Провадження № 2/331/2514/2025
ЄУН № 331/3789/25
15 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,
за участю секретаря - Постарнак М.М.,
розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» (місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. № 2, прим. 04) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,
02.07.2025 р. до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ТОВ «КЛТ Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4830 від 07.02.2024 р. в розмірі 48 800,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 07.02.2024 між ТОВ «КЛТ Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4830, на підставі якого вона отримала кредит в розмірі 5000,00грн. строком на 365 днів, тобто до 06.02.2025, шляхом його переказу на платіжну картку НОМЕР_1 , емітовану АТ «Сенс Банк», зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,4% від суми кредиту за кожен день користування (876% річних).
Кредитний договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті товариства та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».
Підписання кредитного договору електронним підписом із одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в т.ч. на умовах фінансового кредиту, з яким відповідач ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику, в т.ч. на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «КЛТ КРЕДИТ», викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://kltcredit.com.ua/uk/about_us.
Електронний підпис із одноразовим ідентифікатором 182272 направлявся відповідачу о 16:38:46 годині 07.02.2024 року шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , що зазначений у кредитному договорі та ІТС.
Кредитний договір підписаний о 16:39:00 годині 07.02.2024 року шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 182272 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://kltcrcdit.com.ua/.
Кредитні кошти в розмірі 5000 гривень відправлені відповідачу 07.02.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану AT «Сенс Банк».
Станом на 16.06.2025 року сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 48800,00 грн., яка складається з 5000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 43800,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 07.02,2024 року по 06.02.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2, Кредитного договору за ставкою 2,4 % за кожен день користування кредитом (876%річних) та Графіку платежів, яку позивач просить стягнути на його користь та понесені судові витрати.
Представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності; позовні вимоги підтримує у повному обсязі; проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка по справі ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча про час день та місце слухання справи була повідомлена належним чином. Причину неявки суду не повідомила. Заперечень стосовно позовних вимог позивача, суду не надала.
Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, згідно з вимогами ст.ст.128,131 ЦПК України, відповідач повідомлений про час та місце слухання справи за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з'явився у судове засідання без поважних причин.
Прийнявши до уваги заяву представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Ухвалою суду від 09 липня 2025 року зазначену справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні. (а.с. 49-50)
Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяву представника позивача, приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що 07.02.2024 між ТОВ «КЛТ Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4830, на підставі якого вона отримала кредит в розмірі 5000,00грн. строком на 365 днів, тобто до 06.02.2025, шляхом його переказу на платіжну картку НОМЕР_1 , емітовану АТ «Сенс Банк», зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,4% від суми кредиту за кожен день користування (876% річних).
Кредитний договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті товариства та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».
Підписання кредитного договору електронним підписом із одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в т.ч. на умовах фінансового кредиту, з яким відповідач ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику, в т.ч. на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «КЛТ КРЕДИТ», викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://kltcredit.com.ua/uk/about_us.
Відповідно до п.1.2 кредитного договору позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2,4% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (2,4% річних).
Строк надання кредиту відповідно до п.1.3 кредитного договору становить 365 днів.
Відповідно до п.1.3 періодичність платежів зі сплати процентів становлять кожні 20 днів, що відображено в додатку №1 до кредитного договору.
Відповідно до п.п.2.4.1 кредитного договору позичальник зобов'язується у встановлений строк (п.1.3 договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування.
Невід'ємною частиною цього договору є правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет ТОВ «КЛТ Кредит», які розміщені на сайті товариства (п.1.5 договору).
Даний договір укладено в інформаційно-телекомунікаційній системі на сайті товариства відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» (п.6.1 договору).
Електронний підпис із одноразовим ідентифікатором 182272 направлявся відповідачу о 16:38:46 годині 07.02.2024 року шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , що зазначений у кредитному договорі та ІТС.
Кредитний договір підписаний о 16:39:00 годині 07.02.2024 року шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 182272 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://kltcrcdit.com.ua/.
Кредитні кошти в розмірі 5000 гривень відправлені відповідачу 07.02.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану AT «Сенс Банк».
Станом на 16.06.2025 року сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 48800,00 грн., яка складається з 5000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 43800,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 07.02,2024 року по 06.02.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2, Кредитного договору за ставкою 2,4 % за кожен день користування кредитом (876%річних) та Графіку платежів.
За змістом ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За положеннями ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Ч.5 цієї статті передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Ст.12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконує, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов наступних висновків.
Як передбачено у статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України) та становлять одну із складових судових витрат (ч.1 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ч.5 ст.135 ЦПК України, сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч.4 ст.137, ч.7 ст.139 та ч.3 ст.141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
Приписами ч.1 ст.26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VІ, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Так, позивачем заявлена вимога на відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., на підтвердження яких надані наступні докази: копію договору про надання юридичних послуг №16/09/2024 від 16.09.2024, укладеним між ТОВ «КЛТ Кредит» с ФОП Руденко К.В., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію довіреності від 17.09.2024, акт прийманя-передачі наданих послуг №5 до договору №16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16.09.2024, копією витягу з реєстру № 1 до акту прийманя-передачі наданих послуг №5 до договору №16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16.09.2024, копією платіжної інструкції № 241 від 07.03.2025 про сплату ОСОБА_2 100000 грн. за надання правничої допомоги.
Суд визнає надані стороною позивача докази на підтвердження витрат на правничу допомогу належними, допустимими, достовірними і достатніми.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5,6 ст.137 ЦПК України).
Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу через їх неспівмірність складності справи не подавалось.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5,9 ст.141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24 січня 2022 року по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.
За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Суд звертає увагу, що дана справа є типовою та нескладною, договором про надання правової допомоги не визначено як розмір гонорару адвоката, так і вартість його послуг, розгляд самої справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, представник позивача до суду жодного разу не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, тому у суду виникають сумніви щодо часу витраченого представником позивача на надання правової допомоги згідно вказаного переліку (збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви; складання позовної заяви; подання позовної заяви до суду), зокрема щодо подання позовної заяви в інтересах клієнта - на суму 10000,00 грн.
Підсумовуючи викладене, враховуючи, що договором про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката не визначений, сплачено загальну суму за надання юридичних послуг у розмірі 10000,00 грн., та виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, що вказані вище, складність та категорію справи, а також положення ЄСПЛ та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача є завищеним, неспівмірним, тому зменшує такі витрати на суму до 3 000,00 грн.
Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 263-265, 282 ЦПК України, ст. ст. 514, 516, 526, 530, 599, 610, 611, 1082 ЦК України,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» (місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. № 2, прим. 04) задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» (місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. № 2, прим. 04, код ЄДРПОУ 40076206) заборгованість за кредитним договором № 4830 від 07.02.2024 року у загальному розмірі 48 800 (сорок вісім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, яка складається з: 5 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 43800,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 07.02,2024 року по 06.02.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2, Кредитного договору за ставкою 2,4 % за кожен день користування кредитом (876%річних) та Графіку платежів.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» (місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. № 2, прим. 04, код ЄДРПОУ 40076206) судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» (місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. № 2, прим. 04, код ЄДРПОУ 40076206) витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Сторонам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 15 вересня 2025 року.
Суддя: Н.Г. Скользнєва