Справа № 333/2453/25
Провадження № 2-а/333/77/25
Іменем України
15 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Лузанової А.Д.,
представника позивача Трачук Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса фактичного розташування: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
21.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення.
Позовна заява обґрунтована тим, що 06.03.2025 року він дізнався про існування постанов №411 та №412, винесених начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з чим він звернувся із заявою про видачу копій виконавчих документів у виконавчих провадженнях №76701819 та №76701227. 11.03.2025 року ним було подано заяву про ознайомлення з матеріалами зазначених виконавчих проваджень, та отримано копії вказаних постанов.
Після ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень встановлено, що 15.07.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 винесено було постанову №412, якою визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн.
Відповідно до вказаної постанови, 20.12.2023 року він отримав повістку від ІНФОРМАЦІЯ_3 на 21.12.2023 року на 08:00 год., водночас в зазначений час і дату не прибув та не надав доказів поважних причин неприбуття, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того, 15.07.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 було винесено постанову № 411, якою визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 000,00 грн.
Відповідно до вказаної постанови, 12.07.2024 року він відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, про що складено відповідний акт.
Позивач вважає постанови незаконними, необґрунтованими, оскільки вони винесені з грубим порушенням законодавства, та за відсутності позивача.
Також ОСОБА_1 зазначив, що між ним та адвокатом Трачук Н.І. укладено договір про надання правничої допомоги, попередній розрахунок зазначених витрат становить 6 000,00 грн.
На підставі викладеного, позивач просив постанови №411 та №412 від 15.07.2024 року скасувати, провадження у справах закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а також стягнути судові витрати з відповідача на його користь.
Ухвалою суду від 25.03.2025 року позовна заява ОСОБА_1 була прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
09.04.2025 року до суду від представника відповідача Крамаренка А.А., через систему «Електронний суд», надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позивачем порушені норми процесуального права при зверненні з позовною заявою до суду, а саме: правила об'єднання позовних вимог, а тому, на його думку, суд повинен повернути позовну заяву позивачу.
По суті позовних вимог представник відповідача зазначив наступне.
12.07.2024 року ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, про що складений акт. Уповноваженою особою, у відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП, було складено протокол про адміністративне правопорушення №495, в якому сповіщено позивача про місце і час розгляду справи, а саме: 15.07.2024 року о 09:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Належних та допустимих доказів щодо поважності причин непроходження медичного огляду військово-лікарською комісією ОСОБА_1 не надав. На думку представника відповідача, своїми діями (бездіяльністю) відповідач порушив вимоги ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому постанова №411 від 15.07.2024 року винесена з додержанням вимог чинного законодавства.
Крім того, 20.12.2023 року групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 було вручено ОСОБА_1 повістку про виклик до вказаного центру комплектування на 21.12.2023 року на 08:00 год. для визначення призначення, водночас останній в зазначений час і дату не прибув, причини неявки не повідомив. Уповноваженою особою, у відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП, було складено протокол про адміністративне правопорушення №494, в якому сповіщено позивача про місце і час розгляду справи, а саме: 15.07.2024 року о 09:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Належних та допустимих доказів щодо поважних причин неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 не надав. На думку представника відповідача, своїми діями (бездіяльністю) відповідач порушив вимоги ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому постанова №412 від 15.07.2024 року винесена з додержанням вимог чинного законодавства.
У судовому засіданні представник позивача Трачук Н.І. позовну заяву підтримала повністю, просила задовольнити її з підстав, викладених у позовній заяві. Водночас, просила не стягувати з відповідача витрати на правничу допомогу.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав відзив на позовну заяву.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в ній письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
За приписами ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Щодо постанови №412 від 15.07.2024 року
Судом встановлено, що 20.12.2023 року ОСОБА_1 було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 21.12.2023 року, що підтверджується розпискою.
У вказану дату ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився.
25.12.2023 року тимчасово виконуючий обов'язки заступника начальника - начальник мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 доповів начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що ОСОБА_1 не прибув за врученою повісткою до територіального центру комплектування, що підтверджується рапортом (вх. №3617 від 25.12.2023 року).
12.07.2024 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол №494 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 21.12.2023 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 не з'явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 , про причини неявки не повідомив.
Розгляд справи відбувся о 09 год. 00 хв. 15.07.2024 року.
15.07.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову №412 по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Згідно з постановою суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення полягає в тому, що 20.12.2023 року групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 було вручено повістку про виклик на 08:00 год. 21.12.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Водночас, у визначений у повістці час ОСОБА_1 не з'явився.
У постанові зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Діяння ОСОБА_1 у мотивувальній частині постанови кваліфіковані за частиною 2 статті 210-1 КУпАП.
На розгляді справи ОСОБА_1 не був присутнім.
Відповідно до положень абзацу 1 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ) громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
З аналізу вищезазначених норм вбачається обов'язок громадян з'явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках.
Відповідно до абз. 12, 13 ч. 3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частинами 1, 3 ст. 210-1 КУпАП України передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, суд вважає, що в силу вищевказаних норм позивач повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою від 20.12.2023 року (оскільки він вважається належним чином повідомленим про його виклик, а також відсутні поважні причин його неприбуття), чого ним зроблено не було, та у зв'язку з чим, він допустив порушення ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до частини 7 статті 38 КУпАП (в редакції від 12.07.2024 року) адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Тобто за змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.
Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке полягає, зокрема, у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за неявку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 21.12.2023 року.
25.12.2023 року тимчасово виконуючий обов'язки заступника начальника - начальник мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 доповів начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що ОСОБА_1 не прибув за врученою повісткою до територіального центру комплектування, що підтверджується рапортом (вх. №3617 від 25.12.2023 року).
Таким чином, датою вчинення правопорушення є 21.12.2023 року, коли позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а датою виявлення правопорушення є 25.12.2023 року, про що зафіксовано в рапорті тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника - начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .
Проте, постанову №412 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП було винесено лише 15.07.2024 року, тобто після закінчення визначених статтею 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, на час винесення оскаржуваної постанови закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у частині 7 статті 38 КУпАП (в редакції від 12.07.2024 року).
Крім того, постанова № 412 від 15.07.2024 року містить низку помилок.
Так, у вказаній постанов зазначено, що 20.12.2023 року було вручено повістку ОСОБА_5 , яку отримав ОСОБА_1 ,що свідчить про невідповідність між особою, якій адресовано повістку, та особою, яка її фактично отримала.
У мотивувальній частині постанови дії кваліфіковано як вчинені гр. ОСОБА_5 , що також викликає сумніви щодо достовірності та обґрунтованості викладених обставин.
Крім того, наявні істотні розбіжності між протоколом про адміністративне правопорушення №494 від 12.07.2024 рокута постановою № 412 від 15.07.2024 року.
В протоколі про адміністративне правопорушення №494 від 12.07.2024 року зазначено, що ОСОБА_1 під час особливого періоду порушив вимоги частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Водночас, в постанові № 412 від 15.07.2024 року вказано, що ОСОБА_1 порушив вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а його дії у мотивувальній частині постанови були кваліфіковані за частиною 2 статті 210-1 КУпАП.
Таким чином, орган, який розглядав справу, змінив як фактичні обставини правопорушення, так і його правову кваліфікацію, не повідомивши належним чином особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та не зазначивши жодних обґрунтованих підстав для такої зміни.
Щодо постанови №411 від 15.07.2024 року
Судом встановлено, що 12.07.2024 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол №495 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 12.07.2024 року ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, про що було складено відповідний акт.
В пояснення та зауваженнях щодо змісту протоколу ОСОБА_1 зазначив, що він не відмовляється від проходження військово-лікарської комісії та просить надати йому час для надання медичних документів, що підтверджують його стан здоров'я. Він перебуває на обліку у психіатричному диспансері та має захворювання серця.
Того ж дня, було складено акт про відмову від проходження медичної комісії.
Розгляд справи відбувся о 09 год. 00 хв. 15.07.2024 року.
15.07.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову №411 по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Згідно з постановою суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення полягає в тому, що 12.07.2024 року ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби.
У постанові зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Діяння ОСОБА_1 у мотивувальній частині постанови кваліфіковані за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
На розгляді справи ОСОБА_1 не був присутнім.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній день.
Частиною першою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до частини третьої статті КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, в тому числі проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Також, частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві,зобов'язані: уточнити протягом 60днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі-відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади,що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону,відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище,ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки,що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5)підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6)реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок), визначає механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних зміну військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу підчас мобілізації,на особливий період; механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Пунктом 21 Порядку передбачено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно із підпунктом 1 пункту 27 Порядку під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських)територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби;
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (пункт 28 Порядку).
Відповідно до пункту 29 Порядку у повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів,Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце,день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання-для повісток,оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Згідно із пунктом 40 Порядку під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Пунктом 41 Порядку визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів,Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки-особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Абзацами третім, четвертим, п'ятим пункту 69 Порядку (в редакції від 12.07.2024) визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою. У разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік. Процедура надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з бронюванням та відстрочки, передбаченої підпунктами 16-23 пункту 1 додатка 5, не передбачає направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Відповідно до пункту 74 Порядку (в редакції від 12.07.2024) резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис. Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Згідно із пунктом 78 Порядку контроль за направленням та проходженням резервістами та військовозобов'язаними військово-лікарської комісії покладається на керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Отже, з наведеного вбачається, що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560.
Водночас, відповідачем не надано суду доказів дотримання відповідної процедури та етапності. Зокрема, не надано доказів видачі направлення на ім'я позивача на проходження 12.07.2024 року військово-лікарської комісії, а також доказів вручення повістки про виклик для проходження медичного огляду (ВЛК) на 12.07.2024 року.
Крім того, у протоколі позивачем зазначено, що він не відмовляється від проходження медичної комісії, а лише просить надати додатковий час для подання необхідних медичних документів.
Відповідно до пп. 2.8.6 п. 2.8 глави 2 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (в редакції від 12.07.2024), затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 (надалі - Положення), строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, включно з необхідністю направлення на додаткові методи дослідження, лабораторні обстеження, визначаються з урахуванням необхідності отримання повної та об'єктивної інформації про стан здоров'я людини, та не можуть становити більше 14 днів.
При цьому, військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Зазначені документи, а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК (пункт 3.5 глави 3 розділу II Положення).
Отже, зважаючи на необхідність забезпечення оборонних потреб держави та одночасно дотримання прав і свобод громадян, законодавство встановлює розумні строки для проходження військово-лікарської комісії.
Військовозобов'язаний має надати медичні документи, які до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.
З огляду на те, що позивач не викликався за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, не отримував направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за встановленою формою, і надав пояснення, що потребує часу для надання медичних документів, що є його обов'язком, ІНФОРМАЦІЯ_7 не мало правових підстав кваліфікувати дії позивача як ухилення чи відмова від обов'язку проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про необхідність скасування оскаржуваних постанов №411 та №412 від 12.07.2024 року , а провадження у справах закрити.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У судовому засіданні представник позивача Трачук Н.І. просила не стягувати з відповідача витрати на правничу допомогу.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
До посилання представника відповідача про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог суд критично відноситься, так якпозовні вимоги є взаємопов'язаними (стосуються оскарження рішень одного й того самого суб'єкта владних повноважень), виникають із одних і тих самих правовідносин (обидві справи стосуються дій/бездіяльності позивача у межах мобілізаційних заходів) та можуть бути розглянуті в межах одного провадження.
Керуючись ст.ст. 7, 210-1, 247, 268, 283, 288, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 77, 139, 241-246, 255, 286 КАС України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса фактичного розташування: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Постанову №411 від 15.07.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 25 000 грн. - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 25 000 грн. - закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Постанову №412 від 15.07.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400 грн. - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн. - закрити на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса фактичного розташування: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Копію рішення направити учасникам справи.
Повний текст рішення складено 15.09.2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С.Холод