстрі Боржників. Згідно вказаного реєстру, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №17262-12/2023 від 10.12.2023 року в сумі 19500 грн, з яких: 6000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13500 грн - сума заборгованості за відсотками.
18.12.2023 ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду до Договору про надання фінансового кредиту №17262-12/2023 від 10.12.2023 року, яка підписана електронним підписом позичальника НОМЕР_1 . Відповідно до п.п.1.,2. Додаткової угоди сторони домовили перенести дату сплати процентів в поточному періоді за кредитом на 15 днів. Сторони домовились викласти Графік платежів в новій редакції, що викладається в додатку №1 до цієї Додаткової угоди. Ця угода вступає в силу з моменту оплати клієнтом частини нарахованих процентів з загальній сумі 2250 грн (п. 3 Додаткової угоди).
Викладені обставини встановлені письмовими доказами: договором позики №4131678 від 24.12.2023, Додатком №1 до Договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №76716491 від 23.08.2023 року «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», розрахунком заборгованості, договором факторингу №14/06/21; договором про надання фінансового кредиту №17262-12/2023, Додатком №1 до Договору про надання фінансового кредиту №17262-12/2023, паспортом споживчого кредиту, Додатковою угодою до Договору про надання фінансового кредиту №17262-12/2023, договором факторингу №24052024, іншими матеріалами справи.
Застосовані норми права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч.2 ст.1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).
Відповідно до змісту ст. ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Мотиви та висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідачка ОСОБА_1 уклала з первісними кредиторами кредитні договори №4131678 від 24.12.2023 та № 17262-12/2023 від 10.12.2023, за якими отримала грошові кошти в позику та кредит, користувалася ними, однак у строки встановлені договорами їх не повернула, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитними договорами, яка на підставі договорів факторингу відступлена первісними кредиторами позивачу.
Вищевказані кредитні договори укладалися дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін таких договорів виникли цивільні права та обов'язки майнового характеру.
Договори укладені відповідно до вимог ч. 2.ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договори підписувалися з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв'язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.
Відтак, укладення договорів у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідачки ОСОБА_1 , оскільки саме вона реєструвалася в інформаційно-телекомунікаційних системах первісних кредиторів. Окрім цього, відповідачка була вільною у виборі фінансових установ для отримання кредиту, а факт отримання коштів, підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочинів.
Відповідно до статті 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Після підписання договорів у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідачки виникло зобов'язання по поверненню суми кредитних коштів та сплати відповідної плати за користування ними.
Відповідно до договорів факторингу та реєстру прав вимог, права вимоги за кредитними договорами, укладеними первісними кредиторами з ОСОБА_1 перейшли до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
За договором позики №4131678 від 24.12.2023 відповідачка не виконала грошове зобов'язання в строк, передбачений умовами договору, тому вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за договором позики №4131678 від 24.12.2023 року за основною сумою боргу в розмірі 6411,43 грн є обґрунтованими.
Вирішуючи питання про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 18507,44 грн суд зазначає таке.
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Положеннями частини четвертої ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
За умовами договору позики сторони встановили строк кредитування 15 днів (до 08.01.2024).
Позивач просить стягнути з відповідачки проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку. Проте, позивач не заявив до відповідачки вимоги про стягнення процентів, які передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Пунктом 6 договору позики передбачене право позичальника на продовження строку користування позикою (пролонгації), шляхом складання додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Однак позивач не надав доказів укладення додаткової угоди на продовження (пролонгації) строку користування позикою понад 15 днів, тобто після 08.01.2024.
Тобто, згідно умов договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №4131678 від 24.12.2023 Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику») в сумі 8000 грн на погоджених умовами договору строк 15 днів шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики 08.01.2024, або достроково та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики. За користування кредитом клієнт сплачує товариству фіксовану процентну ставку (базова) за перший день користування позикою 8,86%. За користування кредитом клієнт сплачує товариству фіксовану процентну ставку (базова) з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) 3,00%, орієнтовна загальна вартість позики 8720 грн.
Отже, за умовами договору сторони встановили строк кредитування до 08.01.2024, проте позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку по дату відступлення права вимоги 14.06.2024.
Оскільки Договором позики №4131678 від 24.12.2023 визначений строк його дії, який становить 15 днів, саме протягом даного строку позивач має право нараховувати проценти за користування кредитними коштами.
Докази того, що ОСОБА_1 відповідно до умов п.6 Договору позики №4131678 продовжила строк дії договору шляхом укладення додаткової угоди та бажала оформлювати пролонгацію, суду не надані.
Відтак відповідно до умов договору та правил, ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 не домовилися про пролонгацію та продовження строку (терміну) дії договору №4131678 від 24.12.2023.
Отже, з урахуванням суми неповернутого кредиту, процентної ставки за кредитом і строку кредитування розмір заборгованості за договором №4131678 від 24.12.2023 становить 7131,43 грн, (6411,43 (заборгованість за тілом кредиту) + 720 (відсотки за користування кредитом протягом строку кредитування згідно додатку №1 до договору №4131678).
За кредитним договором №17262-12/2023 від 10.12.2023 відповідачка не виконала грошове зобов'язання в строк, передбачений умовами договору, відсотки за користування грошовими коштами нараховані у розмірі та в строки, визначені умовами договору, з урахуванням домовленостей про продовження строку дії договору. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за договором є №17262-12/2023 від 10.12.2023 є обґрунтованими.
Відповідно до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, з відповідними змінами внесеними додатковою угодою ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги за договором №4131678 від 24.12.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до договору факторингу №24052024 від 24.05.2024 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступило право вимоги за кредитним договором №17262-12/2023 від 10.12.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Суд враховує, що відповідачка не надала доказів погашення заборгованості первісним кредиторам, а тому вимоги позивача є підставними.
Отже, з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за договором позики № 4131678 від 24.12.2023 у розмірі 7131,43 грн, з яких заборгованість за основою сумою боргу 6411,43 грн, заборгованість за відсотками - 720 грн; за кредитним договором №17262-12/2023 від 10.12.2023 року у розмірі 19500 грн, з яких 6000 грн заборгованість за основою сумою боргу, заборгованість за відсотками - 13500 грн, а всього 22631 грн 43 коп.
В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд задовольнив вимоги частково у розмірі 22631,43 грн, що складає 50,95% від суми заявлених вимог (22631,43:44418,87х100)
Отже з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1542,77 грн (3028грн:100%х50,95%)
Керуючись ст.ст. 141, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: за договором позики №4131678 від 24.12.2023 року у розмірі 7131,43 грн, з яких заборгованість за основою сумою боргу 6411,43 грн, заборгованість за відсотками - 720 грн; за кредитним договором №17262-12/2023 від 10.12.2023 року у розмірі 19500 грн, з яких 6000 грн заборгованість за основою сумою боргу, заборгованість за відсотками - 13500 грн, а всього 22631 (двадцять дві тисячі шістсот тридцять одну) гривню 43 копійки.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1542 (одну тисячу п'ятсот сорок дві) гривні 77 копійок судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складений 15.09.2025.
Суддя Неоніла БЕРЕЗЮК